Про це повідомляє місцевий активіст "Стоп корупції" Олександр Ігнатьєв.

  Цікаво те, що дозвіл на погодження продажу на аукціоні на користування надрами на одній з ділянок площею у 19 га (ділянка "Семенівська") був ухвалений рішенням Житомирської обласної ради від 10 липня 2018 року. Водночас початкова ціна лоту, за даними на сайті Prozorro, становить 30 420 гривень.

  Щодо інших ділянок, то вони розташовані поблизу річки Перга в Поліському природному заповіднику. Активіст впевнений, що видобуток надр може призвести до екологічної катастрофи в регіоні.

  "Наша влада збирається знищити заповідник. 22 квітня 2019 року Держгеонадра України планують продати 4 дозволи на видобуток берилієвих руд, ільменіту, цирконію та бурштину Олевської ОТГ. Усі ці ділянки розташовані на території заповідника – тобто це будуть кар’єри, будуть осушені болота, знищені села поблизу та знищена унікальна олевська природа. Кому ж продадуть ці дозволи? Фірмі "Пержанська рудна компанія", яка вже давно займається підготовкою документів на присвоєння родовищ. Кому потрібні ці природні надра? В Україні немає підприємств для переробки берилію, цирконію й ільменіту", – зазначає Ігнатьєв у своєму зверненні.

  Крім того, за словами активіста, подібні рішення були прийняті без участі громади та не були узгоджені з місцевими мешканцями.

  "Держгеонадра начхали на реформи децентралізації та місцевих мешканців. Вони не узгоджували ці питання ані з місцевими мешканцями, ані з районними чи місцевими депутатами", – заявив він.

  ДОВІДКА:

  Зазначимо, що процес видобутку титану – не звичайна гірнича справа, це ще й екологічні проблеми. Щоб дістати ільменітову руду, необхідне виконання розкривних та кар'єрних робіт – потрібно зняти тонни безцінного чорнозему, а на його місці розрити кратер безживного піску.

  Особливої шкоди завдають кар'єри водним ресурсам, оскільки наступним етапом робіт є збагачувальна фабрика, де ільменітові піски збагачують на гвинтових і магнітних сепараторах. Простіше кажучи, піски перемивають, щоб відокремити руду від пустої породи. А для цього потрібні великі об'єми води. Подібне втручання може призвести до обміління та заболочення водойм.

  Ще однією небезпекою є так звані хвостосховища – відвали переробленої породи. Після подрібнення руди на збагачувальній фабриці утворюється пил, що акумулюється на хвостосховищах. Часточки цього пилу – від 2 до 10,5 мікрона – небезпечні для людини. Адже пил абсолютно не фільтрується у носоглотці та легко потрапляє до бронхів. Звідти уже не виходить, провокуючи загострення захворювань верхніх дихальних шляхів. Звідси – зростання важких форм респіраторних захворювань у регіоні видобутку.

Джерело: stopcor.org

Новини Житомира