Тематичне розмаїття 75 представлених робіт доволі широке. Це дослідження впливу магнітного поля на живі організми, добової активності учнів засобами сучасних інформаційних технологій, зелених насаджень мегаполісів, "біологічної пожежі", шляхів вилучення радіонуклідів з рибопродуктів, замкнутих штучних екосистем, збереження природних ресурсів шляхом впровадження програмного забезпечення та модернізації поліграфічного виробництва, впливу екологічних умов на проростання арахісу, екологічних та урбаністичних аспектів поширення омели білої, презентація проектів з відновлення лісосмуг та низка інших цікавих і важливих тем, які можуть бути впроваджені в реальне життя при фінансовій підтримці. Окремі презентовані дослідження в перспективі можуть стати ґрунтовними дисертаціями з ботаніки, екології чи зоології, - повідомляє прес-центр ЖДУ ім. Івана Франка.

  «2018 рік відрізняється тим, що роботи, особливо 11 класів, майже всі рівні. Різниця полягає лише втому, наскільки проект екологічно спрямований. Тому що є проекти біологічного спрямування і економічного, а от аспект екологізації проектів засвідчує, що треба зорієнтувати випускників шкіл на розуміння різниці між економічним та екологічним проектами. Я, фактично, по 11 класах особливо не виділяю якихось суттєвих відмінностей, тому оцінки майже рівні. По 10 класах я робив зауваження і побажання доопрацювати проекти для того, щоб на наступний рік вони були більш досконалими. Мені здається, що якщо в такому ключі будуть працювати члени журі, то ми на наступний рік будемо мати проекти ще більш науково обґрунтованими і більш реальними. Як з точки зору практичного спрямування, так і теоретичної значимості», - розповідає член журі, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності (МАНЕБ) та Української екологічної академії наук (УЕАН) Микола Клименко. Чи ненайбільше уваги привертає проект №16 учня з Закарпатської області Валентина Фречки – виготовлення паперу з опалого листя. Цей учасник олімпіади розробив і запропонував промислову технологію, яка може працювати як додаткова на підприємствах, які виготовляють папір з деревини. Додатково, сезонно, коли є листовий опад, вони можуть запускати таку незвичну лінію виготовлення паперу. «Усім відомо, що таке папір і з чого його виготовляють.

  Переважно, це – целюлоза, яку виділяють з деревини. Позаяк зараз маємо серйозну проблему з вирубкою дерев, суспільство намагається мінімізувати саме виробництво з деревини і шукає різні методи. Зараз є нові методи виготовлення паперу з соломи, трави і подібних матеріалів. Я у своїй роботі пропоную новий матеріал – це опале листя. Усі відомий матеріал, який або спалюється, або гниє. За певною технологією в лабораторних умовах мені вдалося виготовити папір з опалого листя. Щільність виготовленого аркушу паперу дозволяє робити з нього різні пакувальні матеріали: картон, гофрокартон, різні упаковки, екопакети. Тобто він відповідає навіть санітарно-гігієнічним нормам.

  Проект може реально покращити целюлозно-паперову промисловість і частково мінімізувати вирубку дерев, вирішує питання з утилізацією опалого листя», - з захопленням розповідає Валентин, який найближчим часом представить свій винахід у Тунісі, США та Сербії. Серед креативних проектів вирізняється стенд №58 «Фотографічні методи вимірювання рівня світового забруднення атмосфери» одинадцятикласника з Тернопільщини Павла Тимошенка. Цей юний дослідник, вивчаючи світлове забруднення, фактично зв’язав астрологію та фізику з екологією. Він сам розробив комп’ютерну програму, за допомогою якої оцінював рівень світлового забруднення по фотографіях нічного неба. На фото зі сильним світловим забрудненням зірок було менше. Такий оригінальний підхід ще ніхто не використовував. Крім того, Павло Тимошенко розробив рекомендації щодо встановлення ліхтарів освітлення, щоб забруднення було меншим.