Розташовує 2-річні саджанці на відстані 3–4 м, щоб кроні було куди розростатися. Викопує ями 50х50 см. Змішує землю з них із перегноєм і піском. Додає 0,5 кг гашеного вапна і 200 г азотно-фосфорно-калійного добрива. На дно кладе щебінь — для відтоку зайвої рідини. Зверху — половину ґрунтової суміші. Ставить саджанець і засипає яму землею, утрамбовуючи її руками. Має бути горбок біля стовбура. Ґрунт поступово осяде й не утвориться ями, -  розповідає gazeta.ua. 

  — Цей сорт називається Каштан посівний європейський — із жовтуватим цвітом, подібним до колосків. На них пізніше утворюються плоди. До пари йому маю ще й кінський каштан, що цвіте рожевим. Зараз він нарозхват. Цінують не тільки його яскраві 20-сантиметрові кетяги, а й лікарські властивості. Доглядають, як і звичайний каштан.

  Цвіте їстівний каштан із кінця травня до початку липня. По два-три плоди заховані в шкаралупу, що тріскається після дозрівання. Кінський каштан має кулясту крону, розростається до 6–7 м. Їстівний — яйцеподібну, тому потребує менше місця. Дорослий буває заввишки 10–12 м.

  — Розмножую каштан плодами. Восени кладу в коробку з піском і ставлю в погріб на два тижні.

  Тоді саджу в землю на глибину 5–7 сантиметрів. Засипаю опалим листям, а не ґрунтом. Так каштани зимують, а весною проростають. Можна тримати всю зиму в погребі. Навесні перекласти у теплу воду, щоб оболонка набрякла. Тоді висадити у землю. Після такої обробки виростають здорові та міцні сходи. Через два роки стають повноцінними саджанцями.

  Підживлює дерево тільки ­навесні. У 15 л води розводить 20 г аміачної селітри, 1 кг свіжого гною, 20 г азотно-фосфорно-калійного добрива і 15 г сечовини.

  — Навесні підрізую верхні гілки на чверть їхньої довжини. Тоді крона ростиме пишна й акуратна.

  Восени їстівні каштани збирають із землі і запікають у духовці чи варять. Плоди рожевих для цього не підходять.