Європей­ського обличчя вулиця стала набувати у другій половині XIX ст. — на початку ХХ ст., коли на місці маленьких сільських будиночків колишнього поселення старообрядців розпочали суцільну рядову забудову 2-3-поверховими будинками. Ініціатором реконструкції центральної частини міста і, зокрема, забудови Михайлівської вулиці був тодішній Волинський губернатор Микола Петрович Синельников, розповідає childlibr.org.ua.

  На розі Михай­лівської і вул. Бориса Лятошинського у 1936 році шляховики, готуючи дорогу під асфальтне покриття, знайшли на глибині півтора мет­ри непошкоджену дубову гать. Нею візники долали непрохідне болото, котре тягнулося вбік старого міста від берегів велико­го Хлугового озера. Його плесо на місці нинішньо­го Житнього ринку аж до початку XX ст. вабило любителів полювання на качок, а також майстрів з виготовлення кошиків із лози (хлуга). Немає вже давно ані озера, ані болота, які поступово висушили за проектом житомирського інженера Милова.

  «У 1936 році вулиця Михайлівська була першою заасфальтованою вулицею в місті, після чого стала головною святковою вулицею міста, де відбувалися першотравневі та жовтневі демонстрації і паради. Мабуть, кінець 30-х років, початок сорокових ... – вулиця заасфальтована. Жодного дерева ще не має. Кожен будинок прекрасно проглядається», - зазначає у підписі під фото краєзнавець Анатолій Магаз.