Сувора реальність: зараз, за словами жінки, постамент осипається, довкола каміння і сміття, по ньому, немов ті мавпенята лазять діти й підлітки, ризикуючи своїм життям та здоров'я.

  Ось, який допис від Olga Gura розміщений в мережі Фейсбук, у спільноті «Малин‒Акценти»:

 «Чому декомунізація перетворюється на банальну безгосподарність? Пам'ятник знесли ще в 2014, зараз на вулиці 2018, постамент з-під колись Ілліча обсипається, довкола каміння і сміття, по ньому, як мавпенята лазять діти і підлітки, ризикуючи життям і здоров'ям. Ходжу цією гарною вулицею щодня, і цей безлад просто ріже очі.

  Яка складність у тому, аби прибрати і вивезти постамент, або хоча б каміння довкола нього. І хто за це відповідає? Яку естетичну чи історичну цінність він наразі має, що ці руїни так бережуться? Пригадується фраза з фільму про Шуріка :"Скажіть, а руїни - це теж я? Ні - це ще до Вас" (полегшено зітхає). Скільки десятиліть він ще сипатиметься? Готова допомогти чи посприяти, якщо треба допомога, щоб прибрати це неподобство».