На Житомирщині попрощалися з бійцем-айдарівцем, якого знайшли замордованим у лісосмузі під Харковом. ВІДЕО
Подібні новини не можуть лишати байдужими. Вкотре чути про смерть військовослужбовців, звісно ж, багатьом боляче.
Найстрашніше те, що для значної кількості родин звістки про втрати, наприклад, на Донбасі, де нині тривають бойові дії і який є зоною проведення ООС, — не проста статистика і не просто інформація, адже багато хлопців, зокрема й Житомирщини, нині захищають спокій та мир своєї країни, своїх співвітчизників. І багато хто з острахом дізнається новини про загиблих чи поранених бійців, оскільки бояться, щоб це не був їх брат, син, батько, чи, бува, друг. Подібну тему можна продовжувати довго.
Цього ж разу ми розповімо про чергову трагедію, яка також багатьох не лишила байдужими — у Бердичеві попрощались із загиблим за поки нез’ясованих обставин військовослужбовцем-айдарівцем. Молодшому лейтенанту Олександру Гуменюку було 26 років. Востаннє на зв’язок з рідними він виходив 22-го березня. Затим, зі слів родичів, у свій вихідний залишив військову частину на Дніпропетровщині, де знаходився на ротації. Наступного дня на службу не повернувся. 2-го квітня Олександра знайшли у лісосмузі під Харковом замордованим.
Ірина Івасюк, тітка загиблого, розказує: «З’їжене вухо, очі виколоті, носа немає… Дуже багато загадкового, ми навіть не знаємо, триває слідство. Якщо людина бере з собою чисті речі, зарядку до телефону, то розуміємо ж, що не йде кінчати з життям». Родом хлопець із Криму, ріс без батька, патріотом його виховувала мама і бабуся. З юнацьких років захоплювався історією. Вищу освіту здобував у Сімферополі. З початку Революції Гідності їздив у столицю на Майдан. Із липня 2014-го року весь час служив на передовій. Із добровольця став справжнім бойовим офіцером, приймав участь у боях за Щастя, Станицю Луганську, Трьохізбенку, в спецопераціях у районі Бахмута і Лисичанська. У батальйоні «Айдар» був заступником командира гаубичної батареї.
Поховали бійця у Бердичеві, де живе частина родини хлопця.
Друг із позивним «Чайка», каже: «Він збирався йти до кінця війни, він з Криму і якби рідна душа, бо я з Луганська, ми були братами, познайомились з ним у Щасті».
«Він житель Криму, справжній громадянин України, який прийшов у наш підрозділ захищати країну. На жаль, відправити тіло на його малу батьківщину неможливо, він з Джанкоя. Окупанти не терплять поховань героїв України на тимчасово окупованій території», – додає «Берет», військовий побратим з батальйону «Айдар».
за матеріалами: times.zt.ua
