У малинському парку вандали розбили гіпсові скульптури. ФОТО

  Про це розповідають малинчани в Фейсбук-спільноті редакції газети "Малинські новини".

 

  «Не люди, а двоногі істоти?

  З подругою, котра приїхала у гості з Києва, вирішили прогулятися фабричним парком.

  — Побачиш цю місцину, не впізнаєш, — нахвалювала зміни у малинському парку. — Якщо два-три роки тому там було усе розламане і розкурочене, сьогодні — краса. Обабіч центральної доріжки встановили ліхтарі, усюди — лави з ковкою, радують око невеличкі гіпсові скульптурки, у центрі парку височіє пам’ятник князю Малу. Тож хоч і живемо у провінційному містечку, проте тягнемося до ошат­ності, цивілізації. Словом, наберися терпіння, — радила подрузі. — Як кажуть, краще раз побачити, ніж десять почути…kd24032019 1

  Однак тільки зайшли у парк, мене охопило відчуття сорому за нас, малинчан. Схоже, я занадто багато розповідала про окрасу найулюбленішого місця відпочинку жителів мікрорайону паперовиків, але забула сказати, що більшість із нас, на жаль, не цінує ні тієї краси, ні чужих старань та праці. Очевидно, у когось забракло розуму, однак вистачило сил перевернути лаву біля центрального входу у парк. Ще у когось визріла ідея розбити гіпсові скульптурки, які прикрашали зелену зону, додавали затишку.

  — Не люди, а варвари, — не стрималася подруга. — Як іще можна назвати двоногих істот, котрі самі нічого путнього не зробили, лише здатні руйнувати, ламати й псувати?

  Я лише стенула плечима. Впали у вічі порожні урни для сміття, навколо них — недопалки, пляшки від пива, пачки від цигарок. Невже, думалося, так важко вцілити непотребом у сміттєвий бак і не насвинячити біля нього?

  Відверто скажу, подібне нехлюйство розчаровує не вперше, однак щоразу чомусь хочеться вірити, люди змінюватимуться на краще, стануть вихованішими, культурнішими. Цінуватимуть і любитимуть своє місто, берегтимуть його надбання. Однак щоразу переконуюся, це не про нас.

  Гадаю, багатьом із малинчан хоч раз доводилося чути від знайомих чи друзів захопливе: «А от у Коростені…» або «Так то ж у Києві…». Ми хвалили і хвалимо коростенський парк, захоплюємося тамтешніми історичними місцинами, пам’ятниками, озелененням. По-доброму заздримо сусідам, як вони вміють влаштовувати грандіозні свята, слава про які вийшла далеко за межі України. Чому ж не бережемо свого, нехай і маленького, у яке також хтось вклав сили і  гроші, аби зробити наше місто кращим?kd24032019 2

  Пригадується, як два роки тому на відеокамеру потрапили злодії троянд, що квітли на клумбі у середмісті. Судячи з відео, кущі викорчовували жінки, котрі поверталися з базару. Серед білого дня, коли у центрі міста людно й гамірно. Очевидно, горе-господині подбали про окрасу власного обійстя або дачі, а те, яким буде середмістя з голими клумбами, їх не обходило.

  Торік по-варварськи викопали декоративні деревця по вулиці Володимирській, поблизу центрального парку. Це злодіяння також сталося у світлий період доби. І, як не дивно, злодіїв ніхто не бачив. А скільки разів потерпало джерельце у міському парку від набігів місцевої «орди»? Тільки блиснуло сонечко і повіяло теплом, так і знай, скоро в альтанці, під покрівлею якої в’ється життєдайний водотік, варвари складуватимуть непотріб і зроблять туалет.

  Прикладів — безліч. Аби їх перерахувати, не вистачить пальців. Але хотілося б побачити інше: любов до свого міста, бережливе ставлення до клумб, гойдалок, спортивних майданчиків, ліхтарів, лав. Це усі ми повинні цінувати, як своє власне, тоді, можливо, хтось скаже і про наше місто: "А от у Малині…"», — йдеться в дописі.

Новини Житомира

   

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework