Яка віддача мільйонів, закопаних у грунт...

  ПСП «Граніт», що в селі Токарів Новоград-Волинського району Житомирської області, щороку вирощує по 70-90 центнерів зернових з гектара. В цьому само районі високими врожаями славиться також господарство «Птахівник».

   Обидва сільгосппідприємства працюють на осушених землях. Їх керівники і спеціалісти давно зрозуміли вигоди меліорації, тож місцеві внутрігосподарські гідромеліоративні системи тут у належному технічному стані, - розповідає golos.com.ua.

  П’ять південних районів області - зона відповідальності Бердичівського міжрайонного управління водного господарства. Воно охоплює 44 тисячі гектарів меліорованих земель. В управлінні запевняють, що майже третина з них забезпечена подвійним регулюванням, а це дає змогу й осушувати угіддя під час весняних паводків, і зрошувати їх під час літньої посухи. А зразком вдумливого підходу називають підприємство «Імпак»  з Андрушівського району. Тут - майже сто гектарів зрошуваних площ. Там задіяні дощувальна установка, капельне зрошення і меліоративні канали. Картоплі кожен гектар в «Імпаку» дає втричі більше, ніж у середньому по області.

  А всього на Житомирщині 425 тисяч меліорованих гектарів. Меліорація - страшенно дорога справа. Важко навіть сказати, скільки грошей було закопано в землю.

 

  Саме закопано. Бо аж ніяк не скрізь поставилися до осушених земель так, як у зазначених підприємствах. Особливо боляче вдарило по меліорації розпаювання земель. Нерідко це робили неправильно, не єдиними масивами, а шматками, відірваними один від одного. У сільських і селищних рад, які стали власниками внутрішньогосподарських меліоративних каналів і споруд, немає ні коштів, ні спеціалістів, щоб належно утримувати це непросте господарство.

  У січні минулого року в структурі територіального підрозділу Держгеокадастру було створено спеціальний орган - управління контролю за використанням та охороною земель. Здавалось би, саме воно мало б стежити за тим, що робиться там, де проведено меліорацію. Та з’ясувалося, що торік таких перевірок не було взагалі.

  Завідувач сектору екологічного контролю земельних ресурсів Державної екологічної інспекції у Житомирській області Кароліна Осадчук підтвердила, що останнім часом ця служба почала отримувати чимало скарг від жителів області, в яких ідеться про порушення у використанні земель водного фонду, меліоративних каналів та споруд. Маються на увазі насамперед ті, що перебувають на балансі сільських і селищних рад. Інспектори стикаються з фактами псування меліоративних каналів. А в селі Гуйва Житомирського району цю систему майже повністю перекопано і зруйновано. На окремих ділянках водного фонду взагалі з’явилися приватні обійстя. Про те, що правовстановлюючу документацію відшукати вкрай важко і казати зайве.

  Гостроту проблеми використання осушених земель згладжує те, що в останні роки погода надто жарка і суха. Але ветерани пам’ятають, як спекотно було на початку 60-х років минулого століття, якої шкоди завдали тоді суховії. А вже в 1969 році аграрії зіткнулися з іншою проблемою: як використати для збирання озимини й кукурудзи комбайни, якщо ті просто грузнуть на розмоклих від дощів полях. У наступні роки на різних нарадах часто повторювали фразу «Незважаючи на несприятливі погодні умови...». Справді, було то надто сухо, то надто мокро. Не виключено, що в найближчі роки барометр знову може зациклитися на позначці  «опади» і тоді декому доведеться замислитися: чому ж не зберегли те, на створення чого затрачено значні кошти...

 

Последнее изменение Пятница, 15/06/2018

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework