Вкотре тему водопостачання на Житомирщині порушують житомиряни у мережі Фейсбук.  Цього мова піде про те, чи не лишиться без води Коростень. Зокрема, на сторінці спільноти газети «Іскоростень» з'явився наступний допис:  

   «Яка ймовірність того, що коростенці можуть залишитися без води, хто в цьому винен і які шляхи виходу – в нашому журналістському розслідуванні.

  Єдиним національним виробником рідкого хлору, який постачається водоканалам країни та використовується для знезараження питної води та водовідведення стічних вод, є АТ «ДНІПРОАЗОТ». Часткова, а тим більше повна зупинка виробництва хлору несе загрозу екологічної та епідеміологічної катастрофи в Україні, особливо в літній період.

  В червні АТ «ДНІПРОАЗОТ» розіслав водоканалам України «листи щастя», в яких повідомив, що у зв’язку із подорожчанням енергоресурсів виробництво стало економічно невигідним, а тому воно припиняє свою роботу. До слова, у складовій підвищення тарифу на водопостачання в Коростені питома вага належить саме хлору , який вже здорожчав на 50,5%. Далі монополіст заявляє про те, що готовий відновити виробництво хлору тільки в разі суттєвого підвищення його ціни, орієнтовно втричі (!).

  Запаси хлору на КП «Водоканал» у Коростені – незначні, їх може вистачити до перших чисел серпня. Чому немає запасу хлору на підприємстві? Тому що єдиноразово можна придбати лише 200 балонів хлору, оскільки він є небезпечною речовиною, і в разі його витоку може статися екологічна катастрофа. Це свідчить про те, що спеціалісти КП «Водоканал» несуть серйозну відповідальність за його збереження та використання в процесі шкідливого для здоров’я виробництва, бо навіть тієї незначної кількості хлору, що зберігається на підприємстві, достатньо, аби непридатною для життя стала значна частина міста.

  16 липня відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Житомирської області, де розглянули можливість подачі води за графіком, завдяки чому запаси хлору можна розтягнути на більш тривалий час. Серед міст області найменший запас хлору має Бердичів, Коростень та Житомир мають приблизно однакові запаси – до початку серпня. Новоград Волинський ще на початку 90-их років отримав у спадок від військової частини іншу систему очищення води – гіпохлоридну, а тому почувається убезпеченим. Такою ж системою водоочищення забезпечений Луцьк та ще кілька малих міст України.

  Під кінець тижня віце-президент Асоціації водоканалів України Ольга Бабій повідомила, що в Україну почав надходити імпортований хлор з Румунії, але його недостатньо для загальної потреби. До кінця серпня в Україні може прибути хлор з Польщі, Словаччини і Узбекистану. Але «може» і «до кінця серпня» нас не врятують.

  Інженерний склад КП «Водоканал» розпочав вивчення технічних можливостей перейти на альтернативний вид очищення води, однак це потребує значної кількості дозвільних документів, придбання технологій і обладнань, а головне - на це необхідно багато часу та потребує значних коштів.

   Не хотілося б малювати апокаліптичні картини, але ситуація, яка розгортається навколо водопостачання, змушує задуматись над тим, що в своїх прагненнях мати краще, більше і дешевше, ми перестаємо цінувати те, що маємо. Ми щиро віримо галасливим демагогам і популістам, які виводять людей на акції, і не цінуємо, а часом і принижуємо тих, хто в непростих умовах нашої української дійсності забезпечує нас, хай не джерельною, але придатною для використання водою. Ми забуваємо, що ранок починається далеко не з кави, а речей значно прозаїчніших, ми не замислюємося, що без води в крані навіть самий геніальний хірург не має можливості робити операцію, а хлібзавод не випустить хліба. Але ще страшнішим є те, що водопостачання стало предметом політичних ігор та шантажу як на рівні держави, так і у нашому місті.

   Можна ще багато сказати, чого не буде в місті без води, але за 90 років існування коростенського водоканалу його працівники жодного разу не допустили катастрофи, тому впевнені, що і з цієї ситуації вони вийдуть з честю.