Про тонкощі комунікативно досконалого наукового тексту викладачам університету та зацікавленій громадськості Житомира розповідав старший науковий співробітник Інституту мовознавства імені О.Потебні НАН України, доктор філологічних наук, автор монографії «Світло і тіні наукового стилю» Пилип Селігей. 

  Про це повідомляє прес-центр ЖДУ ім Івана Франка. 

  За словами Пилипа Олександровича, проблема читабельності та цитованості наукових текстів є актуальною з оглядну на впровадження в Україні нових вимог до атестації наукових та науково-педагогічних працівників – врахування індексу цитованості вченого. Останній можливий лише за умови стилістично якісного і привабливого тексту результатів наукового дослідження. 

  Професійний інтерес в учасників семінару викликала інформація зі слайдів презентації «Що не задовольняє читачів монографій?» та «Що перешкоджає учням та студентам у роботі з підручниками?». З’ясувалося, що 34% респондентів невдоволені мовностильовим оформленням, 18% – поліграфічним виконанням, 15% – художньо-технічним оформленням, 14% – якістю допоміжного апарату, 11% – доцільністю і якістю ілюстрацій та 8% – якістю публікацій. В учнів та студентів найбільше незручностей викликають складний і нецікавий виклад матеріалу, велика кількість незнайомих термінів, штампи, канцеляризми та довгі, заплутані, одноманітно побудовані речення. Важливими та цікавими для слухачів були й міркування українського мовознавця Пилипа Селігея про «науковий жаргон», чому він перешкоджає розвитку науки, ознаки комунікативно досконалого тексту, його відмінність від «наукового жаргону», а також різноманітні стильові засоби, завдяки яким писемне мовлення стає змістовним, виразним, цікавим і переконливим.