- Минув вже місяць як ви не працюєте в КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління». Не шкодуєте про набутий досвід?

  - Зараз я з впевненістю можу сказати, що будь-яка невдача або успіх – це неоціненний досвід. Ще рік тому я розумів, що працювати керівником КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» (далі КП ЖТТУ - ред.) буде непросто. Але тоді я не розумів наскільки. ТТУ – це не лише великий механізм, який щодня здійснює транспортні перевезення пасажирів, це, перш за все, люди.

  - Чи одразу вдалося налагодити відносини з колективом?

  - Коли я прийшов на підприємство, я вже був частково знайомий з людьми з часу, коли працював заступником міського голови в сфері транспорту. Але з більшістю, зрозуміло, знайомилися. Я одразу усім повідомив, що двері кабінету начальника відкриті: можете приходити, пропонувати вирішення питань, розповідати про проблеми чи скаржитися. Так, власне, і було. Люди приходили, і, думаю, я ніколи нікого не образив. Спершу основним питанням була технічна справність рухомого складу. Були проблеми з запчастинами та проходженням ТО, бо цим на той час особливо не займалися. Керівництво міста вимагало випускати певну кількість тролейбусів, але їх просто не було стільки технічно справних, а випускати такі, як були і наражати на небезпеку людей, було неправильно.

  Щодо відносин, то вони як і в будь-якому колективі різні. І хто взагалі любить начальників? А якщо серйозно, то в трамвайно-тролейбусному управлінні взагалі є люди, які пропрацювали на підприємстві більше, ніж мені років. Зрозуміло, що деякі сприймали мене скептично і це нормально. Але з часом вдалося знайти контакт, і мене це тішить, бо вони досвідчені спеціалісти, у яких є чому повчитися.  Я вдячний колективу, головному інженеру та усім, хто мене підтримував та, скажімо, тримав в тонусі, щоб я не розслаблявся.

  - Ваш кабінет був відкритий, це той, в якому робили дороговартісний ремонт?

 - Загалом тема з ремонтом кабінету кумедна. Майже зрада. Ще у минулому році ми проговорили з профспілковими комітетами першочергові питання, які потребували вирішення і стосувалися суто управління. Ми вирішили, що необхідно зробити ремонт туалетів, душових та роздягальнь, які не ремонтувалися з часів будівництва трамвайно-тролейбусного управління, і поточний ремонт у деяких приміщеннях. Соромно працювати у таких умовах. Колектив КП ЖТТУ, як і будь-який інший колектив, гідний нормальних умов праці.

  Разом з тим було прийняте рішення, відремонтувати кабінет начальника. Щодо його вартості, то питання закрите, адже мої опоненти, назвемо їх так, з міської ради шукали космічну вартість ремонту, але так і не знайшли. Ми багато робили силами підприємства, або ж залучали людей, які вміють добре робити свою роботу, але не за усі гроші світу. Та і загалом це не кабінет Євгенія Демчика, це кабінет начальника управління. Я його з собою не забрав, він залишився. Там зараз нормально працює виконуючий обов’язки начальника.

  Тоді ж подумали, що варто своїми силами спробувати відреставрувати і спортивну залу. Ремонт закінчений, я впевнений, що там будуть організовуватися спортивні змагання між міськими підприємствами, як ми і планували.

  - Колектив трамвайно-тролейбусного управління збирав підписи на вашу підтримку та звертався до Президента України Володимира Зеленського. Чи була якась відповідь з Офісу Президента?

  - Так, відповідь є. Звернення скеровано до Генеральної прокуратури, адже у листі є деякі факти стосовно зловживань зокрема міської влади. Особисто я думаю, що це звернення десь там і загубиться. Так зараз влаштована система, але, сподіваюся, у майбутньому це зміниться. Тим більше, що місцева влада не має ніякого відношення до нової центральної влади, тому може і буде результат.

  - Багато хто з житомирян, слідкуючи за вашими скандальними публікаціями, вважали, що у вас особистий конфлікт з міським головою. Це так?

  - По-перше, не назвав би публікації скандальними. По-друге, є критика, а є критиканство. Міський голова підтримує тих, хто веде наше місто у прірву і сам робить ці кроки. Я вважаю безглуздо мовчати, якщо щось не так.

  Щодо конфлікту, то у мене його немає особисто з Сергієм Сухомлиним, у мене є конфлікт з мером та його оточенням. І це, власне, розпочалося на наступний день після призначення мене на посаду директора КП ЖТТУ.  Одразу було зрозуміло, що діалогу з заступником міського голови Дмитром Ткачуком у нас не вийде. Коли через тиждень моєї роботи на КП ЖТТУ прийшов співробітник СБУ і повідомив, що по закупівлі валідаторів відкрито декілька кримінальних справ, я зрозумів, що спокійно точно не буде. Я відмовлявся підписувати документи по їх сумнівному постачанню, з того конфлікт і розпочався.

  - Але ж це не єдина причина конфлікту.

  - Авжеж ні. У мене, як у керівника підприємства, були питання до КП «Житомиртранспорт», яке очолює друг заступника мера Дмитра Ткачука, депутат Іван Фурлет. Підприємство за фіктивною угодою отримувало від КП ЖТТУ кошти за послуги, які не могли фактично підтвердити і хотіло продовжувати таку діяльність у майбутньому. Я був проти цього. Ще у них були борги по поверненню нашої виручки, яку вони зібрали через електронні платежі. Нам вдалося це довести лише через суд, вони винні КП ЖТТУ більше півмільйона гривень. Однозначно буду слідкувати за тим, як ці кошти будуть повертатися. Окрім того, є питання до транспортної реформи, точніше до заступника міського голови і самого мера, бо реформи насправді немає. Валідатори не дали того економічного ефекту, який передбачався, а додали лише проблему КП ЖТТУ з фіскалізацією виручки. Електронна оплата за проїзд – це не майбутнє, а сьогодення, але у Житомирі – це афера. І я про це неодноразово казав. Бюджетні кошти були витрачені на техніку сумнівної якості.

  Через ці та інші причини на мене постійно здійснювався тиск з боку міської влади. Я відмовлявся підписувати зручні для них документи, сприяти розвитку якихось схем, як, наприклад, з КП «Житомиртранспорт». Тоді ж мер дав мені першу догану, через декілька місяців ще одну, а далі – службове розслідування з елементами шоу і звільнення. Щоправда, двічі міський голова звинувачував мене у закупівлях по завищених цінах, що не підтвердилося. Вибачень від нього чекаю і досі.

  - Ви подали судовий позов щодо скасування розпорядження про ваше звільнення. Бажаєте поновитися на посаді?

  - Перш за все я хочу, щоб люди, які приймали участь у цій історії понесли відповідальність. Ті, хто створював акт перевірки по надуманим фактам, використовуючи словосполучення «можливі порушення» та «ймовірні зловживання», без жодних доказів облили мене брудом. І це робилося лише для того, щоб заступник міського голови та наближені до нього депутати мали змогу далі отримувати вигоду через свої схеми у трамвайно-тролейбусному управлінні. Суд - це не якась там помста. Просто дорослі люди мають зрозуміти, що за будь-які дії ти будеш відповідати. Навіть, якщо ти чиновник міської ради.

  - Ви вже встигли оскаржити свої догани?

  - Ситуація з оскарженням доган вже виглядає комічною. Загалом такі справи розглядають не більше місяця. Суд по оскарженню першої догани не може відбутися з березня. Юристи міської ради то зайняті, то у відпустці, то не готові і не мають усіх документів. Впевнений, що робиться це навмисно, бо якби я її оскаржив перебуваючи на посаді, мене було б складніше звільнити.

  - Зважаючи на те, як мляво у Житомирі реалізовується транспортна реформа, чи є взагалі сподівання, що КП ЖТТУ стане - генеральним перевізником у місті?

  - Цього не станеться до того часу, поки трамвайно-тролейбусне управління працює у цьому напрямку, а чиновники міської ради сидять на зарплаті у приватних перевізників. Останнім не потрібне сильне КП ЖТТУ. Тому і прибуткові маршрути віддають приватникам. Чудовий приклад «турботи» про інтереси громади міста та комунального транспорту – скасування маршрутів №53 та №53а. Вигоду від цього отримав лише приватний перевізник, а комунальне підприємство щомісяця має близько півмільйона гривень збитків по роботі автобусного парку.

  І це не єдиний показовий приклад діяльності міської влади. Якщо відійти від теми транспорту, можна згадати ті ж самі садочки, приміщення яких за грантові кошти утеплюють вже 3-й рік, а їх керівники хочуть, щоб це закінчилося як страшний сон. Така ситуація не є нормальною. Наша громадська організація розповідала про це утеплення ще з 2017 року. Я є засновником «Антикорупційного руху Житомирщини» і я бачу, що у місті за останній рік нічого не змінилося, тому рішення очолити «Рух» не було випадковим. Зараз є вільний час займатися громадською діяльністю, тому будемо намагатися доносити до громади міста більше інформації.

  - У вас є політичні амбіції?

  - Я вважаю, що Житомиру потрібен міський голова, який буде любити наше місто. Час покаже.

Джерело: ГО Антикорупційний рух Житомирщини, insider.zt.ua

Новини Житомира