У штаті дільниці — 8 мисливствознавців: начальник і семеро єгерів. Площа власного мисливського господарства сягає 25 тисяч гектарів, а це 60% території лісгоспу. Лише третину лісових угідь тут віддали в оренду мисливсько­рибальським клубам «Случ» і «Рись», - пше zhytomyrschyna.zt.ua.

  — Основа нашої діяльності — охорона і відтворення диких тварин, — пояснює начальник мисливської дільниці Городницького держлісгоспу Микола Шевчук. — Цьогорічна зима трохи затягнулась, тому довелося звірину підгодовувати і в березні. А незабаром, з приходом теплих днів, доведеться знову засівати кормові поля, щоб виростити вдосталь кормів для наступної зимівлі. Переважно ми вирощуємо кукурудзу і кормові буряки, це улюблена підгодівля диких тварин. Кожен мисливець ще певною мірою має бути агрономом і зоотехніком, — каже Микола Шевчук.

  — Ми створили власну мисливську дільницю і додали собі, зрозуміло, проблем, — розповідає головний лісничий ДП «Городницьке лісове господарство» Леонтій Валінкевич. — Але вважаю, що ми діємо раціонально, тому що у своїх володіннях почуваємося господарями і краще знаємо, які види птахів і тварин водяться у лісі, скільки їх, якої допомоги вони потребують. Ми підходимо до ведення лісового господарства комплексно, адже ліс — це не лише дерева, а й місце перебування десятків тисяч живих істот, які жили тут за мільйони років до появи людини. І зараз ми не повинні забирати у них їх традиційне середовище або руйнувати їх зони комфорту. Тому ми вважаємо, що зараз слід більш виважено і професійно організувати і координувати сучасне мисливство, — пояснює Леонтій Михайлович.

  Городницькі лісівники ведуть щоденний моніторинг ситуації з проживання та переміщення диких тварин у місцевих угіддях, а взимку звірина тут має вагому підтримку у вигляді підгодівлі. Тутешні дикі свині, лосі й косулі давно «вивчили» графіки заповнення лісових годівниць, куди лісівники центнерами доставляють пахуче сіно, кукурудзу, коренеплоди і навіть деякі комбікорми. Часто сюди навідуються й зайці, якщо не можуть знайти достатньо корму на засніжених і замерзлих полях.

  Мисливствознавці Городницького держлісгоспу добре знають приблизну кількість лісової живності, її щоденні потреби й раціони. Під постійним контролем також тут бобри, видри, ондатри, а ще — норка американська, яка облюбувала колишні торфові розробки і місцеві болота.

  Ясна річ, що в сезон полювання фаховий контроль посилюється, лісівники організовують його за суворими правилами та нормами. Сучасне мисливство має бути цивілізованим і добре координованим, не зводитись до простої гонитви за дикими звірами і стріляниною. Адже це, насамперед, — активний відпочинок на природі, яким передбачено, передусім, не нанесення їй шкоди. У поліських лісах, на жаль, не поменшало браконьєрства, отож лісівники області й городницькі у їх числі вважають, що тепер назріла потреба у створенні єдиного координаційного центру, який би об’єднав зусилля всіх громадських мисливських клубів і організації щодо цивілізованого ведення і розвитку мисливської галузі. Зрозуміло, що така мисливська спілка має бути в області, адже цю ідею, окрім лісівників, підтримують екологи ну і, звичайно, самі мисливці.