Спершу нагадаємо, що 16 квітня, поблизу села Барвинівка, яке належить до Брониківської ОТГ, скинули близько 90 тонн відходів. Знайдені серед сміття документи свідчили, що воно, ймовірно, зі Львова.

   Цього разу, щоправда, цього разу викидається вже не сміття зі Львова, а наше, з Житомирщини, а конкретно на Коростенщині. Про подію повідомила місцева жителька з Коростеня, користувачка Фейсбук Irina Koshitskaya на своїй сторінці в цій соціальній мережі.

   Ось, що вона написала в своїх кількох публікаціях:

   «Ті, хто вивезли 7 машин будівельного сміття і викинули їх біля нашого дому, ще й викликали своїх "замовників" на підмогу, коли народ повстав і не давав викинути 8-му машину, обіцяли наших дітей цією машиною переїхати — передаю привіт!».

   Так сталося, що 7 разів транспортом було викинуте сміття там, де проживають люди. Саме так, ви все вірно зрозуміли. І таке можливо в нашому суспільстві. Цей інцидент не вигадка, а реальні свідчення очевидців —  люди, які живуть там, де скидалося сміття.

   Але, на щастя, тут все вирішилося і проблемну ситуацію можна вважати вичерпаним, про що свідчить наступна публікація авторки попереднього допису. Ось, що вона написала в одному з останніх постів:

  «Мною був викладений допис про будівельне сміття, яке висипали біля нашого будинку, і вже 23 квітня, о 17.00, приїхали хлопці та прибрали все до останнього. Це дійство тривало майже 5 годин.

  Дякую усім, хто зробив репост, усім, хто долучився до вирішення цієї проблеми, усім, хто зробив помилку, але вчасно виправив її.

  Разом ми — сила! Робити добрі справи — легко!

  На прохання самих учасників цього інциденту, я видалю фото з ними, бо вони, самі того не бажаючи, стали відомими.

  "Понять и простить" — це саме та ситуація.

   Наша поліція нас береже: через півгодини очікувань все-таки приїхали, протокол склали і щось мені здається, що цим все і обмежиться.

   Розбирають будівлю біля міського базару. Собі у двір оцю гидоту викинути вони чомусь не захотіли...».

    Як кажуть «Добре те, що добре закінчується». І це саме той випадок. Але ж питання в іншому. Що ж виходить: ми нарікаємо на львівське сміття, але самі робимо те ж саме: смітимо в себе ж під носом. І доки подібне буде продовжуватися, допоки буде позиція «Моя хата з краю...», допоки кожен не починатиме саме і не наводитиме лад в своєму середовищі, халатно та бездіяльно ставитиметься до своїх обов'язків, доти й відбуватимуться подібні конфлікти, виникатимуть такі ситуації. отож, задумаймося, шановні, чи влаштовує нас такий стан речей...