- За час роботи, певно, назбиралось  чимало резонансних справ  і розбійний напад на підприємців-ювелірів – одна із таких,  адже злочинцям вдалося заволодіти цінностями на суму у  15 мільйонів гривень.

  - Так, дійсно резонанс довкола цієї події був значний. Окрім масштабів крадіжки, іншим фактором зухвалості і впевненості у безкарності стало застосування нападниками зброї. Спочатку для примусової зупинки автомобіля підприємців, який і так був заблокований їх двома машинами, а згодом -відносно одного з потерпілих: чоловік отримав вогнепальне поранення ноги.

  Розкриття таких злочинів буває, певно, раз за кар’єру. І для цього ми акумулювали та обробили надзвичайно величезний обсяг інформації, у тому числі записи камер відеоспостереження на автомагістралях усієї держави. Нападники покинули неподалік місця події автомобіль, пересівши на інший. Ми відпрацювали усю отриману з залишеної машини інформацію, розуміючи, що шансів мало. Але одночасно велась робота й в інших напрямах. Ми їздили, перевіряючи можливі версії, у Закарпатську, Івано-Франківську, Київську, Львівську, Миколаївську та Одеську області. І нам таки вдалося вирахувати транспортні засоби, на яких пересувались підозрювані. Їх одночасне затримання відбувалось за підтримки центрального апарату поліції, кількох  областей та кількох правоохоронних відомств.

  13 грудня, приблизно через два місяці після нападу, у м. Запоріжжі  під час спроби чергового розбою на будинок жінки-головного бухгалтера підприємства були затримані 9 осіб. Усі вони члени організованої злочинної групи, семеро - уродженці Донеччини, які проживали останнім часом на Одещині, ще двоє - жителі м. Запоріжжя. Частина із них - раніше судимі за крадіжки, розбої, хуліганства, незаконне поводження зі зброєю та інші злочини.

  Під час подальших обшуків було вилучено автоматичну зброю, пістолети, гранати з підривачами, ножі, кайданки, балаклави, мобільні телефони та стартові пакети до них, готівку у гривнях та валюті, значну кількість прикрас та злитків із золота, товарні чеки та бірки від ювелірних виробів. Також вилучено до десятка автомобілів, однострій поліцейських та спеціальні наліпки з написом «Поліція», що безпідставно використовувались затриманими.

  Нині справа уже в суді, а от викриття розбійників – це наполегливість та масштабність мислення та дій кримінальної поліції.

  - Взагалі то, на жаль, і напади на ювелірів, і загалом розбої далеко не рідкість. Чи бували за час Вашої роботи у ході розкриття таких злочинів якісь неординарні обставини чи нетипові ситуації?

  - У 2014-2015 роках напади на ювелірні крамниці відбувались у Володарськ-Волинський, Коростенському та Житомирському районах. У ході наших заходів була встановлена група молодих людей, причетних до цих розбоїв. Вони ретельно підбирали місця нападів, бували там по кілька разів, вивчали розташування та режим роботи закладів. А коли ми їх затримали, чотирьох осіб, то серед них виявилась дівчина, яка була то водієм, то спостерігачем.

  Але найбільш пам’ятні через цинізм – це розбої на пенсіонерів. Не знаю, як можна забирати у стареньких останні копійки, при цьому ще й знущаючись над ними.

  З 2012 по 2014 у нас прокотилась хвиля таких нападів в обласному центрі, Житомирському та Черняхівському районах. Між потерпілими не прослідковувався жоден зв’язок, що не дозволяло швидко вийти на розбійників.

  Пізніше, ми встановили, що парубки, а їм було 17-19 років, обирали своїх жертв випадково, спостерігаючи за ними на вулиці. Потім підходили і пропонували стареньким допомогу – додому дійти чи щось донести. Пересвідчившись, що людина живе самотньо, наступного разу уже приходили уночі. Жорстоко били, катували і забирали «похоронні». Ми затримали їх під час чергового розбою в обласному центрі. У суді було доведено майже два десятки, учинених ними таких злочинів.

  Інший розбій, класика жанру – субота, перший вихідний у мене за місяць. Повідомлення, що уночі нападники побили у будинку та кинули в льох літнє подружжя в одному з районів. Без зайвих деталей скажу, що розкрили ми цей напад завдяки їх автомобілю, з якого прокапувало масло – такі специфічні плями, залишені на місці, де він стояв. Скільки СТО ми відпрацювали, але знайшли таки машину, не одну, звісно, з такими проблемами. Перевіривши їх власників, вийшли на можливого підозрюваного. Від катувань нападників дідусь загинув, його життя, на жаль, не повернеш, але й розбійники отримали покарання – по 12 років ув’язнення.

  Із пам’ятних злочинів – ще один. Коли затримали угонщиків автомобіля, раніше ніж його власник звернувся тоді ще до міліції. У 2012 у кількох районах, Брусилівському, Коростишівському, Попільнянському та Радомишльському, значно активізувались незаконні заволодіння транспортними засобами. Під час аналізу цих злочинів явними були кілька моментів. Перше, вони відбуваються у райцентрах у базарні дні, а по-друге, йде охота на автомобілі далеко не преміум-класу – Деу, Вази і т.д. У ході роботи вийшли на жителів Фастова (раніше уже «засвічених» колегами з Київської області у вчиненні таких злочинів) і затримали їх відразу після вчинення чергового угону у Коростишеві.  Власник «Ланоса», літній пенсіонер, їхав лиш писати заяву про злочин, а йому уже повідомляють, що затримали викрадачів. Він був дуже і здивований, і порадуваний.

  - А що для Вас загалом карний розшук?Можливо банальне питання, але кожен працівник, певно, має для себе якесь визначення цій роботі.

  - Карний розшук – це спосіб життя і, враховуючи специфіку роботи, постійний рух, постійна активність, уперед – у жодному разі не назад. Ти не зупиняєшся. Постійна робота, робота, робота… Це активний спосіб життя і взагалі карний розшук – це життя.

  Я, певно, суб’єктивний, але карний розшук – це основна служба, яка виконує свою роботу на передовій боротьби зі злочинністю: від виявлення злочину і до направлення обвинувачення до суду. Навіть на етапі винесення вироку наша робота закінчується лише частково. Ми продовжуємо відслідковувати долю конкретної людини, аби зрозуміти, чи вона змінилась, чи знову візьметься за старе.

  - Якщо увесь час на роботі, то де черпаєте сили і натхнення?

  - У спілкуванні з родиною і друзями. Таких хвилин-годин дуже небагато, але тим більше їх ціную. Поспілкувались, відпочив трохи і побіг далі (посміхається)… Сім’я розуміє і підтримує, але пояснювати, чому немає вихідних, святкових і т.д. час від часу приходиться. Тут важливо самому зрозуміти і повірити, що твоя робота дійсно комусь потрібна.

  - А як обрали таку непросту професію, яка забирає весь час, не залишаючи, фактично, на особисте нічого?

  - Тут якраз все просто, навіть банально, я б сказав. Карний розшук обрав  під час навчання у ВУЗі. Практику проходили у цьому підрозділів і я для себе вирішив – тільки карний розшук. А загалом про професію – скільки себе пам’ятаю, маю загострене почуття справедливості і чесності. А міліціонер – це людина, яка на захисті прав людей. Хотілося чимось допомогти.

  - А хороший опер – це який?

  - Принциповий, відповідальний, наполегливий, має нехтувати особистим заради людей, із загростреним почуттям справедливості і бути активним, у постійному русі.

  - А чи доводилось Вам рятувати життя інших, чи не було таких ситуацій?

  - Були… Я на все життя запам’ятав злякані очі жінки, яка зв’язана, побита, під дулом пістолета нападників  лежала у власній машині і, навряд чи, сподівалась на  будь-яку допомогу, оскільки її викрадення було сплановане і чітко виконане. Вона успішний приватний підприємець. Бандити знали про це і ретельно вивчили її розпорядок життя. В один з  вересневих вечорів 2015, коли вона зупинилась перед ворітьми власного подвір’я і вийшла, аби їх відкрити, невідомі у масках напали на неї, заволокли в її ж авто і вивезли до лісосмуги, де почали вимагати назвати коди  доступів до будинку та сейфів у ньому. Випадкові свідки викрадення жінки повідомили до поліції про подію і ми прибули до місця незадовго до повернення частини бандитів, яким жінка була змушена все розповісти. Їх затримали при спробі проникнути у будинок, відразу унеможлививши спілкування  з тими, хто залишився у лісосмузі. Про місце перебування потерпілої ми дізнались від них і я був серед тих, хто затримував рештки банди та визволив бранку. Я й зараз переконаний, що лише вчасне повідомлення від людей та наше швидке реагування дозволило попередити вбивство людини.

  - Часто при таких затриманнях доводиться йти на ризик?

  - Та майже у кожному затриманні є своя доля ризику. Проте розумієш це і переосмислюєш уже потім.

  - Чи відчуваєте реальні зміни у вашій роботі з часу створення поліції?

  - Безперечно, це покращання матеріально-технічного забезпечення: паливно-мастильні матеріали, оргтехніка. Відчувається, що керівництво приділяє цьому значну увагу. Рівень заробітної плати теж змінюється, але, як і всі, сподіваюсь на ще більш позитивні зрушення. І хотілося б, спрощення бюрократичних підходів до досягнення результату в роботі.

Відділ комунікації поліції Житомирської області

Новини Житомира