Неймовірне Полісся: майже ручні дикі кабани, бігли до сітки, наче собачата, просили їсти у туристів
Знову потягнуло на північ. Чомусь люблю Полісся саме такої, не привітної пори року. Зима десь забарилася, ну а ми ж не лижники, тому сильно не переживаємо.
Добавив в скарбничку ще дві закинуті військові частини, а їх в тутешніх лісах вистачає, регіон при СРСР був дуже мілітарізований. Більшість з них вже руїни, але трапляються і гарно збережені. На території бувшого ракетного полку біля Липників навіть кипить хазяйська діяльність, пилорама, склади, ангари на замку.
Лугини порадували розплідником диких кабанів, в такій кількості бачив їх вперше. Майже ручні, бігли до сітки наче собачата і просили їсти, навіть пробували гризти гріпсу на велосипеді. Потішні, але зустрітися з ними в лісі я б не хотів, особливо з паханом цього дитячого садка, він ну реально здоровенний.
А ще цього разу нас цікавила річка Жерев. Так комфортно як вздовж Ужа проїхать не вдалося, але трохи краєвидів, дерев'яних місточків і пару ГЕС побачили. Маленькі ГЕС теж на півночі звичайне явище, хоча здебільшого вони вже не функціонуючі, але є і винятки. На базі Бовсунівської ГЕС навіть цілий комплекс відпочинку побудований і судячи з усього електроенергію вона виробляє. Вразили вікові дуби, що ростуть просто на березі Жерева між селами Повч та Млини. Невисокі, розлогі, гілля деяких спадає просто до землі, наче верба. А один, особливо могутній, ну точно як тризуб. Останнє що вдалося побачити, це Ігнатпільський гранітний кар'єр і хоча плани були ще на два кар'єри, але зима, темніє рано і сенсу їхать до них вже не було, тому до Коростеня під'їхали дизелем. Трошки потенявшись, знайшли байк-френдлі піццерію з помірними цінами і піццою на дровах, де і просиділи дві години до потяга.
Гарний вийшов початок року. А як відомо, як зустрінеш...
Krosh Man, Фейсбук
Последнее изменение Четверг, 09/01/2020