Під час засідання правління ДК «Укрторф» у ЖНАЕУ обговорювали стратегію розвитку торф’яної галузі

  Основне питання, яке обговорювалося на нараді – це стратегія і тактика відродження і повноцінного прибуткового функціонування торфовидобувної та переробної галузі України.

  На базі Житомирського національного агроекологічного університету 15 березня відбулося розширене засідання правління Державного концерну «Укрторф», участь в якому взяли  голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма, заступник голови Житомирської ОДА Олексій Ясюнецький, гендиректор концерну, депутат облради Андрій Озерчук, ректор ЖНАЕУ Олег Скидан, ректор Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Мошинський, посадовці Міненерговугілля України, члени правління ДК «Укрторф», делегації від  Волинської, Рівненської обласних рад та облдержадміністрацій, представники ОТГ, науковці.

  Володимир Ширма наголосив на необхідності передачі повноважень надавати дозволи та ліцензії на видобуток корисних копалин хоча б на рівень області. «Торф, торф’яна промисловість – це вже сьогодні нові робочі місця, енергетична незалежність нашого регіону як мінімум, це екологічні добрива, сорбенти нового покоління , а значить і розвиток сільськогосподарської галузі», – зазначив під час виступу голова обласної ради.

  Учасники наради окреслили першочергові завдання, серед яких – спрощення процедури відведення торфовищ під промислове освоєння, технічна модернізація застарілого обладнання і запровадження сучасних технологій, цільова підготовка фахівців.

  На думку експертів, невигідно просто спалювати торфобрикети для обігріву приміщень. Потрібно налагодити виробництво широкого спектру продукції органічного походження: торфосумішей, компостів для сільського господарства, садівництва, городництва, що значно розширить ринки збуту. Сподіваються учасники зібрання і на державну підтримку відродження галузі.

  За словами генерального директора ДК «Укрторф» Андрія Озерчука, у 90-х в Україні працювало 30 заводів з виробництва торф’яного палива, нині таких лише шість. Водночас, протягом останніх років вони демонструють зростання обсягів виробництва, яке в рази перевищує показники попередніх десятиліть. Також він зауважив, що на сьогоднішній день для повноцінної роботи підприємств бракує площ для видобутку, а також не завжди є розуміння і підтримка зі сторони місцевої влади. Крім цього, техніка та обладнання, з якими доводиться працювати, подекуди є морально застарілими. Попри це все, торф’яна галузь є досить перспективною, зважаючи на ті умови, в яких наразі знаходиться країна.

  У рамках  зустрічі також обговорили підготовку до нового сезону роботи у даній сфері, прогнозовані обсяги виробництва, проблемні питання, перспективи розвитку у різних регіонах та в країні загалом, означили сприятливі для видобутку сировини періоди тощо. У контексті цього йшлося про те, що в Україні немає навчальних закладів, які б готували працівників для торф’яної галузі, а також є певні прогалини і в законодавчому аспекті питання.

  «Сьогодні за одним столом зібралися освітяни, наукові, керівники підприємств і це вже є першим кроком на шляху до спільної та великої співпраці, – наголосив ректор Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скидан. – Торф має багатофункціональні можливості використання, а ресурси деревини не безмежні. Власне, брикети торфу – це альтернативні види палива, які відзначаються екологічністю. Нині питання використання торфу саме таким чином особливо актуальне, адже йдеться про енергетичну безпеку Полісся та інших областей. Маємо бажання і ресурси для роботи, необхідно працювати  надалі злагоджено, створюючи сприятливі умови для галузі, яка має стратегічні можливості».

Ректор Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Мошинський порадив, окрім наукових, провести також маркетингові дослідження, аби визначити перспективи ринку видобутку та збуту палива, добрив із торфу, зайнятися оновленням обладнання та покращити технології, налагодити співпрацю із навчальними закладами щодо підготовки кадрів тощо. 

  Довідково: Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №689 від 3 травня 2007 року було утворено державний концерн «Укрторф», до складу якого входять державні підприємства: Волиньторф, Житомирторф, Київторф, Реммашторф, Поділляторф, Рівнеторф, Сумиторф, Укрінспаливо та Чернігівторф.  Мета діяльності Концерну – координація роботи його учасників, що проводиться за принципом єдиного технологічного процесу, пов’язаного з видобуванням та переробкою торфу,спрямовується на забезпечення створення сприятливих умов для зміцнення їх матеріально-технічної бази, підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції на ринку, збільшення прибутку від реалізації спільних проектів, оптимізації інвестування, формування та реалізації єдиної науково-технічної політики, налагодження ефективних зв’язків у галузі видобування та переробки торфу, виконання державних програм і державних замовлень. Концерн у своїй діяльності взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями з питань, що стосуються функціонування торфовидобувної та торфопереробної промисловості. Предмет діяльності Концерну – забезпечення ефективного використання основних фондів,трудових, матеріальних і фінансових ресурсів у процесі видобування та переробки торфу, технічного переоснащення, реконструкції і будівництва нових об’єктів його учасників; здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження; організація ефективного збуту (продажу) торфу і виробленої з нього продукці тощо.

  Торф — органічна гірська порода, що утворилася внаслідок відмирання і неповного біохімічного розкладу болотних рослин в умовах надлишкового зволоження при нестачі кисню, який може містити до 50% мінеральних компонентів на суху речовину. Торф — органічна порода із зольністю менше 50%; порода із зольністю більше 50%, але менше 85% – органо-мінеральні відклади (далі – ОМВ). При більше 85% – порода відноситься до мінеральних ґрунтів. Зовнішнє торф – це волокниста (при малому ступені розкладу рослинних залишків) чи пластична (при високому ступені розкладу) маса. Забарвлення торфу залежить від вмісту в ньому гумусу і змінюється від світло-жовтого у мало розкладеному стані до темно-коричневого чи майже чорного у сильно розкладеному стані.  Для палива використовується торф із зольністю до 35%, а як добрива – у сільському господарстві, – якщо зола вміщує корисні компоненти і має більшу зольність. Залежно від напряму використання гранична зольність торфової сировини приймається: 5–15% – для хімічного використання і термічної переробки, 15–23% – для паливних брикетів, 23–35% – для палива, 35% і більше – для виготовлення органічних добрив.

Прес-служба Житомирського національного агроекологічного університету

 
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework