Чому втекла наречена?

  Створення об’єднаних територіальних громад йде в країні (та й на Житомирщині зокрема) не завжди гладко, іноді з неабияким скрипом. Нещодавно добряче «рипнуло» в селі Жеребках Чуднівського району. Та так, що почули в районі та навіть у Житомирі.

 

  Тамтешня сільрада мала за перспективним планом об’єднатися з Іванопільською ОТГ. Але завзято запручалася — і, ламаючи перспективний план, приєдналася до іншої ОТГ, - розповідає zhytomyrschyna.zt.ua.

  Чому так сталося? Вирішуємо розібратися, рушаємо в Чуднівський район.

  «Люди шукають, де краще»

  Жеребки зустрічають ошатним вказівником­стендом — двійко коней хвацько скачуть полем на тлі мальовничого краєвиду. Що й казати, тутешні краєвиди таки гарні. Село невеличке — кілька звивистих вулиць понад ставками. Сільраду знаходимо досить швидко. Окрім господаря кабінету, сільського голови Олександра Соботовича, нас зустрічає й голова Краснопільської ОТГ Іван Патей. Саме до його громади й «втекли» Жеребки. Але чому? З цього й починаємо розмову.

  — За урядовим перспективним планом наша сільрада мала увійти до Іванопільської ОТГ, — пояснює Олександр Соботович. — Кілька разів за останні рік­два ми запрошували на громадські збори Іванопільського селищного голову Івана Маркова. Він виступав перед нашими жителями, але, вочевидь, не зміг їх переконати приєднуватися. Питаєте, чому так? Бо в Іванополі існує багато проблем. Там треба і водопровід робити, і дороги. А в нас нині — самодостатня сільрада. Бюджет становить цього року 2,4 мільйона! Завершуємо будівництво водопроводу, дороги потихеньку ремонтуємо, освітлення вулиць вже провели. Тож наші люди бояться, що кошти, які будуть надходити в майбутню ОТГ, будуть поглинатися в Іванополі.

  — Зараз держава ще дає якісь кошти на ОТГ, а далі такого не буде, — підключається до розмови Іван Патей. — Треба самим виживати. А де взяти гроші? Тож виходить, треба приєднуватися до спроможних громад. Ми — Краснопільська ОТГ — саме такою і є. Нині маємо 12 мільйонів надходжень у бюджет. Активно останнім часом розвиваємо інфраструктуру. Проклали водогін, бо в наших краях проблема номер один — нестача води в криницях. Збираємося будувати нову амбулаторію на двох сімейних лікарів. Адмінбудівлю і клуб перекрили новою покрівлею, утворили комунальне підприємство… Тож люди бачать результати роботи і відповідно роблять вибір.

  Вибір зробили й Жеребки. 30 березня цього року відбулися збори громади. Питання було винесене єдине: з ким об’єднуватися, з Іванополем чи з Краснополем? Здавалося б, за логікою слід було робити вибір на користь першого селища. Воно й за кількістю населення більше за Краснопіль, і до Жеребок ближче: якихось 5 кілометрів проти 14. Та й перспективний план рекомендував об’єднання на базі Іванополя. Але на зборах мешканці Жеребок та інших сіл сільради (Певної, Степка, Польової Слобідки та Поштового) проголосували за приєднання до Краснопільської ОТГ. «Загалом були присутні 100 жителів, — каже Олександр Соботович. — Більшість висловилися за Краснопіль. За Іванопіль було лише 8 чоловік. Тож 27 квітня ми провели сесію сільради — і проголосували за приєднання до Краснополя».

  Ситуація склалася, мов у фільмі «Наречена, яка втекла». Вже й сватання було (укладення перспективного плану), і наречений (селище Іванопіль) був готовий до шлюбу. Аж раптом наречена (Жеребківська сільрада) тікає з­під вінця до іншого коханого — Краснополя. А з Іванополем Жеребки остаточно «побили горшки». Мало того, люди з обох сіл нині почуваються ледь не ворогами. Саме таке враження виникло після бесіди з жителями Жеребок та прилеглих сіл.

 

  — Ми вже були колись разом з Іванополем і більше не хочемо! — розпачливо махає рукою Світлана Оліщук зі Степка. — У нас колись, ще в СРСР, був колгосп. То з часом вони забрали в нас усі землі, всю техніку. Тоді ми залишилися біля розбитого корита!

 

  — Наші люди їздять в Іванопіль на базар торгувати, — додає її односельчанка Ніла Слівінська. — Платять там внески. Але не бачимо за всі роки якогось покращення — ані паркана, ані накриття, ані інших зручностей для торгівлі не видно. А гроші ж з нас збирають! А які там в Іванополі дороги розбиті! Та й лікарню вони не змогли втримати, маючи 3500 жителів. А тамтешній головлікар не може навіть відзвітувати про перераховані нашою сільрадою кошти...

 

  Між іншим, «лікарняне питання», як вважають у Жеребках, й стало одним із тих, які розсварили два села під час формування ОТГ. «Ініціативна група з Іванополя приїздила до нас кілька разів, — розповідає Олександр Соботович. — Збирали по хатах підписи — нібито проти закриття лікарні. А потім з’ясувалося, що насправді ці бланки підписів було оформлено як підтримка Іванопільської ОТГ! Тобто людей фактично дурили, збираючи підписи. Ну, хіба гарно так робити?!».

 

  Проте не всі в Жеребках та навколишніх селах рішуче налаштовані проти Іванополя. Є чимало й таких, які коливаються, не знаючи, як воно буде. «Звісно, боїмося прогадати, — щиро зізнається Сергій Петрович, мешканець Жеребок, зустрінутий нами на одній з вулиць села. — Нам кажуть, що з Краснополем буде краще. Там є потужне підприємство — «АТК», яке дає людям роботу. Може, і в нас буде кращати життя, коли приєднаємося до тієї громади. Знаєте, це як дві цукерки. Коли дають карамельку і шоколадну — ви ж виберете шоколадну, правда?». А дехто з пенсіонерів переживають, що «розлучення» з Іванополем позбавить їх можливості лікуватися в тамтешній лікарні. «До мене теж приходили, підписи збирали, — зізнається Зінаїда Гуменюк зі Степка. — Я підписалася за Іванопіль, бо хочу, щоби до лікарів був доступ…».

  Якби там не було, а 31 травня Житомирська облрада прийняла рішення про приєднання Жеребківської сільради до Краснопільської ОТГ. Відтак «наречену» офіційно «повінчали» з новим обранцем. А як же «покинутий наречений»? Що тепер буде з Іванопільською ОТГ? Тож рушаємо туди.

  «Сталося те, що сталося…»

  В Іванополі чимало людей обурені та ображені, бо вважають, що Жеребки їх відверто зрадили. Дехто навіть вдається до досить красномовних алегорій: порівнює Іванопіль з Україною, Жеребки — з Кримом, а Краснопіль — зрозуміло із ким…

  — Таке рішення Жеребок фактично підрубало корінь створення Іванопільської ОТГ, — з сумом каже Іван Марков, Іванопільський селищний голова. — Нам важко це усвідомити. Бо ми з жеребківськими людьми щодня бачимося, і родичів багато там є. Але сталося те, що сталося. Важко судити — чи це була думка всієї громади. Адже жителів у тій сільраді — 600 осіб. Брали участь у слуханнях — 100. За Краснопіль проголосували 28, а за Іванопіль — 10. Втім, якби тамтешні люди хотіли до нас приєднатися, вони б протестували проти рішення депутатів сільради. А якщо люди мовчать — значить, їх це влаштовує…

  Запитую Івана Анатолійовича, як він пояснює причини «втечі» Жеребок із створюваної Іванопільської ОТГ. Він розводить руками. «Те, що ми — крупне селище, пішло нам на мінус, — каже. — Рахуйте самі. Іванопіль має 3200 жителів. А сільради — по 500­700 чоловік. І тепер у голів сільрад виникає страх, що Іванопіль забиратиме всі кошти, адже пропорційно у нас більше депутатів. А Жеребківська сільрада — досить самодостатня. У нас з нею бюджети майже однакові — 2,4 мільйона гривень. А населення у них в 5 разів менше. Тож який їхній аргумент? «Депутатів у вас більше, а грошей у бюджетах — порівну. Значить, ви гроші наші забиратимете». У Краснополі натомість громада вже створена — і мовби успішна. Вони подивилися — і вирішили йти туди. Хоч територіально Жеребки завжди були зав’язані на Іванопіль, але вони вирішили так. І цим фактично зруйнували створення Іванопільської ОТГ. Адже до неї мали увійти, крім Іванополя, ще Жеребківська, Галіївська та Мало­-Волицька сільради. Жеребки вже пішли від нас. Тож сталося те, що сталося…».

  Втім, такий фаталізм селищного голови не поділяє дехто з місцевих активістів — вони налаштовані воювати до останнього. І якщо не повернути «наречену­втікачку», то хоча б покарати її. А карати, вважають, є за що.

  — У Жеребках прийняли незаконне рішення, — переконує Лілія Мудрук, директор Іванопільської гімназії та член виконкому селищної ради. — Адже своїм рішенням про приєднання до Краснопільської ОТГ вони розірвали межі нашої селищної ради. Річ у тім, що за Жеребками далі є маленьке село Радісне. Так склалося ще з часів СРСР, що воно — окремо від Іванополя, але є територією нашої селищної ради. Такий собі «анклав». А тепер Жеребки своїм входженням до Краснопільської ОТГ фактично відірвали Радісне від нас. Тож коли ми будемо утворювати свою ОТГ, буде наявний розрив території. А це — порушення статті 8 Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Тож ми будемо опротестовувати рішення облради про приєднання Жеребківської сільради до Краснопільської ОТГ, бо цим рішенням розірвано межі нашої селищної ради. Поїдемо навіть у Київ, у Мінрегіонбуд!

  — Для Іванополя це була мовби бомба, коли Жеребки відійшли, — обурюється член виконкому селищної ради Жанна Шорохова. — Я переконана, що у цій ситуації велику роль зіграла підтримка юристів краснопільського підприємства «АТК», які зуміли всю справу провести на користь Жеребок. Адже там, у Жеребках, — 500 гектарів землі, то для «АТК» ласий шмат. Їм потрібні землі, а не люди. А загалом все це дуже образливо! Ми багато разів їздили в Жеребки і запрошували їх приєднуватися. Привозили їм гарний концерт, з людьми говорили. А потім полився такий бруд на Іванопіль, що було соромно слухати...

  Є відповідь в Іванополі й на закиди з Жеребок щодо «хитрого» збирання підписів — мовби за лікарню. «Я сам збирав ці підписи, — пояснює Володимир Капсан, місцевий активіст. — Поїхав у Жеребки і за півтори години зібрав 30 підписів на підтримку Іванопільської ОТГ. І при цьому казав людям: мовляв, будемо в одній ОТГ — значить, і лікарню збережемо. А вони потім ці мої слова он як перекрутили…».

  Що ж далі? Кожен бачить ситуацію по­своєму. Жеребки певні, що зробили правильний вибір, і в ці дні узгоджують всі юридичні деталі свого «шлюбу» з Краснополем. Натомість Іванопіль теж не хоче лишатися ні з чим. «По­перше, будемо вимагати у «верхах» офіційного роз’яснення ситуації з селом Радісним, яке опинилося відірваним від нашої селищної ради, — каже Іван Марков. — А по­друге — подаватимемо документи на реєстрацію Іванопільської ОТГ, але вже без Жеребківської сільради. До слова, днями від нас «втекла» в іншу створювану громаду ще одна сільрада — Галіївська. Тепер у нашій ОТГ (якщо її буде створено) лишаються, крім Іванополя, села Дібрівка і Мала Волиця. Така громада буде, звісно, маленькою і має небагато шансів на реєстрацію. Адже зараз кажуть на всіх рівнях, що час малих ОТГ минув. Та ми все ж спробуємо зареєструватися як окрема об’єднана територіальна громада. Якщо не вийде — будемо думати, до кого приєднуватися».

  Отакі нині киплять пристрасті. Вчорашні сусіди стали фактично ворогами. Але всі війни колись закінчуються. І ця маленька «війна» (на щастя, лише словесна) між двома селами теж мине. Втім, один висновок з цієї конфліктної ситуації можна зробити вже сьогодні. Яким би не був пріоритет добровільності та волі людей у справі утворення ОТГ, при цьому не повинні порушуватися вимоги Закону. В іншому випадку об’єднання громад на папері може обернутися серйозною ворожнечею та неприязню вчорашніх сусідів.

Сергій Бовкун, zhytomyrschyna.zt.ua

 
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework