Століття тому тут вирувало життя, а нині — руїни: школа на Житомирщині, немов локація із зони відчуження
Ідучи по старій бруківці по вулиці Цегельній до річки Очертянки, переходячи місток, з лівої сторони над річкою, поміж дерев, сховалась старенька школа.
Вже відвікувала вона, стоїть собі пусткою і тільки вітер хитає бур’яни та квіти попід вікнами?. Буйно заріс ґанок акацією, і тільки підійшовши ближче, до самісіньких східців, видні старенькі двері з потрісканною і облущенною зеленою фарбою, наче павутиння. Тихо всередині, стоять запилені парти, стільчики і шафка похилилась, наче втомилась, а століття тому тут вирувало життя, лунав дитячий гомін і сміх...
Перша згадка про навчальний заклад у Сельці була 1876 року, коли було засноване однокласне парафіяльне училище Міністерства народної освіти.
У 1893 році учителем Селецького Училища був 25-ти річний Олександр Данилович Костецький.
Наразі школа дійсно нагадує якусь локація із зони відчуження.
за матеріалами Фейсбук-спільноти
"Селець, Сали, Браженка Черняхівського району Житомирської області"
Последнее изменение Пятница, 03/01/2020