Це річка Хомора, воду з котрої п'ють сотні тисяч українців, хоча на вигляд та на запах вона більше нагадує вигрібну яму. Хомора протікає по території Хмельницької та Житомирської областей і впадає в одну з найдовших річок України - Случ. Ще декілька років тому чиста водойма нині стала мертвою. Разом з нею на межі виживання опинилися й люди.

  «Там вище був пляж. Ми купалися, дітки раділи, засмагали а зараз нічого в нас немає. Все отруєно цією гидотною», - Людмила Ніщук.

  Ми – в селищі міського типу Першотравенськ Житомирської області. В самому серці екологічної катастрофи. Місцева мешканка Людмила розповідає: отруєна вода з річки потрапляє до підземних вод та колодязів людей.

  «Смердота ця йде, я тут за кілометр живу, і її туди аж чути. І діти в мене хворіють. Отруєння за отруєнням. З чого воно, з цієї річки», - говорить жінка.

  Житель Першотравенська Анатолій дістає з води клейку речовину. Раніше чиновники запевняли: це крохмаль, нешкідливий та навіть корисний для живих організмів. Чоловік пригадує 2016-й рік, коли односельчани вперше цю «користь» відчули на собі.

  «Дітки покупалися якось і прищі по тілі повикидало, почала й риба вспливати, соми, щуки величезні, бобри поспливали», - розповідає чоловік.

  Вже тоді водам Хомори присвоїли четвертий, найвищий рівень забруднення. В Протоколі центру забруднення води за 2016 рік зазначається: «дуже небезпечна вода, викликає загибель тест-організмів».

 

  Мешканці Першотравенська створили організаційну групу, писали листи до районної адміністрації, голови ОДА, народних депутатів, однак їхні звернення лишали без уваги, - розповідає Піщанецька Лариса - секретар Першотравенської селищної ради.

  «Ми стукали у всі двері до всіх можливих адміністрацій, нас не зовсім серйозно сприймали. Все селище в нас знаходиться поряд з річкою і оцей запах каналізації інтенсивний з річки - це повний жах», - зазначає вона.

  Що настільки забруднило річку і чому це триває вже третій рік?

  Місцеві вважають причиною забруднення водойми діяльність Понінківської фабрики, яка з 2015 року здійснює завершений цикл гофровиробництва. Фабрика розташована в смт. Понінка Хмельницької області. Звідси фабричні нечистоти йдуть по течії річки Хомора на Житомирщину, а Першотравенськ – перший населений пункт на шляху.

 

  Ми на місці викидів нечистот в річку Хомора. Звідси вода тече в Першотравенськ, Баранівку та Новоград-Волинський, де безпосередньо потрапляє на кухні українців.

  Це та сама труба, після скидів з якої у річці утворюється клейка речовина та неприємний запах, - розповідає мешканець Першотравенська Максим.

  «Коли йшов натиск, скид майже до того берега доставав цих всіх нечистот, тут просто такий шар піни по воді тік», - показує Максим.

  Керівництво фабрики заперечувало, що скиди з її виробництва стали причиною мору риби.

  «Нічого такого токсичного в цих скидах немає, - розповідав у 2016-у заступник головного енергетика ТОВ «ПКПФ-Україна» Олексій Жуков.

  У виробництві, нібито, використовують крохмаль, який після скидів із задоволенням з'їдає риба. Натомість, колишній працівник Понінківської фабрики Артем переконує: на підприємстві працювали з небезпечними речовинами.

  Активістка з Першотравенська Анна Собецька за три роки боротьби проти забруднення Хомори зібрала декілька тек документів: це переписки з фабрикою, чиновниками та екологами, зокрема, результати аналізів проб води за квітень 19-го року, які вказують на критичну кількість кишкової палички в ній.

  «Річка Хомора, межа Житомирської та Хмельницької областей, 24 тисячі в одному дециметрі кубічному при нормі 5 тисяч. Інтенсивність запаху - три бали, норма - один бал», - розповідає активістка.

  Причиною забруднення Анна називає незадовільний стан очисних споруд Понінківської фабрики, які фактично не працюють. З 2016 року активісти неодноразово влаштовували мітинги під фабрикою, приїжджали до Верховної Ради та під Кабмін, перекривали міжнародну трасу Київ-Чоп, проводилися зустрічі голів Хмельницької та Житомирської ОДА. Фабрику зобов'язали відремонтувати очисні споруди, натомість – керівництво підприємства надало перевагу сплаті мізерних штрафів, - розповідає Анна.

  «Дядько, який прийшов і зловив одну рибину в період нересту, його в тюрму можуть посадити. А якщо ти з заводу вбив флору і фауну однієї річки і вже вбив половину іншої, тобі за це в принципі нічого. Минулі роки їм виставляли штраф 600 грн... В Хмельницькій, що поліції, що прокуратурі, що екології все лягає на дно», - говорить Анна.

  Поніківська картонно-паперова фабрика має дійсний дозвіл на спеціальне водокористування терміном дії з квітня 2017-го по квітень 2020-го року. Дозвіл виданий Хмельницькою ОДА, яка не взяла до уваги встановлений факт мору риби у річці ще 3 роки тому. В документі є застереження, що після скидів на поверхні води не повинні утворюватися скупчення домішок, а вода не повинна мати сторонніх запахів та присмаків.

  «Було спільне засідання двох областей, вирішили на ньому, що фабрика повинна зробити очисні. Пройшов рік, результату нуль. Перекрили трасу, знову спільне засідання, пообіцяли золотих гір і знову ніхто нічого не робить», - розповідає Олександр Коваленко.

  Активіст Олександр Коваленко переконує: влада звертає увагу на проблему лише під тиском громадськості.

  В нашому розпорядженні опинився План заходів щодо охорони водних ресурсів по ТОВ "ПКПФ-УКРАЇНА" на 2017 рік. Згідно з ним, всі роботи мали бути завершені до липня 2017-го року. В подальшому дедлайн посунули – на вересень 2019-го. Щоб з'ясувати, чи проводяться ремонтні роботи, ми вирушили до Понінки.

  Заходимо на підприємство, зв'язуємось з приймальною, нас запевняють, що на наші питання відповість технічний директор. Однак, замість нього до нас виходить юрист підприємства.

  «Є директор, який може вам інформацію цю надати, він на зарашній момент у відрядженні, - говорить юрист. - А виконувач обов'язків директора? - Я ще раз кажу: якщо у вас є якісь запитання до нас, до підприємства, ми завжди раді відповісти, якщо в нас є інформація».

  Коли директор повернеться з відрядження, юрист не знає. І просить журналістів залишити територію, оскільки ми нібито заважаємо виробничому процесу.

  Особисто пересвідчитись, чи йдуть ремонтні роботи не вдається, доступ до очисних споруд перекриває охорона. Не відповіли на підприємстві й на наш офіційний запит.

  Понінківська фабрика – одне з найстаріших паперових підприємств в Україні, забезпечує роботу близько тисячі працівників. Однак, місцеві жителі також постали проти виробництва. Вони нарікають на смог, що утворюється внаслідок виробничої діяльності підприємства.

  «Це все бачите, що робиться. - Це за скільки часу таке? - Ну за два місяці. - І це під накриттям при тому? - Це під накриттям, що вітер дує, воно осипається. Бачите».

  Юрій та Тетяна Хроль мешкають за триста метрів від фабрики. Подружжя розповідає, що останні чотири роки підприємство перетворює їхнє життя на пекло та показують шар сажі, який щодня покриває Понінку.

  «Вчора в нас сусіди дитину повезли в лікарню, бо засипало, ми то вже знаємо, як ходити. Воно як попадає, ріже око настільки, що нічого не можна зробити. Багато людей оце з очима їздять, промивають, чистять», - розповідає подружжя.

  Тетяні та Юрію довелося викинути з городу увесь врожай, овочі та фрукти небезпечно було їсти. Сажу вигрібають відрами. Ми провели в Понінці лише декілька годин. Очі печуть, у волоссі пил. Що саме спалюють на підприємстві – таємниця. Щоб з'ясувати це, близько трьохсот селян торік влаштували акцію протесту під фабрикою.

  Під тиском жителів, директор ТОВ Сергій Прудкий запевняв: підприємство знизить потужності і перейде на газ.

  «На газ ми готові перейти. І ми підписали це письмово, що ми готові розглянути можливість одну ділянку перевести на газ», - говорив у червні 2018 року Прудкий.

  При цьому керівник залякував громадян відключенням світла, якщо фабрика зупинить роботу.

  Понінківець Олександр Пашнін показує численні звернення жителів селища до Державної екологічної інспекції Хмельницької області. Відповіді екологів стали несподіванкою.

  «Відповідає вимогам, встановленим гранично допустимим концентраціями хімічних і біологічних речовин в атмосферу. Тут навіть на зовнішній вигляд подивитися, ніяких допустимих норм нема», - говорить Олександр.

  4 роки звернень і жодного результату. Олександр каже: більшість мешканців вже змирилися з життям у лікарнях. Селянам з року в рік обіцяли встановлення очисних фільтрів, однак цього досі не відбулося.

  «Всі люди хворіють, і ракові захворювання дуже в багатьох людей, вони вже не тільки не можуть говорити, вони вже й з хати не можуть вийти. Нас ніхто не чує. Не чує, не бачить, складається враження, що всім байдуже просто», - розповідає він.

  Ось документ, що показує невиконання Понінківською фабрикою взятих на себе зобов'язань. Це - план-графік проведення переоснащення очисних споруд за 2018 рік, де вказано, що план по поліпшенню викидів в атмосферне повітря мав бути виконаний до листопада 2018 року.

  Як і у випадку з очисними спорудами, і тут людей обвели навколо пальця.

  Злочинні дії підприємців та бездіяльність чиновників перетворюють локальне забруднення на національну екологічну катастрофу.

  12 квітня в межах міста Баранівка Житомирської області було виявлено понад 25 тисяч одиниць мертвої риби. Масовий мор тривав два тижні. Державна екологічна інспекція нарахувала збитків державі на майже 22 мільйони гривень. Місцеві жителі в загибелі річкової фауни звинувачують Понінківську картонно-паперову фабрику. За фактом мору риби поліція Баранівки відкрила кримінальне провадження.

  «У ході проведення процесуальних дій, попередньо встановлено, що джерелом забруднення є очисні споруди ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика». Її посадові особи, власне, на зв'язок не виходять, жодних пояснень уникають», - розповідає старший слідчий Баранівського відділення поліції Володимир Бледнюк.

  Річка Хомора, куди здійснює скиди фабрика, є притокою однієї з найдовших рік України – Случ. Течія несе воду з Понінки через 12-тисячну Баранівку до 56-тисячного міста Новоград-Волинський.

  Тут - одна з найдорожчих в Україні водопровідна вода – майже 36 грн за метр кубічний. Це ціна саме тієї отруєної рідини, яку ми зафіксували в селищі Першотравенськ.

  «Наші діти в садках і в школах п'ють саме водопровідну воду, їдять їжу, приготовлену на водопровідній воді. Тобто ми вбиваємо наших дітей», - зазначає Наталія Трощинська.

  Мешканка Новоград-Волинського Наталія розповідає: після купання в річці, на тілі утворюються висипи невідомого походження, масово гинуть риба та раки. Останні десять років Случ суттєво дрібнішає і вже не може самоочищуватися від шкідливих викидів.

  «Риба, яку понаходили на березі річки, вона мертва з здутими животами. Риба швидше зреагувала, зараз зреагують люди. Підвищилось дуже багато захворювань, причому онкозахворювань в нашому місті», - говорить жінка.

  Новоград-Волинці двічі перекривали трасу міжнародного сполучення Київ-Чоп, що розташована неподалік, зверталися до поліції, генпрокуратури, уряду, однак, безуспішно, - розповідає громадський активіст Павло Касьянов.

  «Влада сама по собі вона бездіяльна. Люди також терпіти не можуть цього», - говорить він.

  З відкритих джерел ми дізналися: адреса офіційного засновника Понінківської фабрики - в офшорі Беліз. За останній рік компанія провела майже 30 операцій з офшорами. Хто фактично керує фабрикою в Україні - не відомо. Вже в ході нашого розслідування ми з'ясували, що імена реальних бенефіціарів шукає СБУ. За останні три роки підприємство фігурує у 19-и кримінальних справах та в десятках адміністративних, зокрема, щодо забруднення річок Случ та Хомора.

  Номінальне керівництво фабрики запевняє, що ріки не забруднює і звинувачує в цьому інше підприємство. Фактично його позицію висловив чоловік, якого ми зустріли в Понінці.

  «Виключте камеру. Їдьте в Полонне, подивіться, що очисні там роблять, скидають в річку. Ви знаєте, де воно знаходиться? - Я перепрошую, а з ким ми говоримо? – Тут мешканець Понінки.»

  В Полонному працює КП «Полонне тепловодопостачання», яке також забруднює річку Хомора. Однак, чия саме діяльність призводить до масової загибелі риби? Ми порівняли відео з річки Хомора до Понінки та відео річки вже після очисних Понінківської фабрики. Якщо на першому відео вода прозора, в ній видно зелень, плаває риба, то на другому відео – вода мутна, а в ній лише маса клейкої речовини невідомого походження. Очевидного забруднення не помічають не лише керівництво картонно-паперової фабрики, але й місцеві екологи.

  «Нам дивна позиція Житомирської сторони. Перевищення були незначні. І вони не можуть призвести до загибелі риби», - запевняє директор департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА Тетяна Дзюблик.

  Чому ж бездіють чиновники? Як виявилось, в Міністерстві екології та природних ресурсів про забруднення річок знають. Разом з Держагентством водних ресурсів відомство вже не перший рік судиться з Понінківською картонно-паперовою фабрикою. Адже іншої можливості заборонити підприємству скидати нечистоти, аніж через суд, Мінекології не має. Однак, всупереч законодавству, справи чомусь передають не до Хмельницького, а до Волинського окружного адмінсуду, де всі вони лягають на дно, - розповідає юрист Мінекології Наталія Іванюк.

  «Масштаби забруднення просто вражаючі. І вказана ситуація ставить під загрозу життя і здоров'я населення, яке проживає на території обох суміжних регіонів, тобто Хмельницької та Житомирської області», - говорить Наталія.

  В той же час, юрист запевняє: Понінківська фабрика ігнорує приписи екологів та не проводить ремонту очисних споруд.

  «Жодних заходів щодо усунення порушень з приводу перевищення гранично допустимих викидів у внутрішні води річки Хомора не вживає взагалі. Будь-якими засобами ігнорує проведену перевірку, а також акти реагування, які були внесені за її результатами», - зазначає юрист.

  Натомість, хмельницькі чиновники вперто закривають очі на проблему. Ми надіслали інформаційний запит до Хмельницької ОДА, яка й видала Понінківській фабриці діючий дозвіл на скиди. Ось відповідь за підписом першого заступника голови ОДА: «стічні води очисних споруд ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика - Україна» візуально прозорі, завислих речовин на дні річки Хомора не виявлено. Роботи по реконструкції очисних споруд проводяться у відповідності до затвердженого плану-графіку».

  Чому Хмельницька ОДА видала дозвіл фабриці у 2017-у, вже після встановлення фактів масового мору риби, та куди дивилася Держекоінспекція?

  «Дозвіл на спецводокористування видавався Хмельницькою облдержадміністрацією без урахування фактичних умов водовідведення. За результатами заходів державного нагляду, контролю встановлено причетність до фактів забруднення водних ресурсів та загибелі водних живих ресурсів ТОВ "Понінківська картонно-паперова фабрика"», - підкреслює Алла Семенець, начальник відділу контролю водних екосистем та ресурсів Держекоінспекції.

  За словами Алли Семенець, видаючи дозвіл, Хмельницька ОДА не консультувалася з екологами. Держекоінспекція України провела 14 перевірок і кожна з них фіксувала порушення, пов'язані зі скидами. Підприємство зобов'язували проводити роботи з переоснащення, натомість, ці приписи вони оскаржили у суді. А суди, замість того, щоб брати до уваги аналізи проб води від державних установ, виносять рішення, опираючись на результати фабричних аналізів – розповідає еколог.

  «Їм роблять аналізи сторонні організації, з якими вони укладають договори. У них чиста вода і навіть така чиста, що навіть чистить річку. Ті результати аналізів, які приносить суб'єкт господарювання, їм більше довіряють, ніж результатам контролю, який здійснює держава», - обурюється Алла.

  На сьогоднішній день, до матеріалів справи про забруднення річок Хомора та Случ, долучено результати аналізів, проведених 12 та 19 квітня, що показали критично занижений вміст кисню у воді (втричі менше норми) та наявність в мулі різноманітних небезпечних речовин, - розповідає начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції Алла Волохова.

  «Там наявні сполуки миш'яку, фосфору, сірки, хрому, цинку, свинцю, алюмінію, кобальту, кремнію, кальцію, заліза, марганцю, титану, міді та ртуті», - зазначає Волохова.

  Ідентифікувати точний склад желеподібної речовини, відібраної в Першотравенську, виявилося неможливим з огляду на багатокомпонентність. Поки справа застрягла в судах, люди просять хоча б на декілька місяців призупинити роботу фабрики, поки не запрацюють очисні системи.

  «Це багато місць для праці для людей, яким зараз нема де працювати. Але ситуація в нас з кожним роком плачевна і хочеться, щоб просто зробили нормально очисні споруди», - говорить мешканець  Першотравенська Віктор Новіцький.

  10 травня в Новоград-Волинському відбулося народне віче. Близько трьох тисяч людей вийшли на вулицю, щоб привернути увагу до своєї трагедії. Якщо чиновники не вирішать проблему, громадяни планують розпочати безстрокову акцію з перекриття усіх великих автошляхів навколо міста. Наступної ж ночі після віче, відбувся черговий скид нечистот з Понінківської фабрики. Ігноруючи приписи Мінекології і домовляючись з місцевими чиновниками та приватними лабораторіями, бізнесмени продовжують забруднювати довкілля. Одного року їм вистачило, щоб умертвити Хомору, ще двох років – щоб ця небезпека нависла над Случем, що впадає в Горинь, а далі Прип'ять і Дніпро.

  Коктейль з кишковою паличкою, здохла риба, гарнір з миш'яком – якщо не вжити необхідних кроків, скоро такий раціон стане звичним для мільйонів громадян України.

Дмитро Костюк

Джерело: indivisibleukraine.in.ua 

Новини Житомира