Територія сучасної Коростишівщини за сеноманського віку була покрита морем: Тут плавали акули, скати та морські рептилії

Територія сучасної Коростишівщини за сеноманського віку була покрита морем: Тут плавали акули, скати та морські рептилії

  Ось-ось почнеться літо – пора відпусток і відпочинку. Більшість, як я неодноразово чув, надають перевагу подорожам до моря. Та й рекламні щити в цей період рясніють повідомленнями про групові поїдки на узбережжя Чорного моря, тури та відпочинок на курортах в Турції, Єгипті, Франції, Іспанії та інших країнах світу.

  На теренах міста Коростишева і Коростишівського району морів немає, зате багато водоймищ, куди теплого погожого дня стікаються навколишні мешканці. Занурюючись у теплі води водойми, десь у глибині душі, невільно мрієш хоч раз у житті потрапити до морського узбережжя, полежати на гарячому біло-жовтому пісочку, поніжитися та позагоряти на сонці і обійнятися із солонуватими, блакитно-зеленими хвилями безкрайнього моря.
 
  А чи знаєте ви, що територія сучасної Коростишівщини близько 100,5 – 93,9 мільйонів років тому, а саме за сеноманського віку початкового періоду пізньокрейдового періоду мезозойської ери, була покрита морем (Рис. 1). В ньому мешкали теплолюбні морські тварини, типовими представниками якого, як стверджує знаний житомирський природознавець Галина Олександрівна Коленко, були головоногі молюски: белемніти, корали і черевно-порожнинні губки, амоніти, двостулкові молюски, морські іжаки та інше. Плавали тут і великі рибини, акули, скати, а також морські рептилії (Рис. 2) [Коленко, 2012]. Свідками того періоду є два невеличкі зразки уламків породи, на поверхні яких збереглися відбитки морської фауни, знайдені у 1998 р. в оголеннях правого берег р. Бистріївка, поблизу східної околиці с. Кам’яний Брід Коростишівського району.
рис2
 
  Перший зразок бежевого кольору із різноманітними відбитками, заввишки 2,2 – 4,9 см, завдовжки 5,3 – 8,4 см, завширшки 2,3 – 6,6 см. На лицевій поверхні, верхню і середню частину уламку займає відбиток верхньої стулки молюска завдовжки 2,5 – 4,1 см, завширшки 3,6 – 4,1 см. У профілі, майже посередині зразка, спостерігається смужка пласту крем’янистої породи темно-сірого кольору, завширшки 0,8 – 1,3 см. В інших частинах зразка, як на лицевій, так і на зворотній поверхнях, помітні численні відбитки різних видів молюсків (Рис. 3).
рис3
 
  Другий зразок породи сірувато-білого кольору із досить цікавим відбитком, заввишки 1,7 – 3,6 см, завдовжки – 6 см, завширшки 3,1 – 4,6 см. На лицевій поверхні, у нижній частині, яскраво-виражена виїмка, завглибшки 0,5 – 0,9 см, на дні якої дрібні відбитки округлої або округло-овальної форми у вигляді пухирців. У профілі видно скам’яніле утворення з пласкою основою круглого плану, діаметром близько – 4,4 см, у профілі напівсферичної форми, заввишки до 2,7 см, можливо, одного із різновидів морського іжака (Рис. 4).
рис4
 
  На теренах Коростишівщини такі знахідки не поодинокі. Здебільшого ми про них не знаємо оскільки люди не завжди розуміють що знайшли, а інші про це не розповідають. Аналогічні скам’янілості, але іншої геологічної епохи свого часу зафіксував асистент при кафедрі геології університету Святого Володимира, почесний член Київського товариства природознавців Павло Аполлонович Тутковський. Влітку 1895 р. неподалік с. Стріжівка, в глибині одного з ярів лівобережної частини р. Тетерів, у сірому піщаному ґрунті відшукав великі глиби дрібнозернистого пісковику, які вміщували “...интересные вещи, своего рода геологические документы, говорящие о многом. Здесь масса раковин и отпечатков древесных листьев. Все эти окаменелости принадлежат вымершим видам животных и растений, жившим в третичную геологическую эпоху” [Тутковский. 1895, с. 36].
 
  Представлені вище знахідки – це лише невеличка сторінка із невідомого багатьом кам’яного літопису Коростишівської землі. А скільки ще вона приховує таємниць і сюрпризів?
 
  Давайте разом, не завдаючи шкоду природному середовищу і пам’яткам давнини, будемо їх поступово розкривати. Не треба літати в космос і відшуковувати нові галактики і планети, під нами незвідана земля, про яку багато чого ми ще не знаємо.
 
  Треба щоб усі дізналися якомога більше про місце в якому ви мешкаєте, і не лише задля того, щоб отримати нові знання, а краще розуміти, любити, цінити, поважати і всіляко оберігати нашу рідну і неповторну неньку Батьківщину!!!
 
  Джерела:
  Коленко Г.А. Колекція викопної фауни музею природи. Наукова доідка. – Житомир, 2012. – 29 с. // Науковий архів КЗ “Житомирський обласний краєзнавчий музей”.
  Тутковский П. Юго-Западный край. Естественно-исторические и географические очерки. – Вып. 2. – К., 1895.

Старший науковий співробітник

відділу досліджень Житомирського

обласного краєзнавчого музею О.О. Тарабукін

Новини Житомира

 

Последнее изменение Пятница, 30/04/2021

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework