НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Кримінальна історія на Новоград-Волинщині: версія підозрюваного Андрія Солощука

Кримінальна історія на Новоград-Волинщині: версія підозрюваного Андрія Солощука

  Після виходу матеріалу про 18-літнього Антона Ничипорука у редакцію зателефонував Віталій Радзивіл, адвокат головного підозрюваного у справі — Андрія Солощука. Він повідомив, що чоловік хоче розповісти свою версію того, що сталося.

 

  Андрій Солощук: "Того дня, 28 травня, ми з дружиною були в Орепах. Надвечір посварилися. Близько 20.00 я сів за кермо й поїхав до міста, додому. Коли доїхав до Синачів, в автівці закінчилось пальне. Зателефонував до свого товариша Андрія і попросив підвезти з міста бензин. Він приїхав через півгодини й запропонував повернутися до дружини та спробувати ще раз помиритися, -  про це розповідає novograd.city

  Ми разом поїхали в село: він — мотоциклом, я — автомобілем".

  Не порозумівшись з дружиною, підозрюваний та його друг зайшли в сільське кафе.

  "Там ми стояли за барною стійкою і спілкувались із власницею закладу, — продовжує чоловік. — Коли вийшли покурити, один з молодиків почав до нас чіплятися, грубо ображати Андрія. Я захищав товариша, що призвело до бійки. Після чого ми пішли до свого транспорту, щоб їхати додому. Андрій побачив, що в замку запалювання мотоцикла щез ключ. Ми, шукаючи його, почали кричати до молодиків, щоб віддали ключа. Вони прийшли до нас, я знову встряв у бійку. Андрій тим часом стояв осторонь. Саме тоді на мені розірвали футболку".

  Близько другої ночі чоловіки, залишивши мотоцикла біля кафе, поїхали додому. Під самим Новоградом товариш Андрія Солощука побачив, що у нього зник мобільний телефон. Очевидно, що він почав наполягати повернутись назад і пошукати його, адже він зовсім новий.

  Заправивши автомобіль на заправці біля залізничного переїзду, оскільки пального назад би не вистачило, чоловіки повернулися в Орепи шукати ключі від мотоцикла і телефон.

  "У центрі села було порожньо. В альтанці світло вимкнуте. Там, де ми лишили мотоцикл, його не було, — розповідає підозрюваний. — Знайшли мотоцикл за літньою альтанкою. Андрій сказав, щоб я подзвонив на його телефон, і він таким чином шукатиме мобільний. Поки я сидів в авто й дзвонив, хтось пройшов поруч. Товариш його погукав, у результаті виникла сутичка. Невідомий вдарив Андрія і почав тікати у протилежний бік, друг побіг йому навздогін. Я почув крики, до того ж не один, а два чи три голоси, слів було не розібрати. Я вийшов із машини, і в цей час з’явився мій товариш. Запитав, хто кричав, він відповів, що не знає, побоявся туди йти, бо там хтось свариться. Ми вирішили їхати додому, так і не знайшовши мобільний і ключі.

  Наступного дня, зранку, до мене зателефонував колишній колега з роботи. Він запитав мене, чи я не був учора в Орепах. Я розповів, що був і мене там добряче побили, а ще — друг загубив телефон і ключі від мотоцикла. Поліцейський відповів, що ключі й мобільний знайшли під лавкою біля кафе, також сказав, що на цьому ж місці поранили ножем хлопця.

  Зустрівшись з Андрієм, ми вирішили їхати в поліцію забирати телефон і ключі. Коли ми сіли в авто, я помітив, що з бокової кишені з боку водія зник складаний ніж. Я запитав у товариша, де ніж. Він пояснив, що взяв його того вечора просто так. Спитав, чи він нічого не накоїв. Андрій поклявся, що навіть не діставав його, проте попросив, щоб я в поліції нічого про це не казав.

  У відділку з нами почали проводити слідчі дії: допитували, вилучили мій одяг, який я добровільно віддав.

  Я максимально сприяв слідству. Коли перебував у поліції, до мене прийшов прокурор. Він привітався зі мною і сказав, щоб розповідав, як хлопця підрізав. На що я відповів, що нікого не різав і не знаю, що зараз відбувається. Прокурор поцікавився, скільки моєму синові. Я сказав, що три місяці. Він заявив, що зробить так, що я побачу сина лише через 5 років.

  Я абсолютно не винен. Досі не можу забрати ножа в колеги і не розумію, чому він його не віддає.

Працівники поліції підтасовують факти. Спершу в мене шукали одяг з довгим рукавом, адже потерпілий сказав, що схопив нападника за руку, а на ній був одяг. Вони не обшукали мого товариша того дня. У мене таке враження, що до мене ставляться упереджено. Можливо, причина в тому, що я подав позов до суду, щоб відновитись у поліції".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Малый, тебе хана": В Новоград-Волинському районі ледь не вбили 18-літнього хлопця 

Джерело: novograd.city

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Loading...

Go to top