Житомир – місто, з якого Полтава може брати приклад. Зокрема, якщо мова йде про пасажирські перевезення. 

  Ринок пасажирський перевезень Житомира можна поділити на дві частини: половину здійснює комунальне підприємство «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління», іншу частину – «приватники». Наразі житомирський комунальний автопарк нараховує 90 тролейбусів і 12 трамваїв. У планах – докупити ще 49 «рогатих» (відповідний тендер вже є). Окрім того, з минулого року на 2-х маршрутах курсують комунальні автобуси, - розповідає zmist.pl.ua.

  У Житомирі вартість перевезень наступна: тролейбус і трамвай 3 гривні, маршрутки – 5. Такий тариф затвердили в 2017 році.

  Заступник житомирського міського голови Дмитро Ткачук впевнений: переглядати ціну за проїзд потрібно частіше, але це питання політизують. Хоча, наголошує Ткачук, воно є суто економічним:

  «У нас приватні перевізники постійно хочуть підвищення тарифу. За тими розрахункам, що вони надавали, то це 7, 8 і навіть 10 грн. Я впевнений, що вартість проїзду потрібно переглядати частіше, відповідно до економічних реалій. Тоді й стрибок цін не буде таким відчутним. Якщо ж вартість паливно-мастильних матеріалів росте, заробітна плата – також, то логічно, що міська влада має реагувати оперативніше».

  Вартість перевезень має свою ціну незалежно від того, здійснює їх комунальний транспорт чи приватний, наголошує Ткачук. Тому якщо тариф буде менший за реальну ціну – розвитку сфери пасажирських перевезень не буде:

  «Не буде нових тролейбусі та автобусів, якщо господарство є збитковим. Так, “приватники” говорять багато неправди, зокрема і про кількість перевезень, і про свої доходи. Але треба відверто розуміти, що цей бізнес вже не такий, як 5 років тому. Багато хто вимагає оновлення рухомого складу, культурних водіїв, але з такою ціною це неможливо. Наприклад, минулого року ми закупили сучасні автобуси з пандусами, кондиціонерами, камерами, але вони працюють у мінус – це можна перевірити по бухгалтерії комунального підприємства. Так, це непопулярний, але реальний висновок».

  Ткачук впевнений, що 10 гривень для тролейбусу – це реальна ціна вартості перевезення одного пасажира, що оплачує проїзд:

  «Це – об’єктивна, обґрунтована ціна. Адже дві третини пасажирів не оплачують проїзд у тролейбусах, бо це пільговики. Транспорт начебто заповнений, але доходів немає».

  Щодо компенсації комунальному підприємству за пільговиків, як це щомісячно робить полтавська міська влада, то в Житомирі від такого підходу відмовились. Ткачук пояснив, що у них інший алгоритм: міська влада замовляє в підприємства обсяг перевезень відповідно до маршрутів і кілометражу, який транспорт виїздить. І в залежності від цього є цифра, яку КП має виконати й отримати компенсації за кожний кілометр відповідно до тарифу.

  Електронний квиток у Житомирі почали впроваджувати на початку 2017 року. Спочатку з’явилися перші переносні термінали, а потім вже і стаціонарні на обидві двері.

  «Електронний квиток – це, в першу чергу, аналітика та статистика. Це і є ключовим у нашій системі: облік доходів, пасажиропотоку в розрізі вулиць, зупинок, маршрутів, навіть часу доби. Коли маєш такі дані то розумієш, до котрої має їздити транспорт, скільки одиниць треба пускати та з яким інтервалом тощо».

  У Житомирі з 2018 року стала доступною можливість оплати за проїзд за допомогою банківської картки (безконтактно). Це стимулює відхід від готівки, адже готівка – це непрозорість, впевнений посадовець.

  У маршрутках приватних перевізниках обладнання для е-квитка наразі невстановлене. Ткачук пояснює: в 2017 році «приватникам» е-квиток встановили, кілька місяців він працював, але потім, коли перевізники підняли питання про підвищення вартості тарифу й не отримали позитивної для них відповіді, відмовились від е-квитка.

  «Наразі приватні перевізники їздять без обладнання для електронного квитка, адже це для них додаткові витрати. А вони хочуть підвищення тарифу – цього не відбулося. Поки буде тариф 5 грн, то вони й їздитимуть без е-квитка», – зазначив Ткачук.

  Він згадав, що в Житомирі приватні перевізники також страйкували, але не так масштабно, як в Полтаві:

  «Під час одного шантажу половина маршруток не виїхала: при тарифі в 5 грн перевізники не хотіли возити пільговиків. Тоді міськвиконком навпаки понизив ціну проїзду з 5 до 4 грн. Тривало це місяць, потім повернули».

  На запитання, чи відбувся би в Житомирі колапс, якщо приватні перевізники не вийшли б на маршрути, Ткачук запевнив, що ситуація була б стабільною, проте додав: проблеми все одно були б, адже є райони, куди комунальний транспорт не їздить.

Новини Житомира