АВТО RIA

Масове вбивство на Житомирщині: стрілець Захаренко стверджує, що оборонявся і на запитання потерпілих не відповідає

Масове вбивство на Житомирщині: стрілець Захаренко стверджує, що оборонявся і на запитання потерпілих не відповідає

  У Богунському суді Житомира тривають фінальні судові засідання у справі про вбивство сімох атовців біля ставка навесні минулого року. На лаві підсудний 59-річний Анатолій Захаренко, орендар ставка. За матеріалами справи, він вночі розстріляв сімох гостей, з яких врятувався тільки один.

  За кілька годин до їх приїзду Захаренко здав місцевого начальника поліції, який нібито вимагав данину за неперешкоджання розведенню риби.   У травні цього року Захаренко дав показання, що захищався. Загиблих він називає озброєною бандою, - розповідає sudreporter.org.

  У потерпілих — інша версія, що Захаренко безжальний вбивця і безпричинно позбавив життя їх рідних. Підсудного демонізують, розповідають, що і за кілька років до цього були інциденти. Захаренко — уродженець Новосибірської області Росії і в селі, кажуть, мав прізвисько «кацап».

  У 2015-му Захаренко прийшов до будинку сусіда Гончарука з рушницею. Начебто цілився у людей та обіцяв повбивати, але його за це не покарали.

  Мовляв, тої ночі Захаренко дав вихід ненависті, яку давно виношував у собі…

  Але насправді є тільки дві людини, які можуть знати, що відбулося тої страшної ночі. Це сам Захаренко і потерпілий Вадим Федюнін — єдиний із гостей, хто вижив.

  ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ-“ХАБАРНИК

  31 травня цього року до Попільнянського райсуду Житомирської області надійшла справа за обвинуваченням в одержанні неправомірної вигоди Руслана Мшанецького, колишнього начальника Попільнянського відділення поліції. Це той самий поліцейський, якого здав Захаренко.

  Із ухвали про застосування запобіжного заходу дізнаємося деякі подробиці.

  30 січня 2020-го син Захаренка звернувся до Попільнянського відділення поліції із заявою про видачу дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї Hatsan Escort AS Triopad кал. 12/76.

  Мшанецький нібито створив штучну перепону в одержанні дозволу та через підлеглого працівника організував зустріч із Захаренком 13 березня 2020-го у своєму кабінеті.

  Орієнтовно 15.03.2020 року Мшанецький приїхав на ставок до Захаренка і почав цікавитись законністю користування цим водним об`єктом, наявністю в Захаренка усіх дозвільних документів на розведення риби.

  Захаренко на момент зустрічі саме займався розробленням документації щодо відведення земельної ділянки водного фонду цього ставка, з метою його оренди для риборозведення. Захаренко зізнався працівнику поліції, що договору оренди ще нема. У цей момент у Мшанецького нібито виник умисел на отримання неправомірної вигоди у Захаренка. Мшанецький повідомив Захаренку, що в такому випадку розведення риби та її продаж незаконні і він матиме проблеми з його підлеглими із поліції.

  У більш пізній ухвалі вже йдеться про те, що в Захаренка не було дозвільних документів на вирощування, розведення та продаж риби, а також діяльність, пов`язану із наданням місць відпочинку (альтанок).

  Мшанецький, за матеріалами справи, висунув Захаренку вимогу платити по 2 тисячі гривень за те, щоб поліція йому не перешкоджала і не притягувала до адміністративної відповідальності.

  17 березня 2020-го Захаренко звернувся у правоохоронні органи. 20 березня наступну зустріч Захаренка із поліцейським документували. Того дня Мшанецький, їдучи машиною, по дорозі «Попільня-Сквира» (у напрямку смт. Попільня), зупинився на узбіччі поблизу села Парипси. Там його чекав Захаренко, який підсів у машину і передав Мшанецькому шляхом рукостискання неправомірну вигоду у сумі 2000 грн.

  21 травня о 16 годині на території ставка у селі Новоселиця, в альтанці. Захаренко передавав хабар уже вдруге — знову 2 тисячі гривень.

  Після 19 години 21 травня поліція вийшла з новиною про затримання свого посадовця. На фото показано готівку в сумі 2 тисяч гривень, викладену на сидінні автомобіля.

  «За принципової позиції керівництва поліції Житомирської області працівники внутрішньої безпеки НПУ та слідчі ДБР під процесуальним керівництвом прокуратури області затримали начальника поліції одного з районів області, якого викрили на вимаганні та отриманні неправомірної вигоди.Посадовець за невтручання у діяльність, пов’язану з розведенням риби, вимагав у 58-річного мешканця Романівського району області  щомісяця надавати йому хабар у розмірі 10 000 гривень. Правоохоронці задокументували факт передачі посадовцю поліції грошових коштів та рибної продукції на суму п’ять тисяч гривень. Наступного разу поліцейський приїхав за «даниною» сам до водойми, де працював чоловік, одержав частину хабаря, але його відразу затримали. Готується вручення підозри та обрання запобіжного заходу», – йшлося у повідомленні.


  На час виходу цього пресрелізу у господарстві Захаренка вже гостювало восьмеро учасників АТО, які прибули туди після правоохоронців. Потерпілий Федюнін у суді розповів, що Захаренко обмовився гостям про здачу корупціонера-поліцейського, а він, Федюнін, відповів, що той молодець. Із показань того ж таки потерпілого, він знав Захаренка більше 15 років, їздив до нього рибалити і мав з обвинуваченим дружні стосунки.

  21 травня Головне управління Нацполіції в Житомирській області ще навіть встигло звільнити Мшанецького.

  О 1 годині ночі в господарстві Захаренка сталася та сама стрілянина, по якій залишилося сім трупів. Був затриманий уже сам Захаренко.

  Після нічної історії із Захаренком «принципова позиція керівництва поліції Житомирської області», очевидно, змінилася. Мшанецькому не повідомили про підозру, не обрали запобіжного заходу.

  Більше того, 19 червня того ж року Мшанецького призначили оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Житомирського районногоуправління поліції ГУНП в Житомирській області,

  Підозру Мшанецькому повідомили аж через 8,5 місяців — 10 лютого 2021.

  Його помістили під нічний домашній арешт і відсторонили від посади.

  Цікаво, що ухвали про застосування запобіжного заходу дещо за змістом відрізняються від попередніх повідомлень.

  Пресслужба писала про щомісячний хабар у 10 тисяч гривень. Першого разу задокументували передачу коштів (сума не називалася) і рибної продукції на 5 тисяч гривень. «Наступного разу поліцейський приїхав за «даниною» сам до водойми, де працював чоловік, одержав частину хабаря, але його відразу затримали», – повідомляли в поліції, не уточнюючи суму.

  В ухвалах про обрання запобіжного написано про щомісячну винагороду в сумі 2 тисяч гривень. Про рибу в судових рішеннях взагалі не згадується. Можна припустити, що цей речовий доказ просто не зберігся.

   Що заважало повідомити Мшанецькому підозру одразу не зрозуміло. Підозра Мшанецькому обґрунтовується заявою про вчинене кримінальне правопорушення (або такого, що готується) від 17.03.2020 року, протоколом допиту свідка Захаренка від 18.03.2020 року, протоколом обшуку від 21.05.2020, протоколом допиту свідка Захаренка від 28.10.2020, протоколами допиту свідка інспектора контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи від 29.05.2020 та від 19.03.2021, витягом з наказу начальника ГУНП в Житомирській області Ю.Олійника №160 від 19.06.2020 року про призначення Мшанецького на посаду та інші матеріалами. За матеріалами справи, саме через інспектора контролю за обігом зброї Мшанецький організував свою першу зустріч із Захаренком.

  Історія із можливим хабарництвом начальника поліції — цікава, але вона блякне на фоні наступних подій

  ЗАХАРЕНКА ДОПИТАЛИ БЕЗ ПОТЕРПІЛИХ

  Як викриття начальника поліції могло призвести до того, щоб викривач убив сімох людей? Для потерпілих це не пов’язані між собою події.

  Сам же обвинувачений та його захист відстоюють версію, що того вечора Мшанецього просто відпустили (хоча пресслужба поліції рапортувала про затримання і показала сфотографовані гроші). Натомість новоприбулі гості нібито взялися “обробляти” Захаренка, аби той до ранку забрав заяву проти начальника поліції, пообіцявши, що інакше живим не залишиться.

  Захаренко стверджує, що розмову про поліцейського почав Ханенко, дорікаючи, що той здав хорошу людину. Тому треба наступного дня поїхати в райвідділ і написати заяву, що гроші він позичив. Коли Захаренко відмовився, то Ханенко сказав, що той сам собі підписує вирок

  «Выходя из беседки конкретно сказал Москальцю: «Вы знаете, что сделать», – пригадував обвинувачений.

  Захаренко вирішив і собі піти геть і тоді гості вистрелили вслід, зачепивши руку. Потім він почув, що чоловіки перемовляються між собою, що він іще живий і до ранку з ним треба покінчити. Далі Захаренко взяв в руки рушницю…

  Свої дії він називає необхідною обороною. Він вважає, що вбиті становили загрозу для його життя.

  «Обкуренные, пьяные, вооруженные до зубов», – описує він загиблих. Після поранення в руку Захаренко нібито хотів дістатися своєї машини, узяти телефон, щоб викликати поліцію, але там його перестріли Османов і Москалець. Побачивши в руках у Османова зброю, Захаренко вистрелив на випередження. Потім убив Москальця, який також нібито мав у руках зброї. Коли на ґанку показався Ханенко з автоматом, застрелив і його. Далі підбіг Мамиченко і схопив Захаренка за стволи і вигукнув: «Стреляйте, я его держу». Чоловіки впали разом і почулися постріли. Експерт встановив, що у Мамиченка рана на спині, постріл з 10 метрів, і ще одна спереду з близької відстані.

  Інших трьох гостей — Вульчина, Білоуса і Купріянова, — які відпочивали всередині будинку, Захаренко нібито вбив практично наосліп, відстрілюючись, бо хтось стріляв по ньому з вікна.

  Представник потерпілих Ярослав Ілляш не вірить у версію обвинуваченого.

  «Звідки на автоматі, який в руках у Ханенка, кров Купріянова? Хто міг вкласти Ханенку в руки?! Труп Купріянова знаходився в будинку, а труп Ханенка — на виході з будинку. Що сам переповз? З живих людей лишався лише Захаренко, після того, як Федюнін втік і прозвучали останні фатальні постріли. Хазяїном положення лишився Захаренко», – каже Ілляш.

  Цікаво, що вже 4 червня, даючи коментар журналістам, Захаренко став розвивати іншу версію, акцентуючи увагу на слідах крові на одягу Федюніна.

  – На Федюнине четырех людей кровь на одежде, ДНК на всей зброе есть, что он с домика стрелял. По своих же людях стрелял.

  Киянин Федюнін єдиний, хто врятувався втечею, і він же найдавніший знайомий Захаренка із тої компанії. Захаренко не заперечує, що знає Федюніна. Вперше він зустрів його неподалік свого озера, куди той приїхав з компанією «чорних копачів». Як підтвердив сам Федюнін у нього є металошукач.

  «Я их принимал всех… Я всегда понимал, что они там воюют, у них психика нарушена. О покойниках поганого нельзя говорить. Но скажу честно о Федюнине, он — конченый наркоман. Они там половина конченые наркоманы. Всегда приезжали, курили бульбуляторы эти», – розповідав Захарченко.

  Свої показання обвинувачений дав на позачерговому засіданні, коли родичів загиблих не було в залі. Потерпілі не змогли приїхати і подали клопотання про відкладення, але суд їх не послухав.  Ось як описує ситуацію син одного із убитих Максим Вульчин:

  «Попередньо на 4.06 було призначене засідання, на якому мали б допитати обвинуваченого Захаренко, проте менш ніж за тиждень в терміновому порядку на 18.05 (21-го травня річниця загибелі) було призначене позачергове засідання. Так вийшло, що потерпілі та їх представники не могли бути присутніми, тому було прийняте рішення написати заяву від всіх потерпілих та їх адвокатів про переніс судового засідання на 4.06, як, власне, і було призначено та погоджено з усіма раніше.

  17-го числа у другій половині дня деяким з потерпілих прийшла СМС про те, що засідання все ж відбудеться 18-го. Однак заяви потерпілих були проігноровані і 18-го числа у суді був допитаний Захаренко, на засідання приїхав його адвокат Черезов, який до цього був на одному чи двох засіданнях, разом зі ЗМІ, яких чомусь на допитах свідків не було (програма «Надзвичайні новини» – ред.). Це попри те, що в заяві було чітко прописане прохання “засідання без потерпілих або їх представників не проводити”. Хочу наголосити, що сторона потерпілих не пропускала жодного засідання до цього».

Судді – Гулак (головуюча), Болейко і Панченко

  Більшість потерпілих про допит Захаренка дізналися постфактум. У наступне засідання вони прибули із запитаннями, але Захаренко сказав, що відповідати їм не буде, бо це провокації. Представник потерпілих просив, аби ці питання Захаренку поставив суд, але головуюча Наталія Гулак сказала, що це неможливо.

  4 червня до суду прийшло двоє експертів, яким ставилися додаткові запитання

  Захаренко після нічної сутички також мав поранення на плечі. Експерт стверджує, що таку рану людина не може сама собі заподіяти без спеціального пристрою — наприклад, прив’язавши рушницю мотузкою і смикнувши.

  Прокурор також захотів, щоб суд оголосив протокол за матеріалами НСРД — після затримання Захаренка фіксувалися його розмови із «невстановленою особою». Суддя, кинувши оком на протокол, робить висновок, що Захаренко обговорює із невідомою особою (скоріш за все, співкамерником) позицію захисту, яку йому рекомендувала адвокат. Імовірно, ідеться про поради житомирського адвоката Марини Шолодько (всього у Захаренка двоє захисників, другий адвокат — Ігор Черезов з Києва).

  Сторона захисту рішуче протестувала, аби цю розмову публічно зачитували, кажучи, що це порушує таємницю спілкування адвоката із підзахисним. Водночас, як пояснюють захисники, “нічого такого” у записаній бесіді не було. Однак, на їх думку, слідчі не мали права фіксувати це і використовувати як доказ. Якщо документ оголосять, то пізніше вищі інстанції можуть побачити тут порушення і формальний привід для скасування вироку. Адвокати пообіцяли викликати в засідання поліцію для фіксування злочину – втручання в діяльність адвоката. Зрештою, адвокат Шолодько попросила час на ознайомлення з ухвалами на проведення НСРД. Суд погодився і відклав дослідження протоколу на наступне засідання.

Білоус, Ханенко, Москалець, Федюнін.
Хлопці гостювали в Захаренка за два тижні до смерті.
Фото з архіву Е.Османова

  Далі суд відтворив звукозапис телефонного дзвінка на “102”. Потерпілий Федюнін розповідав, що втік від Захаренка і пробіг вночі два кілометри, стукаючи по хатах, але йому ніхто не відкривав. Не побоявся тільки один чоловік, який є колишнім працівником правоохоронного органу. Господар подвонив у поліцію і повідомив про незнайомця, який прибіг серед ночі босим, тільки у шкарпетках, і говорив про стрілянину по сусідству. Із запису чутно спілкування з оператором гарячої лінії.

  – Мы приехали на озеро отдыхать, тут озеро возле села Новоселиця. Хозяин напился и начал стрелять по гостям. Я еле убежал. Там оставалось семь человек и восьмой хозяин… Хозяин начал стрелять с ружья своих знакомых, которых знает по десять лет.

  – Когось убив?

  – Наверное. Вы представляете, с ружья в упор стрелять в людей?! Конечно убил, наверное. Уже час бегаю и не могу никого вызвать. Я пішки біг, кілометри пішки і мені ніхто хату не откривав. Не міг добитися, достучатися. Він вооруженный там до зубов. Там дуже акуратно треба діяти.

  – Скільки людей відпочивало?

  – Вісім чоловік. Всі атошники були.

  Захаренка затримали ще вночі і одразу повезли на медобстеження. Алкоголю в крові не знайшли. Алкоголь у малій кількості лише у Османова і Москальця. Решта жертв були тверезі.

Новини Житомира

 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework