З лютого цього року у Житомирському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеного «Програмою U-LEADз Європою», відбувається засідання Клубу земельних інтересів, які проводить Олександр Гнітецький, експерт з просторового планування та управління ресурсами. Маючи власний досвід роботи у Новоборівській громаді, Олександр зміг консолідувати команду своїх колег із інших громад регіону та створив майданчик на якому фахівці обмінюються досвідом та практичними кейсами розвитку у сфері земельних відносин та архітектури.

  Ми зустрілись одразу після засідання другого Клубу земельних інтересів, який зібрав фахівців із понад 20 громад.

  Вітаю Олександре із завершенням занять, як враження?

  Дякую! Я задоволений! А головне, що мої колеги поїхали додому із новим досвідом та цікавими ідеями.

  Як з’явилась ідея створення такого Клубу?

  В грудні минулого року, як ми планували 2018 рік, я подумав, що сьогодні потрібно таким фахівцям, як я? Знайти нові знання, сьогодні можна легко, потрібно мати бажання, але не вистачає практичних кейсів. Тобто прикладів розв’язання проблем! Тоді і прийшла така ідея Клубу земельних інтересів. Це місце де вони можуть поділитись своїм досвідом і можуть фахово зростати. Крім того, вони знайомляться один з одним. Головна мета щоб кожен протягом року поділився своїми успіхами.

  Цілей у Клуба багато? Тобто це не лише досвід, а й управлінські компетенції?

  Так. Багато землевпорядників взагалі ніколи публічно не виступали, а це сьогодні ключова компетентність - переконувати своїх опонентів. Вони виступають максимум раз в місяць на сесії, прочитати декілька прізвищ, і все. І це негативно впливає на роботу, адже землевпорядник не може донести свою думку до голови, заступників чи до людей.

  Також, я ставлю за мету, щоб усі землевпорядники між собою познайомились та налагодили комунікацію, адже це просто їм економить час. От сьогодні вранці у нашій спільній групі фахівці із Червоненської ОТГ пишуть «А як там по аукціонах?», Семенівка відповідає, що у Хорошівській ОТГ землевпорядник вже робив ці аукціони, і в Олевську і в Коростишеві. По великому рахунку, я б міг сидіти і в телефонному режимі надавати ці консультації, але наразі це виходить на новий рівень. Самоорганізація доводить свою ефективність.

  А раніше такого не було? Створити групу у Viber можна за 2 хвилини.

  Суть не у Viber. Раніше передзвонити сусідньому землевпоряднику – це як розписатись у профнепридатності. Хоча це і неправильно, адже бажання здобувати знання у будь який вік – це добре. Але було так. 80 % землевпорядників не могли через цей поріг переступить.

  Сьогодні ці фахівці вже змінюють своє мислення. Від страху, люди переходять до бажання розвитку та бажання успіху. Є колега, який вже робив те, що не можу я, чому до нього не звернутись за допомогою, адже ми члени клубу? Я вважаю, що лінь це дійсно двигун прогресу, адже для чого видумувати велосипед, якщо можна зробити один дзвінок своєму колезі.

  Розкажи детальніше про Клуб? Які його правила? Хто учасники?

  Учасники клубу – це землевпорядники, архітектори, будівельники ОТГ і також представники різних установ та організацій, які на рівні області та країни працюють у цій сфері. Ми постійно запрошуємо представників ДАБІ, Держгеокадастру, приватних підприємців, які ведуть бізнес у цій сфері. Тобто це майданчик для обміну даними. Це як файлобмінник, але замість контенту розваг там відбувається обмін знаннями.

  Ключове правило розповідати про свої успіхи та помилки і запитувати у спікерів те що тебе цікавить та мати бажання ділитись досвідом. На кожному клубі левову частку часу ми виділяємо на презентації та обговорення практичних кейсів.

  А  як учасники реагують на спікерів високопосадовців?

 Цікаве питання! Це і була одна із цілей клубу – вивести фахівців із одного інформаційного поля в інше, більш широке та прогресивне. На минулому Клубі до нас приходив Сергій Музиченко, голова обласного держгеокадастру. Найчастіше питання по землі обговорюють в ОДА і туди, як правило, їздить сам голова громади. А тут він прийшов до простих землевпорядників і запитує, що вас цікавить, я готовий відповідати? То це був такий собі шок.

  Це був зовсім інший рівень, який стимулює розвиватись. Крім того, нам є чим пишатись, адже Житомирська область одна із перших налагодила комунікацію між держгеокадастром, ДЗК і землевпорядниками. І це відбувається не з примусу, а за бажанням сторін. І я знаю, що деякі мої колеги із інших областей, за вуха притягнути на такі зустрічі їх не можуть.

  Будь яке рішення, що стосується землі прив’язано до грошей, які або приходять у бюджет, або втрачаються в залежності від рішень землевпорядника. Чи є практичні результати роботи Клубу? Що фахівці зробили після отриманих знань?

  Ушомирська громада провела роботу з оформлення неуспадкованих паїв, і додатково отримає надходження приблизно у 300 тисяч гривень. Ми на першому Клубі розбирали, якраз цю тему, і землевпорядник за два місяці після засідання провів таку роботу.

  Крім того ми обговорювали тему про так званий «податковий патріотизм», це коли ти купуєш підакцизні товари і береш чек. Тобто ти впевнений, що із твоєї покупки підприємець обов’язково сплатить податок. Якщо чек не брати, то є вірогідність, що і податки не сплатить. Так-от, Любарська, Олевська, Червоненська, Новоборівська і багато інших громад розпочали інформаційні кампанії спрямовані на те щоб зацікавити та мотивувати мешканців громади просто брати чеки на заправках та у магазинах. Це приносить певні суми у бюджет.

  По великому рахунку плюс до бюджету громади завдяки цим заходам можна побачити на кінець року, коли отримаємо всю інформацію по надходженням.

  З іншої сторони питання не лише у грошах, адже землевпорядники також мають якісно та швидко надавати послуги мешканцям, тому ставити акцент лише на збільшення надходжень не варто. Також важливо розуміти, що знання і досвід, який ми акумулюємо у клубі потрібний, щоб не повторювались історії, коли при будівництві спортивних майданчиків руйнувались комунікації, які розміщенні на цій землі. А це великі штрафи! Тому перед тим потрібно провести всі відповідні дослідження та перевірки.

  Мається на увазі, що за відсутності актуальних містобудівних документів такі ситуації будуть традиційними?

  Саме так! Я зараз веду 6 громад по підготовці генеральних планів та топографічному зніманню. Це Семенівська, Чоповицька, Пулинська, Курненська, Барашівська, Хорошівська та нещодавно виявили бажання розпочати цей процес і у Білокоровицькій ОТГ. І ці громади вже готові до початку роботи над містобудівними документами, адже це не малі гроші, час та зусилля.

  Яка ситуація по кадровому забезпеченню громад саме такими фахівцями?

  Дуже важко знайти землевпорядника та юриста із цих питань. Адже якщо це спеціаліст, який орієнтується у сфері, то він вимагає і відповідний рівень заробітної плати, який не завжди можуть забезпечити у громаді.

  Це які суми?

  Від 6 тисяч гривень і більше. Тому що землевпорядники, які фахово володіють законодавством, працюють у спеціальному програмному забезпеченні, вони можуть орієнтуватись на такий дохід.

  Я проводив опитування діючих 45 громад регіону, і в середньому земельні відділи це 2-4 людини, із них фахову освіту має 1 людина. Це загрозлива тенденція, але, на моє переконання, сьогодні диплом є неголовним. Ключовим фактором є бажання. От у нас в Центрі для землевпорядників всі навчання безкоштовні, питання програмного забезпечення також допомагаємо вирішувати, наприклад Червоненська та Піщівська ОТГ купила для землевпорядника таке програмне забезпечення. А з іншої сторони є унікальні громади в яких є фахівці, але без комп’ютерів.

  Останній раз на клуб зібрались понад 30 фахівців зі 20 громад. В області 45 громад. Про що це говорить? Про бажання. Є команди, які хочуть працювати, змінюватись, а є ті які лише шукають причини не робити цього.

  Про що будете говорити на наступному клубі?

  Наступного разу збиратимемося у вересні, і є бажання запросити Олега Кулініча, Народного депутата України, члена аграрного комітету. Він двічі не зміг потрапити до нас, але у вересні є можливість, що ми зможемо зустрітись у Клубі земельних інтересів. Також пані Віра Козіна, представник Центрального офісу реформ, яка була дуже вражена рівнем Клубу. Але левову частку часу у клубі працюватимуть власне землевпорядники.

  Є тенденція, що кількість учасників зростає. От цього разу мені телефонувала жінка із однієї необ’єднаної громади, і жалілась, чому її не запрошують. Я записав її на наступний Клуб. Бо активність і бажання – це ключові умови зростання. Працювати треба із тими хто хоче.

  Якщо чесно, то на третій Клуб вже записуються сьогодні, а деякі установи просяться на виступ і просто послухати та поспілкуватись.

  Дякую Олександре за відповіді.

  Приходьте у вересні, буде цікаво.

 Дмитро Клименко, радник з комунікації Житомирського ЦРМС