У клубі також працювала непогана бібліотека, послугами якої користувалися понад 200 читачів ["РП" від 19 вересня].

  Два дні в міському Будинку культури проходили обласні змагання з класичної боротьби, в яких взяли участь 35 найсильніших спортсменів Житомира, Бердичева, Коростеня і Новограда-Волинського, передає novograd.city. Перше командне місце здобули новоград-волинські борці, троє з них стали чемпіонами в різних вагових категоріях ["РП" від 25 квітня]. Чемпіонами області стали також 5 штангістів міста над Случчю, троє з них встановили нові обласні рекорди ["РП" від 22 липня].

  10 червня в Новограді-Волинському та в інших містах і районних центрах Житомирщини проходив перший обласний огляд фізкультурних організацій, в якому брали участь спортивні колективи промислових підприємств, колгоспів, установ і навчальних закладів. Учасниками параду на міському стадіоні були близько 4000 спортсменів. Крім стадіону, змагання проходили також на річці Случ. Всього в цей день встановили 5 обласних і 12 міських рекордів ["РП" від 13 червня].

  15 липня на міському стадіоні відбулося масове гуляння членів Добровільного товариства сприяння авіації. Після підняття прапора присутні з великим інтересом оглянули влаштовану міським комітетом товариства виставку, серед експонатів якої були цікаві моделі, виготовлені юними авіамоделістами. Особливу увагу глядачів приваблювала скульптура парашутиста. У спеціальному кіоску продавалась література і наочні посібники для гуртків масового авіаспорту. Протягом всього дня грав оркестр духової музики. Гуляння тривало до пізнього вечора ["РП" від 18 липня].

  Влітку улюбленим місцем відпочинку містян були мальовничі береги Случі. Але пляж залишався необладнаним, відсутні були човни для прогулянок. Один наявний човен віддали на відкуп приватним особам ["РП" від 10 червня]. Газета закликає навести лад у робітничому гуртожитку машинобудівного заводу:

  В кімнатах брудно і незатишно. Невідремонтовані груби димлять, на стелі й стінах висить павутиння. Немає шаф для одягу ["РП" від 5 січня].

  В номері від 3 червня вміщена карикатура з таким коментарем: автобус, який курсує по місту, рухається без належного розпорядку, і пасажирам доводиться втрачати багато часу в чеканні на нього.

  Молочна кухня міськздороввідділу займала дві кімнати в будинку № 22 на вул. Радянській. Навесні 1951 року завідувачка здороввідділу розпорядилася перенести кухню в інше приміщення. На дверях колишнього приміщення молочної кухні з’явилася вивіска: "Міський комітет профспілки медпрацівників", повісили чималих розмірів замок, і з того часу ніхто з працівників міськздороввідділу тут не був ["РП" від 23 грудня]. По вулиці Леніна, навпроти міського парку розміщувалося міське бюро ЗАГСу. Але на будинку, в якому воно містилося, вивіски не було. "Кому потрібно, той знайде", – самовпевнено заявляла завідувачка бюро ["РП" від 15 квітня].

  Напередодні 1 травня і 7 листопада в "Радянському патріоті" публікувався план проведення святкових демонстрацій. Згідно з планом, перед початком Першотравневої демонстрації 1951 року трудящі міста були зобов’язані зібратися біля своїх підприємств та організацій, вишикуватися в колони, після чого рушити до місця збору загальноміської колони. Всі колони підприємств та організацій мали прибути організовано до місця збору загальноміської колони об 11-й годині ранку. Всі організації, підприємства і установи, які розміщені до вул. Пушкіна й артілі "Мебельник", збиралися на вул. Волі біля міськкому КП(б)У. Організації, що розташовані в районі залізничного вузла, за вул. Пушкіна і артіллю "Мебельник", збиралися на площі біля маслозаводу. Колони, які збиралися біля міськкому КП(б)У, прямували за маршрутом: вул. Кірова – вул. Пушкіна; на розі вулиць Леніна і Пушкіна в основну колону вливалися організації, які збиралися на площі біля маслозаводу, та рухались за основною колоною на вулицях Леніна і Міжнародній. Початок демонстрації о 12-й годині дня. Колони демонстрантів проходили повз трибуну в такій послідовності: а) учні та працівники шкіл міста; б) працівники медичних установ; в) колектив машинобудівного заводу; г) колективи залізничного вузла й маслозаводу; д) колективи спиртозаводу, пивзаводу, хлібозаводу, машинно-тракторної майстерні; е) колективи артілей ім. Петровського, "Змичка", "Мебельник", міськпромкомбінату, м’ясокомбінату; є) колективи держустанов і контори зв’язку; ж) колективи пунктів "Заготзерно", "Заготльон", "Держсортфонд", нафтобази, сільгосппостачу, вузькоколійки, лісозаводу "Укрдерево". Відповідальність за збір і рух колон несли керівники деяких підприємств і установ ["РП" від 29 квітня].

  16 грудня відбулися вибори народних суддів Новограда-Волинського. Суддею 1-ї дільниці обрали П. Ф. Власенка, який обіймав цю посаду від грудня 1945 року, а суддею 2-ї дільниці – О. В. Сидорчук, яка раніше працювала народним суддею в Попільнянському районі ["РП" від 7 і 21 грудня]. У газетах 1951 року згадуються також директор машинобудівного заводу О.Ф. Лісовий, начальник залізничної станції В. Овчинніков, директор спиртозаводу В. Я. Гараджа, директор пивзаводу М. Тимощук, директор хлібозаводу М. Є. Черненко, директор "Заготзерно" С. І. Гончарук, директор м’ясокомбінату Сердюк, директор колгоспного ринку Кащук, директор СШ №5 А. І. Клименко, директор СШ №2 Й. К. Стрижевський, завідувачка дитячих ясел № 2 М.А. Здибська.

  Ось деякі адреси підприємств і установ: "Заготзерно" – вул. Вокзальна № 1, контора міськздороввідділу – вул. Радянська № 14, залізнична школа № 35 – Заводський провулок (пізніше – вул. Гоголя № 43).

  1952 рік
  У 1951 році були забруковані і заасфальтовані тротуари вулиць Леніна і Міжнародної, на вулицях Леніна і Пушкіна, а також у міському парку встановили 30 нових електроліхтарів. По місту посадили 2500 дерев, а в скверах і в міському парку – 26000 квітів. Станом на квітень 1952 року залишалися незабрукованими вул. Тельмана, частина вулиць Івана Франка і Дзержинського. У подвір’ї Будинку культури створили звалище бруду. В особливо антисанітарному стані були вулиці Больнична, Ярунська і Тельмана ["РП" від 27 і 30 квітня].

  Через недбайливе ставлення до економії електроенергії часто вдень на вул. Леніна і Міжнародній горіли лампочки, що стало приводом для карикатури під назвою "Вдень з вогнем" ["РП" від 9 березня]. У вихідні дні в міському парку можна було побачити, як люди, яким не було де сісти, стояли у черзі біля лав. Половину території парку і скверу на вулиці Міжнародній засадили картоплею, буряками, цибулею та іншою городиною ["РП" від 25 травня]. На початку липня в міському парку відкрився літній театр на 700 місць із добре обладнаною естрадою для виступів артистів і гуртків художньої самодіяльності. Тут відбулося кілька концертів і вечорів молоді, передбачалося демонстрування кінофільмів ["РП" від 20 липня]. А взимку майже щоденно можна побачити, як на людних вулицях міста, де великий рух транспорту, підлітки на ковзанах чіпляються за кожну автомашину, перетворюючи шосе на каток. Це дуже небезпечно для життя і, крім того, заважає нормальному рухові транспорту.

  Як альтернатива пропонувалося залити каток на міському стадіоні ["РП" від 10 грудня].

  На Новоград-Волинському лісозаводі до квітня 1952 року всі циркулярні круглопилкові верстати приводилися в рух від загальної трансмісії. Швидкість становила 950 обертів за хвилину. До того ж коли з тих чи інших причин зупинялась пилорама, зупинялись і верстати. У квітні встановили електромотори, які рухали циркулярні пили, внаслідок чого кількість обертів становила не менше 1400 за хвилину. У липні циркулярні пили зі звичайними зубами замінили на пили з нахильними зубами. Це набагато поліпшило роботу циркулярників і послужило новому підвищенню швидкості різання ["РП" від 12 грудня].

  На спиртозаводі (директор – І. Крячек) удосконалили брагоректифікаційний апарат, замінили зношений дефрагментатор на потужніший, силами колективу розширили солодовий цех. Всі ці вдосконалення дали змогу підняти технічну потужність заводу до 122 %. Встановили зерноелеватор для подачі зерна з автомашини і підвід прямо на виробництво. У вересні зекономили 12,6 тонни, а в жовтні 15,2 тонни картоплі ["РП" від 3 грудня]. Серед передовиків підприємства згадуються дріжджовари Н. Руденко та В. Скороход, бродильниця Н. Огуль, розварники Н. Каленчук та Л. Тарасов, машиніст П. Ліверов та ін. ["РП" від 5 січня].

  У 1951 році раціоналізатори електростанції (директор – М. І. Малиновський) сконструювали та своїми силами виготовили додатковий маслоохолоджувач, встановили його на дизель. У результаті цього продуктивність дизеля зросла, а масла він став витрачати набагато менше. Виготовили радіатор оригінальної конструкції, який забезпечує тепловий режим дизеля внаслідок течії річкової води. Після цього дизель почав працювати більш економно: витрата пального складала в середньому 402 г на 1 кВт-год замість 440 г за планом. У 1952 році підприємство одержало багато нового устаткування, почався монтаж нової парової турбіни. Тільки внаслідок використання цієї турбіни потужність електростанції повинна зрости майже вдвічі ["РП" від 20 квітня].

  Останнім часом маслозавод (директор – С. Землеруб) одержав нове технічне устаткування, в т. ч. масловиробну машину безперервної дії. Але виробничий план постійно не виконувався ["РП" від 30 березня]. На хлібозаводі для полегшення важкої ручної праці робітників наприкінці 1950 року передбачалося ввести в дію борошно-просівальне і тісто-підготувальне відділення ["РП" від 23 листопада].

  Бляшана майстерня артілі ім. Петровського виготовляла відра, господарські бідони, пекарські листи. У швейному цеху артілі виявлено 7 тілогрійок, виготовлених із різнокольорових тканин. Шевський цех випустив велику партію нестандартних і низькосортних капців і жіночих чобіт. Восени 1952 року артіль відкрила в новозбудованому приміщенні на вул. Шевченка павільйон, в якому були розміщені швейна і взуттєва майстерні. В кожній майстерні були кімнати для прийому замовлень і примірочні відділення ["РП" від 23 травня, 20 липня і 23 листопада].

  Й. М. Шпир за роботоюЙ.

  70-річного машиніста маневрового паровоза І. Т. Костишина, який 53 роки свого життя віддав роботі на залізничному транспорті, нагородили орденами Трудового Червоного Прапора, "Знаком пошани" і медаллю "За трудову доблесть". Одержуючи пенсію, він продовжував працювати, не відстаючи від молодих ["РП" від 5 грудня]. У газетах вміщені фотографії найкращих робітників машинобудівного заводу: слюсаря-інструментальника В. Г. Гранкіна, токаря М. І. Румянцева, формувальника Г. Д. Малькова, бригадира слюсарно-ремонтної бригади Й. М. Шпира. Останній працював на заводі 37 років, перевиконуючи щодня норми виробітку в півтора-два рази. Річний план він завершив за 8 місяців ["РП" від 1 січня].

В. Ваховський та Л. Коган, краєзнавці

Джерело: novograd.city

Новини Житомира