отримали нагрудний знак «Учасник АТО».

Серед нагороджених – військовослужбовці перших трьох хвиль мобілізації, що проходили службу в 95-ій та 25-ій окремих аеромобільних бригадах, 128-ій окремій гірсько-піхотній бригаді, 44-ій артилерійській бригаді, яким довелося брати участь у боях під Щастям, Дебальцевим, Луганськом, Маріуполем, Донецькому аеропорту тощо, передає Народна Армія.

– Усі пам’ятають той день, коли у березні минулого року російські війська вторглися на територію нашої країни. Вже наступного дня до Солом’янського військкомату міста Києва прибуло більше 700 чоловіків, готових захищати Батьківщину. Серед них було чимало з вас, кого сьогодні нагороджено цією відзнакою, – зауважив військовий комісар Солом’янського РВК полковник Сергій Асанов. – Ви справжні патріоти, люди, яким небайдужа доля України. Ви виконували свій обов’язок. Дякуємо вам за це!

На лицьовому боці нагрудного знака «Учасник АТО» зображений сокіл, який схопив кігтями двох змій. Сокіл – це древній символ українського народу. Він уособлює мужність і готовність до бою. Спіймані змії в лапах птаха – це два терористичні угруповання на сході, з якими бореться Україна. У верхній частині нагороди є зображення українського прапора. З боків жовтий і синій кольори охоплюють тонкі червона і чорна стрічки, що символізують любов і печаль – давні символи нашого народу, що йдуть поруч в боротьбі за щасливе і мирне життя.

Нагороджений відзнакою «Учасник АТО» тридцятидворічний киянин, старший розвідник розвідувальної роти 95-ої окремої аеромобільної бригади сержант Дмитро Яковенко брав участь у бойовій операції по звільненню Слов’янська, у боях на горі Карачун, захищав Дебальцеве тощо.

– Це вже друга моя відзнака. Перша – «Ветеран війни». Коли я перебував у зоні АТО, то ніхто з нас навіть не думав про нагороди. Перед нами стояли дуже важливі бойові завдання, які ми намагалися гідно виконати. Нажаль дехто з нас загинув виконуючи свій конституційний обов’язок. Але ті, хто повернувся мають зробити все, для того, щоб їх героїчний подвиг цінували та ніколи не забули наші нащадки, – розповів десантник Дмитро Яковенко.