Linux Хостинг от HostPro  

 

 

 

НЕДВИЖИМОСТЬ ЖИТОМИРА

Переселенка з Донецька перетворила захоплення пряниками на бізнес

Переселенка з Донецька перетворила захоплення пряниками на бізнес

  Яна Бен Марзук працює кондитером і виготовляє солодку випічку на замовлення у Новограді. Історія переселенки з Донецька і матері трьох дітей на перший погляд класична: жінка заклопотана родинними справами, у тривалій декретній відпустці, та попри все з великим бажанням самореалізації.

  І хоч у родині Яни не було кондитерів, святкові дні завжди проходили з маминими тортиками для гостей, а жінка зростала з потягом до прекрасного. Можливо все почалось саме тоді?

  Новоград.City розповідають історію Яни Бен Марзук яка перетворила хобі на професію.

  Історія кохання та народження дітей

  Яна родом з Донецької області, і прожила там більшу частину життя. З майбутнім чоловіком – Лотфі, познайомилися випадково на першому курсі університету. Викладачі з української мови радили іноземцям більше спілкуватися з українцями. Саме так в гуртожитку вони і зустрілись. Спершу пара розмовляла з допомогою французького словника – тоді це не було для них перешкодою. 

  Коли Лотфі зрозумів, що Яна стане його дружиною, пішов знайомитися з її батьками. Церемонія одруження спочатку була у мечеті, а вже потім у РАГСі. На весіллі були присутні і рідні Яни. Після трьох років подружжя жінка прийняла іслам.

  – Це було наше спільне рішення задля злагоди в сім’ї, адже коли чоловік і дружина різної віри, дуже важко налагодити гармонію в родині, – пояснює Яна.

  За словами Лотфі, він не змушував Яну носити хіджаб – головний убір, що покриває волосся та шию. 

  – Це було її особистим рішенням. Я ні до чого не змушував її, це залежить від духовного стану, – розповідав Лотфі. 

  Зараз у подружжя троє дітей – Аміна, Адам і Семі. Вони розмовляють російською та українською, ходять до школи та в садочок. Вдома Лотфі навчає їх арабської. 

  Коли почалася війна, страх змусив молоду родину з двома дітьми шукати нове місце. До того ж, Яна чекала на третю дитину. Пара вирішила на певний час поїхати на батьківщину чоловіка в Туніс. Згодом чоловіку запропонували роботу в Києві, а згодом – в Новограді.

  В Новограді почалось моє серйозне кондитерське життя.

   –  Коли народила доньку одразу за нею з’явилось ось таке моє захоплення тортиками.  Доньці на день народження хотіла особливий торт – ляльку. І куди б не пішла скрізь було щось не те, або занадто дорого. Ну от, думаю, спробую – хіба я не зможу? І в мене вийшов досить таки симпатичний. Так це  захопило мене. Відтоді вже минуло 10 років.

  У створення пряників поринула з головою 

  Її пряникова історія почалась випадково три роки тому. До цього Яні здавалось, що це дуже невдячна справа. Одного дня вона познайомилась з житомирською майстринею, яка пече неймовірні  пряники. Її розповіді захопили жінку,  і спробувавши зробити власні пряники, Яна поринула у справу з головою і почала експериментувати. 

  Букети з пряників, як вдячність вчителям дітей, друзям, знайомим і просто випічка для своїх. Яна зрозуміла – це подобається людям. Вона почала відвідувати майстер-класи, постійно розвивалась і навчалась новому.  В Instagram Яна мало не щодня переглядає відео, вивчає досвід інших. Брала навіть участь в марафоні, де випікала пряничні статуетки кролика та кролиці і зайняла перше місце. Цим марафоном жінка дуже пишається, адже до того гадки не мала як робити статуетки, тим паче не очікувала, що сама зможе їх створити як скульптор. 

  Сьогодні Яна Бен Марзук не може злічити кількість відвіданих майстер-класів. І навіть проводить власні, як для дорослих так і для дітей. І хоч жінка вважає, що до досконалості їй далеко, кількість замовлень говорить про інше.

  – Я розумію, що до майстра мені ще далеко, і маю ціль відвідати ще багатьох гарних майстрів, але це хобі яке я не вважаю роботою. Маю мінімальне обладнання і трафарети. Перший час використовувала підручні прилади, наприклад не знаючи як зробити сердечко я вирізала круг із пластикової пляшки і зігнула його потрібною формою. І досі коли замовляють пряники якихось героїв, форм яких у мене немає, я роблю шаблони. В інтернеті знаходжу картинку, перебиваю її на пергамент, а вже звідти наношу на пряник, – зізналася жінка.

  В прянику найдорожче – час який ти на нього витрачаєш

  А ви знали, аби виготовити один пряник потрібно близько восьми годин? Тільки на заміс айсингу  – заливки пряника із білка і цукрової пудри, можна витратити годину. Через це зростає вартість пряників. 

  Дуже часто клієнти сперечаються про ціну виробів і вважають, що для пряників не варто її завищувати. Сама ж Яна не може з цим погодитись, адже за той час що вона витрачає на один пряник можна спекти повноцінний торт.  Майстриня розповіла нам про етапи випікання.

  – Починається все із закупки продуктів, тут важлива якість. Я завжди беру однакові продукти і тільки хорошої якості. Адже навіть від неправильно підібраного борошна пряник зіпсується. Далі замішую тісто. Воно має хоча б добу відлежатись, “дозріти”. Потім дістаю його, розкачую, зараз у мене є спеціальні килимки на яких я випікаю це тісто, за тим йде айсинг – заливка пряника. 

  Яна розповіла, що завчасно готується до процесу. Після випікання заливає айсингом, створює малюнок, вручну або трафаретом, залежить від замовлення. 

  – Це дуже ретельна ручна робота. Бувають роботи з великою кількістю деталей, над ними треба багато працювати: нанести одну деталь – підсушити, потім іншу. І так багато разів, аби кольори не змішались і контури не попливли. А ще таке підсушування пряник робить глянцевим. Масове виробництво набагато простіше, можна закупити форми і по них робити, а от на замовлення – це звичайно вимагає ручної роботи, але я вже звикла, захопилась, – пояснює кондитер.

  Для пряників існують спеціальні рецепти, які важко знайти, адже багато деталей: не досипав борошна тісто рветься, пересипав збилось. Свої рецепти Яна купувала. Вартість одного – близько 300 гривень. Усього має три, але користується одним який дається їй краще і до вподоби людям.

  Сьогодні клієнти самі приходять до Яни, адже знають, хто випікає такі красиві пряники у Новограді. 

  До карантину жінка вже презентувала себе в нашому місті, мала замовлення особливо на свята. Проте в перший місяць карантину замовлень не було взагалі, та й сама Яна боялась їх приймати. З чоловіком обговорили цей момент і вирішили, що такої відповідальності вона на себе брати не в змозі. А вже із середини квітня замовлення знову пішли. І через те, що в цей момент чоловік теж не працював Яна зрозуміла що так-сяк, але може прогодувати родину, від чого ентузіазму тільки додалось.

Новини Житомира

 

Последнее изменение Вторник, 07/07/2020

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top