а опинився у зоні проведення антитерористичної операції. 

Командир батальйону з підлеглими брав участь у бойових діях на Савур-Могилі, забезпечував вихід військових частин із «котла», проривав оточення біля Дебальцевого. У зоні АТО саме його танкісти першими відчули на собі опір противника під час штурму Савур­Могили, прикривали штурм населеного пункту Степанівки.

Із болем Сергій Собко розповідає про втрати серед танкістів: у Вуглегірську внаслідок попадання снаряда згорів танк разом із екіпажем, а під час першого штурму Логвинового два танки «вийшли з бою». 

— Про подання мене до нагороди я дізнався під час перебування в селищі Луганському від начальника Генерального штабу ЗС України, — розповів Сергій Собко. — У телефонній розмові вибачився перед Головнокомандувачем і сказав, що приїхати за нею не зможу, бо не заслуговую. Генерал запитав, кого я рекомендую замість себе. Відповів, що високого звання гідний на той час командир роти Володимир Гринюк. Зірки Героя України ми в Києві отримали разом. Володя отримав Зірку Героя тому, що заслужив цього, як ніхто інший. Незважаючи на те, що офіцер мав найменший досвід серед командирів рот, із першої ротації в АТО він вивів свій підрозділ із мінімальними втратами серед особового складу та без втрат техніки взагалі. Якщо треба було виконувати завдання, він ішов зі своїми солдатами першим. Підлеглі вірили командиру. 

За словами заступника командира бригади багато його підлеглих заслуговують на державні нагороди. Так, сержант Никитюк замінив пораненого командира взводу та прийняв на себе командування, вивів із оточення понад 100 бійців. Героїчний вчинок здійснив і старший солдат, механік-водій Петро Дубовик, який на своїй машині вивіз із зони ведення бойових дій близько 100 осіб. Нині боєць відновлюється після отриманого поранення. А мобілізований солдат Ганичев, який, незважаючи на отриману важку контузію, залишився із підрозділом на Савур-Могилі. 

— Ми подали від батальйону понад 100 клопотань про нагородження військовослужбовців, — говорить Сергій Собко. — На жаль, до цього часу дуже мало бійців отримали нагороди. Саме тому мені не хотілося отримувати свою. 

Сергія Собка завжди підтримує сім’я. Рідні постійно моляться про всіх захисників України. Сам офіцер після закінчення антитерористичної операції усе таки сподівається отримати військову освіту в США, адже командував найкращою танковою ротою Збройних Сил України. 

Нагадаємо, Сергій Собко, який став Героєм України, пройшов вишкіл в арміях п’яти країн НАТО.

За матеріалами «Житомирщина»