Чорні археологи хазяюють на Північному городищі Возвягля

  Чорна археологія дісталася Новограда-Волинського. Північному городищу завдано непоправної шкоди.

   Варвари копають просто під пам’ятним знаком – камінь, на якому зазначено "охороняється державою", лежить боком, довкола нього зіяють ритвини. У ямах валяються кістки, цілком ймовірно, людські. Українські пам’ятки-старожитності, а це поселення, могильники, кургани, городища літописних міст, піддаються масовим атакам чорних копачів, які руйнують культурний шар, нищать артефакти і забирають найцінніше. Науковцям після них нічого робити, - розповідає novograd.city.

   Археолог про стан Північного і Південного городищ

  – Північне і Південне городища – це банк, в якому лежить інформація про вашу історію. Тут споруди і вали стоять такими, якими їх бачив Данило Галицький. Вони цілі!, – розповідав Андрій Петраускас учасникам цьогорічної квітневої науково-практичної конференції "Археологічні дослідження літописного Возвягля", яку проведили у місцевому краєзнавчому музеї.

  Науковець переконує, що ні Друга світова війна, ні монголо-татарське військо не зруйнували цінний історичний комплекс. Природа за три кілометри від сучасного Новограда-Волинського дивним чином законсервувала два городища, рештки курганного могильника і десятки гектарів території, навколо якої у Х–ХІІІ ст. існувало більше десяти поселень. Загроза над історичною цінністю нависла тепер. Це нелегальні копачі, варвари, нелюди.

n 11051811 1

  Хто цей худорлявий чоловік

  Не всі знайомі з археологом, який нині докладає максимум зусиль, щоб історія Новограда-Волинського була переписана. Він твердо переконаний і намагається переконати нас, що Звягель древніший, аніж вважається, що нашому рідному місту не 630 років, а значно більше. Андрій Вальдасович Петраускас – старший науковий співробітник відділу давньоруської археології Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук.

  Торік після десятилітньої перерви Житомирська археологічна експедиція Інституту археології НАН України продов-жила досліджувати Північне городище літописного міста Возвягель. Андрій Вальдасович керував експедицією, особисто вів археологічні роботи і був вражений побаченим. Приємно вражений унікальними знахідками і вражений у серце діяльністю чорних археологів.

  Результати роботи експедиції

 Літописне місто на Случі згадується в Іпатієвському літописі під 1258 роком. Могутній князь Данило Галицький виступив проти жителів, щоб покарати їх нібито за непокору його синові. "…завдяки археологічним роботам зафіксовано виразні ознаки припинення функціонування міста в середині ХІІІ ст. – згорілі житлові, побутові, оборонні споруди, велику кількість речових знахідок зі слідами перебування в пожежі, рештки мешканців міста,
загиблих внаслідок нападу. Все це співвідноситься з літописними повідомленнями про знищення міста військом князя Данила Галицького", – написали у звіті науковці. З-поміж інших знахідок особливо цінними є уламок чавунного казана, частинка срібного дзеркала, що належать до кола "золотоординських" старожитностей і комплекс жіночих прикрас.

  Чому князь Галицький зруйнував Возвягль

  Після обстеження верхніх горизонтів культурних нашарувань городища за допомогою металодетекторів різних конструкцій і потужностей, археологи знайшли не просто рештки речей, а й докази, які мають змінити наші уявлення про життя середньовічного міста, його рівень розвитку та матеріальну культуру. Що означає уламок чавунного казана? Ймовірно, саме у цьому казані торговці готували собі їжу. Артефакт можна інтерпретувати як ознаку піднесення торгівлі, що набула інтенсивного розвитку в середині ХІІІ ст. на північному відрізку Шовкового шляху. Саме на Шовковому шляху лежав літописний Возвягель. Вочевидь, боротьба за контроль над пересуванням цим шляхом і стала основною причиною суперечок між населенням міста і Данилом Галицьким. Зруйнувавши, спаливши місто і його жителів, князь таким чином ліквідував посередників та конкурентів у торгівлі між Сходом і Заходом.

  На скільки древніше наше місто

  Учені визначали час функціонування літописного Возвягля в межах ХІІ–ХІІІ ст., хоча є знахідки, що датуються ІХ–Х ст. На підставі керамічних виробів ІХ–Х ст., розкопаних на городищах неподалік Новограда-Волинського, Михайло Кучера та Богдан Звіздецький висловлювали припущення про більш ранній період формування літописного міста. Комплекс прикрас знатної жінки, знайдений у 2017 році на сході Північного городища, також може слугувати підтвердженням сміливої наукової думки.

n 11051811 2

  Що це за жіночі прикраси

  Комплекс складається зі срібних із позолотою сережок так званого волинського типу й лопатевих намистин. До його складу ще входять порожнистий срібний ґудзик із зерню, золота лунниця із зерню, сердолікові й пастові намистини. Знайдені речі заможної городянки комплектністю збігаються із прикрасами, виявленими у результаті досліджень шарів середини Х ст. на городищі № 1 літописного Іскоростеня. Тобто жіночі прикраси можуть вважатися ще одним підтвердженням зародження Возвягля як міського утворення в ІХ–Х ст.

   Як підкреслив Андрій Петраускас, у 1258 році наше місто вже зруйнували, тож Звягель значно древніший і це було заможне поселення, інакше звідки вишукані прикраси і потужні оборонні вали завширшки 60 метрів (було кого і що охороняти).

  Як врятувати пам'ятку

  На думку археологів, Возвягель, Звягель, Новоград-Волинський – це один населений пункт часів середньовіччя та раннього модерну, незважаючи на те, що рештки Возвягля знаходяться на правому березі Случі, а Звягель на лівому. Істориками неодноразово зафіксовано факти зміщення поселень на декілька кілометрів уздовж русла річки. Тогочасні міста "пересувалися" через виснаження ґрунтів, через забруднення води у результаті епідемій. Довести, що Новоград-Волинський починався з Північного городища, досить складно, але, як бачите, можливо. Андрій Петраускас, який називає Північне городище пам’яткою національного значення, вважає, що необхідно якомога швидше створити поблизу Новограда-Волинського музей під відкритим небом.

  Хто такі чорні копачі

  В Україні проблема з "діяльністю" чорних копачів почалася 10 років тому. Тоді почав активно діяти доволі потужний прошарок людей з грошима, які можуть собі дозволити вкладати кошти в незаконні розкопки. Річ у тому, що наші банки почали видавати суттєві кредити під цінні археологічні знахідки. Сьогодні вкладати кошти в археологію це все одно що вкладати гроші в картини, жовтий метал чи нерухомість. У всьому світі за прибутковістю чорна археологія йде після торгівлі наркотиками і зброєю. Особи, які обіймають високі посади у владі та бізнесі, дозволяють собі завуальовано пропагувати злочинний бік скарбошукацтва. А коли є попит, то буде і пропозиція, тим більше у нашому вкрай зубожілому суспільстві. Не сподівайтеся на те, що у наших заможних колекціонерів урешті-решт пробудиться патріотизм, тим паче український.

  Як борються з чорною археологією у світі

  З проблемами чорної археології стикається кожна країна, яка має пам’ятки давнини. У Румунії, в країнах Центральної Європи розсипають на території городищ та давніх могильників алюмінієву стружку. Коли на одному квадратному метрі є дві-три такі стружки, то металодетектором там уже неможливо щось знайти. У сучасній Україні кожен може собі придбати металошукач й безкарно почати самовільні розкопки, хоча це заборонено законом й відповідальність передбачено досить сувору – до 8 років ув’язнення. До вирішення проблеми чорних копачів, з якою не впоралася поліція, українські науковці радять залучати громадські організації, небайдужих людей, вносити зміни в законодавство. Пропонують і досить несподівані шляхи, наприклад, домовлятись із заможними колекціонерами, щоб ті фінансували не чорні, а легальні розкопки. Правда, жодного такого випадку не зафіксовано. Історія слов’ян "пливе" за кордон у приватні колекції…

Клавдія Коляда, novograd.city

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework