Зокрема, у перший післяаварійний період було показано, що при випаданні радіоактивних аерозолів на ліс з повітря хвойні ліси (переважно крони) затримали більше 80% сумарної активності радіонуклідів. І лише через рік-два більша частина радіонуклідів мігрувала на поверхню лісової підстилки, яка надовго стала своєрідним «депо» радіонуклідів.

  Детальне ж вивчення міграції радіонуклідів у грунтово-рослинному покриві лісових екосистем Українського Полісся нерозривно пов’язано з ДП «Лугинське лісове господарство». Поліським філіалом УкрНДІЛГА ( на той час – Поліською науково-дослідною станцією) саме це підприємство було обрано як базове для дослідження згаданих процесів. При цьому ми виходили з 4-х факторів: лісові екосистеми підприємства є типовими для Українського Полісся; вони характеризуються значною різноманітністю лісорослинних умов; територія підприємства відзначається дуже значними градієнтами щільності радіоактивного забруднення грунту (станом на 1990 рік) – від 0,3 Кі/км2 у Литківському лісництві до 47 Кі/км2 у Повчанському лісництві; є розуміння важливості проблеми з боку керівництва підприємства і вся необхідна допомога при закладанні пробних площ та спостереженнях на багаторічних стаціонарах. Таким чином, склалося, що саме на території ДП «Лугинське ЛГ» закладено мережу стаціонарів (близько 70 шт.) для проведення багаторічних спостережень за міграцією радіонуклідів у лісових екосистемах та їх накопиченні у продукції лісового господарства.

  Слід відзначити, що у лабораторних умовах було виявлено, що в цей період головними техногенними радіонуклідами-забруднювачами були 137Cs та 137Cs. А чу подальший період – переважно 137Cs, на дослідженні якого було сконцентровано головну увагу. Тільки у кварталі 50 Повчанського лісництва було закладено більше 10 стаціонарів, бо у межах цього кварталу, який відноситься до зони безумовного відселення, щільність забруднення грунту 137Cs з півночі на південь зростає з 3 Кі/км2 до 47 Кі/км2 – і це у межах відстані 1 км!

  Період після 1990 року геохіміки назвали періодом квазірівноваги 137Cs у грунтово-рослинному покриві – коли накопичення радіонукліду рослинами відбувається переважно за рахунок кореневого шляху надходження, а активність радіонукліду, яка накопичена рослинами за рік,Є приблизно дорівнює величині її повернення до грунту з опадом, відпадом, кроновим стоком та ін. Все це дозволяє вивчати інтенсивність акумуляції 137Cs залежно від лісорослинних умов та видів рослин та грибів. Саме цим і займається лабораторія радіаційної екології лісу Поліського філіалу УкрНДІЛГА на базі ДП «Лугинське ЛГ».
Коротко охарактеризуємо результати вивчення перерозподілу 137Cs у лісовому біогеоценозі нині на стаціонарі, закладеному у кварталі №50 Повчанського лісництва у типі лісорослинних умов В3 – у типовому для регіону сосняку чорнично-зеленомоховому.

  Отримані результати свідчать про те, що головна частка активності 137Cs знаходиться у лісовому грунті – 78,90%, в т.ч. у лісовій підстилці – 8,07%. Але одночасно було продемонстровано, що близько 80% радіоактивності грунту було зосереджено у верхньому 10-см шарі грунту, в якому знаходиться основна маса коріння рослин та міцелію грибів. Тобто надходження 137Cs до них відбувається досить інтенсивно.

  З ярусів рослинного покриву лісів найбільшу активність 137Cs накопичив деревостан – 10,22% від загальної радіоактивності лісового біогеоценозу. А на другому місці знаходиться моховий покрив – 9,70%. Решта ж ярусів фітоценозу акумулювала значно менше 1% загальної радіоактивності лісового біогеоценозу. Особливо слід підкреслити, що 0,15% накопичив ярус грибів-макроміцетів, більша частина котрих на стаціонарі характеризувалася вмістом 137Cs більше 10000 Бк/кг – тобто більше ніж тверді радіоактивні відходи.

  З гордістю можемо згадати, що коли МАГАТЕ у 1999 році були потрібні точні дані щодо багаторічної міграції 137Cs у лісових екосистемах соснових лісів Європи саме дані стаціонару у кварталі №50 Повчанського лісництва стали головними для всіх наукових груп з різних країн Європи, які моделювали процеси міграції радіонукліду у лосових екосистемах. Дані представляв у Стокхгольмі на засіданні робочої групи МАГАТЕ к.б.н., с.н.с. О.О. Орлов.

  Особливо слід підкреслити, що всі роки досліджень науковці Поліського філіалу УкрНДІЛГА мають підтримку керівництва ДП «Лугинське ЛГ», дієву допомогу у відборі зразків, що дуже непросто, – у суцільному переобліку деревостанів, звалюванні модельних дерев, відборі зразків тканин та органів дерев тощо. Таким чином, можемо констатувати, що завдяки співпраці лісівників ДП «Лугинське лісове господарство» та науковців Поліського філіалу УкрНДІЛГА написана головна частина «Рекомендацій з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення лісів».

  Послідовна і результативна співпраця науковців Поліського філіалу УкрНДІЛГА і фахівців ДП «Лугинське лісове господарство» продовжується і сьогодні.

  А.П. Павленко- директор ДП «Лугинське ЛГ»
О.О.Орлов – к.б.н., старший науковий співробітник ПФ “УкрНДІЛГА”