"Я абсолютно звичайна людина, така ж, як і кожен з вас. Просто в один момент у мені прокинулось непереборне бажання робити більше. Вчитись, розвиватись змінюватись. І ось тепер я генеральний директор, творець і засновник компанії "Finsovetnik", що існує вже два роки. У сфері фінансів я працюю вже сім років, а починав з фінансового консультанта, передає novograd.city.

  "Finsovetnik" – це компанія, де широкий спектр послуг, до кожного клієнта індивідуальний підхід, бо в кожного різні питання. Наприклад: оптимізація вкладу податків, куди влаштувати гроші, як вийти на дохід або збереження. Ми займаємось високими технологіями, їх влиттям у державу, підприємства, просуванням серед органів влади. Нині в цій сфері мало компетентних людей. Нещодавно у нас був форум з депутатами, чиновниками й суддями в Українському домі. Всім цікаво, як зробити державу в смартфоні, і ось ми допомагаємо втілити це за допомогою технології блокчейн. Блокчейн – це нова система, в якій неможливо щось вкрасти, підробити, зламати її. Тут всі операції проходять швидко, прозоро та безпечно. Для прикладу, щоб переоформити право власності, достатньо буде телефону. Договір відбуватиметься водночас: гроші – угода.

  Зараз компанія в середньому за рік заробляє 200 000 доларів.

  Біографія
  "Як я люблю говорити, я народився в Новограді проїздом через Білу Церкву. Тато – військовий, тому мені було, може, кілька днів, як ми переїхали сюди в 1991 році. Навчався в школі № 2. З дитинства любив фільми про спецслужби. Мріяв стати головою служби безпеки і захищати національні інтереси держави. Тому й вступив до Академії служби безпеки України, яку в 2013 році закінчив з відзнакою. Потім зрозумів, що це не моє.

  Мені було легко навчатись. У другій школі були сильні викладачі, хороша дисципліна. І ще в знаки далось військове виховання. Я знав, що треба вчитись, та й мізки були в активній фазі, я все з легкістю запам’ятовував.

  В університеті зрозумів, якщо уважно слухаєш на лекції, то на семінарі просто можна своїми словами переказувати те, що почув від викладачів. Таким чином у кінці першого курсу мені стало нудно, треба були гроші, тому почав шукати роботу. Пробував себе в мерчендайзингу, потім працював кальянником.

  Моє студентське життя проходило не в інституті, навіть у гуртожитку з’являвся рідко, постійно працював, здебільшого у VIP-ресторанах.

  Там я вивчав поведінку заможних людей – це була для мене школа фінансиста. Я обслуговував багатьох знаменитостей. Тоді відчув рівність між мною, хлопцем з маленького міста, і ними. Мої ілюзії щодо них, як небожителів, розвіялись. Вони абсолютно так само починали, з таких самих міст, як ми, подекуди зустрічались такі ж безглузді, смішні історії шляху до успіху. Вони навіть не соромляться про це розповідати. Я зрозумів, що треба бути собою. Усі відомі люди колись так само боялись, так само, як я, працювали промоутерами, офіціантами та будь-ким, просто одного разу щось змінилось. І головне, що я збагнув, – усе не впало на них з неба, вони тяжко працювали і тепер мають результат. Так почав робити і я.

  Через пів року після закінчення навчання був Майдан, ввели мораторій, працювати за спеціальністю я не міг. Влаштувався тимчасово у Міністерство інфраструктури України. Та поки там працював, зрозумів: усе, що вчив, я хочу втілити, а змоги особливої не було. Тому почав багато читати, збагнув, що мало розуміюся на грошах і не знаю, як жити, щоб заробляти більше. Книги мені відкрили очі, захопили, я почав робити перші кроки, грати у гру кешлоу, що розвиває фінансову грамотність. Таким чином здобув практичні знання, і все це призвело до створення компанії.

   У Києві прожив 11 років, зараз часто їжджу туди по бізнес-справах. До Новограда повернутись вирішив після народження доньки, тут спокійніше, поряд бабусі й дідусі. Тим паче, що з дружиною обоє звідси. А ще – почав вивчати свій рід. Помітив, що з моєї сторони і зі сторони дружини практично всі жили тут. Якась інтуїція почала підказувати, що й мені треба спробувати, адже в цьому місті – сила предків. Подумав, можливо, користь місту принесу.

  Я не міг зрозуміти, чому у місті нічого не рухається з мертвої точки. Тому зараз потроху я починаю дізнаватись як тут все працює і що можна змінити, щоб місто розвивалось. Насправді вже зараз ідей багато.

  Одна з них – фортеця. Я був шокований, коли дізнався, що вона не перебуває на балансі міста і геть нічия. Почав вивчати археологічну сторону і мене здивувало, що фортецю ніхто не досліджував. Це ж наше історичне надбання, а що ми про нього знаємо? Нині там ведуть розкопки, що фінансує моя компанія, хочу дізнатись усе про історію цієї споруди. Мій задум: зробити так, як у Кам’янці-Подільському, де історичні надбання підтримують і розвивають. Зараз зробили перший ривок – двічі шурфили ґрунт. А взагалі треба все перекопати, щоб вивчити кожен метр. Поки я бачу однозначну історичну цінність, все інше другорядне.

  Влітку, коли ми тільки переїхали, в мене було бажання балотуватися на посаду міського голову, але як це сприймуть люди, не уявляю. Просто я знаю, як підняти наше місто, і дуже хочу це зробити. Наприклад, якщо перевести місто в цифровий формат – виросте дохід. Хочу, щоб Новоград став першим містом, що синхронізує і запровадить цифрові технології.

  Раніше дуже багато працював. Зараз я лінуюсь, бо останніх 5 років багато працював, після народження доньки більше роблю вихідних, намагаюсь приділять час їй, вчусь отримувати задоволення не тільки від бізнесу. Це і було ще однією причиною переїхати, бо в Києві я б постійно працював і не відволікався. Моя сфера пов’язана з шестизначними цифрами, у певний момент я почав захоплюватись психологією.

  Відпочинок
  Для мене відпочинок – це поїздки на тренінги. У кожного своє розуміння, та я вважаю, що відпочинок – це коли вдається переключити увагу на щось, бути з людьми, з якими немає бізнес-стосунків. Це обмін досвідом, спілкування з тими, хто розвивається. Також коли є змога – проводжу час з дружиною, родиною. До народження дитини їздили відпочивати раз на три місяці, зараз трошки менше. Любимо мікроподорожі Україною чи за кордоном. До вподоби кіно, тому я в душі дуже хочу відновити кінотеатр в Новограді.

  Іноді читаю книги духовного характеру, наприклад, "Нектар для души" авторства Володимира і Валерії Дубковських. Зараз читаю "Две жизни", її написав, як я зрозумів, медіум, контактер з іншим світом. Я знаю, що існують певні закони і як усе працює. Духи і привиди – це енергія, і вона різна. Розумію, що це не дива, просто ми багато чого не знаємо. Раніше від деяких речей я закривався, скептично був налаштований, потім зрозумів, що не маю аргументів, тому й не вірю. Почав вивчати, і моя думка змінилась. Так, є багато брехливої інформації, вигадок, і коли я почав це сприймати, зрозумів, що все можна піддавати сумнівам. Коли ти дозволяєш мозку допустити якісь речі, мозок починає видавати тобі зовсім нову, цікаву інформацію, і навіть це може впливати на усвідомлення, бізнес, родину, взаємини з партнерами. Досить дивно, що фінансист-бізнесмен вірить у тонкі матерії, але світ змінюється. Зараз я знаю навіть багатьох нобелівських лауреатів, яким говорили, що їм хтось допоміг, звідкись знання прийшли, ніби хтось прошепотів. Тоді чому б не вивчити це? Я можу сказати одне: якби не моя інтуїція, мені не вдалося б так багато. Треба шукати відповіді, як здружитися з цим голосом в середині, а вони є лише в духовних практиках.

  Мотивація, як змінити своє життя
  Починалось все навіть з YouTube-каналу "Финсоветник". Раніше я був скаженим мотиватором, читав лекції, їздив Україною, але побачив, що це не працює. Працює тільки те, що людина розуміє, але після невдачі все зникає. Але саме через помилки, ми вчимось та розвиваємося. І це починається зі школи. От, наприклад, в Японії червоним підкреслюють там, де треба дитину похвалити, а в нас там, де насварити. Таким чином в нас виховується страх припуститися помилки. Головне у житті зрозуміти, що помилки – це не страшно, без них ви не навчитесь і не досягнете успіху. Так, теорія важлива, але без практики, без помилок – ні. За допомогою спроб і помилок ви пізнаєте себе, що ваше, а що – ні. Коли люди шукають велику зарплату – це шлях, але він може не принести щастя. Головне знайти те, що подобається, адже коли вам до душі те, що ви робите, ви готові робити це безкоштовно, і саме в той момент, коли ви це усвідомите, гроші прийдуть.

  Знайдіть внутрішню самомотивацію. Пропишіть на папері, чому ви хочете це робити, бо мозок увесь час шукатиме відмовки. Спершу я рекомендую вести щоденник успіху, куди записувати все, що ви робите, чому ви молодець, це мотивує і ви знаєте, що день минув недарма. Самооцінку треба підіймати, наше суспільство звикло критикувати, сварити, так не має бути. Спочатку це дуже складно. Я не міг написати перший пункт, писав просто, що здоровий, не сварився з дружиною. Мозок заточений на негатив, тож ми не можемо себе похвалити. Усвідомте, що ніхто, крім вас, вам не допоможе. Тільки ви будуєте своє життя. Шукайте можливості. Вам знадобляться характер і воля. Вранці робіть елементарну зарядку, це вже виховає у вас волю. Захищайтесь від критики, зробіть себе незалежними, щоб думка інших не впливала на вас. За роки роботи я двічі був банкрутом, і знаю, що тільки це мені допомогло вирости. В бізнесі це неминуче. Не соромно впасти, соромно не піднятись. Складно самому собі бути психологом мотиватором, тож заручіться підтримкою близьких. Позбудьтесь страху помилок. Дехто боїться бути наодинці з собою, але треба вміти дослухатись до себе, це дозволяє помиритись і подружитись із собою.

Інна Попова, novograd.city

Новини Житомира