Пишуть люди з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Нікополя, Запоріжжя. Що стосується охочих купити органи, то вони переважно з Москви і Києва. Ціна за нирку - від 300000 євро, за печінку - в районі 320 000.

Однак дуже багато наших співвітчизників готові продати свої органи набагато дешевше - за 20 і навіть 14 000 євро. Життя людей настільки притиснуло, що вони заради грошей готові практично на все. Так і пишуть: "Терміново потрібні гроші, душать кредити, боюся позбутися даху над головою". Але мені попалося і таке оголошення: «Менше, ніж за $ 750 000 не погоджуся, якщо хтось запропонує $ 1 млн. - відразу готовий віддати орган при повній передоплаті».

Але бувають і дива. Коли житомирському благодійнику і лідеру організації "Все робимо самі" Богдану Купчинському знадобилася термінова трансплантація нирки, житомиряни зібрали усім світом гроші на операцію в Німеччині. А саму нирку Богдану віддав один німецький юнак. Просто так.

Якось в газету звернулася мешканка Новограда-Волинського і повідомила, що згодна продати свою нирку, не знає тільки, як саме це зробити. Жінка пояснила, що їй нестерпно дивитися, як її діти мучаться без даху над головою. Невлаштованість життя довела сім'ю до відчаю, ось вона і вирішила - поки здорова, треба дітям допомогти.

Продавців і покупців органів чимало. На цьому свою солідну частку заробляють посередники. Оголошень на кшталт: "Надам допомогу у пошуках донора ..." теж вистачає. До речі, в таких оголошеннях поряд з Києвом і Москвою фігурує і Бердичів. Полювання за донорами ведеться в усіх напрямках. Наприклад, кілька років тому в Житомирській області була затримана група людей, які вишукували серед молодих і здорових місцевих жителів тих, хто готовий розлучитися з органами. Їх планували переправляти до Туреччини. Розслідуванням цієї справи зараз займається МВС України.

Наскільки реальна «чорна трансплантологія»?

Зв'язавшись через соцмережі з декількома продавцями, я поцікавилася, де буде проходити операція з вилучення органу. Називали клініки Німеччини, Туреччини, Білорусі, а також Київ і Запоріжжя. Як правило, тим, кому обіцяють операцію в Україні, готові платити за органи набагато менше, ніж за кордоном, - іноді всього 40000 за нирку. З'ясувалося також, що медичне обстеження потенційного донора проводиться за його рахунок, оскільки дуже часто буває, що донорами хочуть стати люди з серйозними хворобами, включаючи СНІД і гепатит. Обстеження коштує дорого, тому потенційний донор ще десять разів подумає перед тим, як платити круглу суму за численні аналізи.

Коли в оголошеннях наших співвітчизників зустрічаєш фразу: "Все зробимо на місці без всяких перельотів", відразу закрадається думка про "чорну трансплантологію". Наскільки вона реальна?

- Не можу уявити, щоб в Україні можна було провести трансплантацію незаконно, професійно і головне приховано, - говорить головний хірург Житомирської області Віктор Лучків. - Це абсолютно нереально, тому що вилучення і доставка куди-небудь донорського органу - це дуже складна технологія, в якій задіюється не менш двох десятків людей. Таке приховати неможливо! Та й фахівців - трансплантологів високого класу, які знають всі тонкощі подібних операцій, в країні одиниці. Так що розмови про те, що десь в підвалі або приватному лікарському кабінеті проведуть трансплантацію, - повна нісенітниця.

За словами Віктора Івановича, в центрах трансплантації Києва та Запоріжжя за рік проводиться всього близько 200 пересадок нирок. Для України це практично ніщо. Необхідно як мінімум в 10 разів більше, так само як і пересадок печінки та інших органів. Вся заковика в недосконалому законодавстві. У країні дозволена трансплантація органів тільки від близьких родичів, але головна проблема - це неможливість взяти орган у тих, хто загинув у результаті нещасного випадку. Адже тільки в ДТП щодня гинуть десятки людей, чиї органи могли б врятувати інших. У розвинених країнах існує так звана презумпція згоди, тобто вважається, що люди свідомо згодні на вилучення у них органу в разі раптової смерті. Ми до такого ще не прийшли, тому хворим, яким не підійшов орган близької людини, доводиться шукати інших донорів і оперуватися за кордоном ...

Торгівля власними органами - особиста справа кожного. Будь-яка операція - це ризик, а в даному випадку ціна питання дуже висока. З іншого боку, потенційні донори ризикують стати жертвою аферистів, або того гірше, злочинців, які обманним шляхом можуть вивезти їх за кордон для трансплантації. Тут потрібно бути особливо обережним і особисто перевіряти всю інформацію від покупця.

За матеріалами газети «Єхо»