Російський класик чи український герой: мешканці села на Житомирщині розсварилися через назву вулиці. ВІДЕО

  Активісти хочуть назвати вулиці ім’ям земляка, замість письменника, який не має стосунку до населеного пункту.

   Жителів селища Гранітне на Житомирщині розсварила ініціатива перейменувати вулицю Чехова на Влодарського. Олексій Влодарський - уродженець Гранітного. Снайпер-атовець, який загинув рік тому на Донбасі. І пристрасті киплять не тільки тому, що жителі вулиці Чехова бояться морочитись із заміною документів. Частина все вагається: чи вважати героєм того, кого знали, як звичайного односельця, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

 

  Кажуть, що це селище стоїть на мільярдах. У землі тут замість золота граніт. Добувають його тут вже більше 300 років. Але місцеві мешканці від цього досі не озолотилися. Каменярі тяжко лупали скелі в кар’єрах, ковтали пил, хапали радіацію, жили з родинами в бараках, але не багатіли.

  Але до Гранітного "Польову кухню" ТСН.Тижня покликала інша причина. Дуже неприємний скандал – неприємний, бо, здається, виник там, де і бути не могло. Про цей конфлікт було відомо ще навесні. Думали – дрібниця, але, здається, він лише загострився. 

  Олексій Влодарський загинув 2 жовтня 2018 року. Громада селища Гранітне внесла пропозицію щодо того, щоб перейменувати вулицю. Проти деякі люди, зокрема проти і голова селища.

  "Керівництво селища не йде на контакт. Я був на сесії, коли піднімалося питання", - каже голова Малинського відокремленого підрозділу Спілки Схід Євген Сердловський.

  "Треба таблички замовити, спочатку треба гроші виділити на цілу вулицю, десь їх найти, виділити, розумієте", - відповідає Гранітнянський селищний голова Микола Курса.

  Селищного голову активісти назвали "сепаром", і написали це слово на асфальті під його офісом. Має голова й іншу особисту образу: буцімто він витратив особисті гроші на меморіальну дошку, що відкрили на будинку, де жив загиблий на фронті Олексій Влодарський. Тому ще й цілу вулицю перейменовувати для героя начебто і занадто. Тим більше, відповідне рішення не прийняла сесія ради, а не особисто він,  голова. Утім колишній вчитель історії, здається, добре знає, значення власних героїв для кожної країни і вшанування чужих. Можливо табличка "Вулиця Леніна" на його офісі – то не таке вже й співпадіння.

  "Я не хочу. Ну які я маю ще надавати роз’яснення? Ну не хочу я. Я вважаю, що на той час це було правильно", - каже Курса волонтерам.

  На той час – це минулий червень. Тоді сесія селищної ради не зібрала кворуму. Тобто не мала права приймати рішення, бо в раду не прийшли депутати . Але прийняла. І  серед присутніх п’ятеро проголосували за нову назву Влодарського, а шестеро – за стару Чехова. Російський письменник має до Гранітного приблизно такий же стосунок, як і комуністичний вождь Ленін. Навряд чи ці два росіянина бодай знали про існування Гранітного. Тим дивніше виглядає відмова місцевої громади отримати власного героя.

  "Коли він загинув, і ми взнали про цю смерть, то все селище зібралося. І ми з свічками стояли, хто на колінцях, і ми стрічали, як то кажуть, нашого Альошу", - пригадує депутатка селищної ради Галина Постернак.

  Влодарський чотири рази ходив на війну. Він рано втратив обох батьків, не встиг одружитися і народити дітей. Натомість називав своєю нареченою Україну. Довіряв волонтерці Тетяні Левковій як рідній.

  "За нього більше нема кому немає кому захистити його. Розумієте? Коли мені тільки сказали, що він сирота, кругла, вже такі хлопці для мене на особливому рахунку", - ділиться Тетяна.

  Саме волонтерка Тетяна Левкова підняла хвилю з увіковічненням пам’яті Влодарського. Тетяна раніше провела власне опитування людей у Гранітному. Тоді за перейменування підписалося ледь не половина мешканців. Але потім хтось організував зворотній процес і люди пішли до сільради викреслював свої "за" із звернення. Аби мати власне бачення настроїв людей, "Польова кухня" пішла на  експеримент і влаштувала імпровізований референдум на вулиці. Результати спонтанного референдуму: Влодарський – 20, Чехов – 16. За законом усі майнові та реєстраційні документи після перейменування вулиці залишаться чинними. Ніякої волокіти з документами у людей не буде. Але гранітчанам це ніхто не пояснював. Чомусь здається, що кардинально ситуація може змінитися тільки після місцевих виборів. Можливо тоді, власні герої- земляки стануть важливішими ніж уродженці Симбірська і Таганрогу.

  Російський класик чи український герой? Компроміс можливий, коли кожен зробить вибір між чіткою громадянською позицією та лінню і байдужістю.

Кореспондент ТСН.Тиждень Костянтин Грубич

Новини Житомира

 

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework