"Сину 15 років, почав вживати спиртне, — пише житомирянка Ольга, 39 років. — Пропускає школу. Доки я на роботі, приводить додому друзів. Курять, випивають. Намагаюся з ним говорити, але марно. Кричить, що втече з дому й більше його не побачу. Батько Дані покинув нас, коли йому було 2 роки. Виховую сина сама. Як повернути до нормального життя, не знаю".

  Двоповерховий житловий будинок збудовано в 1900 році. Входив до комплексу колишньої поштової станції.

  Комплекс споруд Поштової станції в місті Житомирі  розташований на колишній околиці міста при в'їзді в нього з боку м. Новограда-Волинського. Побудований в 1846 р. за типовим проектом - «нормальним кресленням» станційного будинку другого розряду, затвердженим в 1843 р., з урахуванням значення і величини населеного пункту, а також місцевих будівельних можливостей.

  Об'єкт «Скеля» зводили в 1935—1937 роках як командний пункт Коростенського укріпрайону № 5, що входив в систему оборонних рубежів західної частини СРСР. На випадок війни передбачалося, що в цьому укритті зможе розміщуватися командування Південно-Західного фронту, а то і всієї Червоної Армії. Воювати ж збиралися виключно «на чужій території»...

   Novograd.city вдалося знайти статтю про матір Лесі Українки Олену Пчілку, опубліковану в газеті "Слово", яку надрукували в Берліні у грудні 1944 року.

   Про війну, важку роботу на торф'янику і смертельну містику числа "76" для її родини Novograd.city розповіла довгожителька з Тальків (ред. Новоград-Волинський район) Катерина Захарівна Гордійчук.

  На початку 1944 року, одразу ж після визволення Чуднова від нацистів, мобілізований уже в 40-­річному віці Павло Якович Лінивий, мовби передчуваючи свою загибель, напучував сина­підлітка: «Вчися, Васильку, і роби людям добро».

  Житомир місто контрастів. Тут впроваджуються новітні технології й при цьому роками не можуть відремонтувати тротуари. Тут будують багатоповерхівки, та водночас забувають про історію міста.

  Реєстр національного надбання фіксує в Ліщині відразу три пам'ятки загальнодержавного значення. Вони розташовані на дальньому краєчку села, за ставками та греблею, на лівому березі Гуйви, на двох сусідніх пагорбах. Причому храм буде помітно вже з села - на відміну від старої садиби, що ховається за деревами.

 Житомиряни у соцмережах активно діляться старими світлинами з домашнього архіву. Багато старих і цікавих фотографій можна знайти і в групі ««Интересный Житомир» у Фейсбук.