НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

За півкроку до розкриття таємниць стародавнього замку: Що знайшли археологи на території Звягельського замку. ФОТО

За півкроку до розкриття таємниць стародавнього замку: Що знайшли археологи на території Звягельського замку. ФОТО

  Черговий приїзд київських і житомирських археологів до м. Новограда-Волинського на початку  грудня 2019 р. нікого не здивував, адже це було продовження розпочатих ще у вересні місяці робіт. Заздалегідь науковці поділилися із своїми планами і узгодили їх з представниками міської ради. Але сталося не так як бажалося.

   Археологи прибули на місце досліджень, родзинки міста – замку, що розтелився на вершині скелястого пагорбу серед живописної місцевості правобережної частини р. Случ (Рис. 1). Додатково погодили роботи з міською радою, обрали місця для закладення шурфів (Рис. 2, 1), було навіть виділено трактор, а на місце робіт для нагляду прибув співробітник відділу архітектури. І ось ми за півкроку до розкриття таємниць стародавнього замку. Загудів трактор. Ще мить і металеві зуби важкої комунальної техніки вріжуться у важкі, насичені будівельним сміттям ґрунти і ми потроху, шар за шаром поринемо у строкату історичну подорож. Але на шляху археологів постав таємничий невідомий, намалював 10 стратегічних кабелів і, у категоричній формі заявив, що проводити розкопки на території замку заборонено. Будь де, але не тут. Всі хто був присутній просто впали в ступор, не встигнувши оговтатися, незнайомець попрямував до міської ради і по ходу повідомив, щоб йшли за ним. Пізніше ми дізналися, що хтось розпустив чутки нібито хтось із Києва приїхав на тракторі і збирається зносити святиню міста – фонтан із скульптурною композицією “Лукаш і Мавка” та копати в середині реставрованого колись замку. Через деякий час все з’ясувалося, проблему владнали, але чиновники ввічливо і з пересторогою попросили, щоб не використовували важку техніку, а розкопки здійснювати винятково вручну, дозволяється лопата.           

  Ви думаєте на цьому все? Ні, пригоди на цьому не завершилися. Коли за допомогою винятково лопат вдалося пробити перші півметра, з’явився занадто гарячий “активіст”, представився громадянином міста і вимагав, щоб розкопки на газоні у зеленій зоні були припинені. Побачивши, що його викрики ні до чого не приводять, невгамовний “активіст” кинувся до людей похилого віку, які прогулювалися по території замку, почав закликав їх приєднатися до нього і через страйк змусити археологів залишити це святе для мешканців місце. Але не очікував, що відвідувачі його м’яко відшиють. Натомість “активісту” показали, що поруч за 15-20 кроків від місця розкопок в центрі місця, в зоні відпочинку, розташовується великий смітник і багато несвідомих відвідувачів не соромляться викидати туди сміття та справляти власні потреби  попід стінами замку. Розлючений, що не домігся свого, взявся викликати на допомогу поліцію. І лише після того, коли представники правоохоронних органів усе з’ясували і врешті дозволили продовжити роботи, “активіст” здувся, активна позиція раптово кудись зникла, а сам пішов у небуття і розчинився серед відвідувачів цієї історичної місцини. Нарешті напруження було знято і з’явилася можливість у більш сприятливих умовах продовжити роботи. Схильними до археологів в цей час були лише погодні умови, мовчазні кішки, які нишпорили поруч та допитливі громадяни.     

  Активну участь у роботах експедиції брали співробітник обласного краєзнавчого музею, житомирський волонтер О. Мінаєв, відомі краєзнавці  В. Ваховський та О. Провоторов.

  На цей раз науковці заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку і мали на меті з’ясувати потужність і стан культурних нашарувань і передусім відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам’яну стіну і рів (Рис. 2, 2).  

  Шурф доведено до глибини 4,10 м. Зафіксовано, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні, як і у шурфі № 1 складаються із прошарків різних кольорів, що нагадує пиріг (Рис. 3). Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів (Рис. 2, 3-5), а трохи нижче, у східній частині шурфа і рештки власне стіни замку (Рис. 2, 6-8). Встановлено, що на зазначеній ділянці зовнішню стіну було зруйновано і, можливо, було розібрано зверху та на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні. Припускаємо, що це переважно могло відбутися упродовж XVIII – ХІХ ст., коли власниками міста, зокрема Любомирськими, було надано дозвіл на розбір оборонних споруд замку і використання каміння з них для будівництва культових споруд, як от костелу.   

  Під час розкопок шурфа, на глибинах від 0,60 до 4,10 м, зібрані різноманітні артефакти (Рис. 4). Внаслідок спостережень було зафіксовано 4 рівня, де наявні і 4 підрівня, де знахідки взагалі відсутні, тобто стерильні прошарки. Їх природу, походження та час появи ще треба з’ясувати в майбутньому при стаціонарних розкопках більшою площею.    

  Виходячи з аналізу виявлених знахідок, можна констатувати, що культурні нашарування в межах шурфа № 2 до глибини понад 3 м переважно змішані. Про це свідчать різночасові предмети, в числі яких фрагменти кружального посуду, уламки кахлів, люльки XVII – XVIII ст. і знайдені поряд з ними фрагменти скляного і порцелянового посуду ХІХ – ХХ ст., а також гільз патронів стрілецької зброї 30 – 40-х років ХХ ст. А от нижче, на глибині 3,40 – 4,10 м, виявлені знахідки, які не виходять за межі XVII – XVIІI ст., при цьому предмети більш пізнього часу відсутні.  

  Під час розкопок шурфа загалом було зібрано 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив’яного посуду (Рис. 4, 1-11), а також уламки пічних і декоративних кахлів (Рис. 4, 12), фрагмент чашечки тютюнової люльки (Рис. 4, 13), скляний шлак (Рис. 4, 14), шматки берести (Рис. 4, 15), фрагменти порцелянових (Рис. 4, 16) і скляних посудин (Рис. 4, 17), залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем (Рис. 4, 18), вироби із кольорових металів і гільз патронів (Рис. 4, 19), кістки дрібних і крупних домашніх тварин (Рис. 4, 20).    

  Будемо сподіватися, що археологічні дослідження на території замку в історичній частині м. Новограда-Волинського будуть продовжені у 2020 році, а ця живописна місцина стане більш привабливою не лише для мешканців, але й гостей міста.

 Старший науковий співробітник відділу досліджень музею О.О. Тарабукін

Новини Житомира

 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top