Нові геотуристичні об’єкти житомирського Полісся. ФОТО

Необхідно зазначити, що територія Волині входить складовою частиною до історико-етнографічної області Полісся, яка є частиною колишньої прабатьківщини слов’ян і сьогодні охоплює території чотирьох держав: Білорусі, України, Польщі та Росії.

Як і Карпати, воно зберегло не тільки найдавніші релікти праслов’янської та проукраїнської культури, що є постійними об’єктами вивчення археологів, географів та етнографів, а й має значний природний потенціал.

Саме в межах Українського Полісся знаходиться заповідна територія, яку можна вважати еталоном природи цього своєрідного краю – це Поліський національний природний парк. В межах Житомирського Полісся між Овручем та Олевськом знаходиться Славечансько-Овруцький кряж, красі якого не перестають дивуватися ось уже тисячу років із часів князів Олега і Гліба.

Історія досліджень краю

Геологічне вивчення Українського Полісся було розпочато в середині XIX сторіччя. Наприкінці XIX - початку ХХ ст. Полісся пов’язане з такими іменами як В.І. Крокос, В.В. Різниченко, О.В.Красовський, П.А.Тутковський, Б.Л. Личков, В.В. Бєльський та інші. Академік П.А. Тутковський більше 30 років своєї наукової роботи присвятив дослідженню Житомирського Полісся. Багато уваги учений приділяв Славечансько - Овруцькому кряжу, який примикає до Коростенського плутону Українського щита (УЩ), про геологічну будову якого досі сперечаються вчені, а його вивчення є темою для захисту докторських дисертацій.

Територія Житомирського Полісся є одним з центрів археологічних розкопок. На землях Житомирщини відомі 285 археологічних пам’яток, які відносяться до різних археологічних культур. Найбільшу кількість пам’яток археології відносять до нашої ери і періоду Київської Русі.

На сьогодні північні території України продовжують досліджувати вчені Академічних інститутів і університетів України, Польщі, Росії та Білорусі.

Нові об’єкти геологічних маршрутів

Унікальним об’єктом Житомирського Полісся є Геологічний заказник державного значення «Кам’яне село», який донедавна залишався маловідомим. У травні 2007 року стартувала Всеукраїнська акція «Сім чудес України», яка була ініційована Миколою Томенко. Обласні оргкомітети даного заходу представили своїх претендентів і був складений список з 100 об’єктів, до якого увійшов і заказник «Кам’яне село». У 2011 році в рамках програми «Сім чудес України» заказник «Кам’яне село» було внесено до категорії пам’яток природи Державного значення. Заказник розташований на 15 га лісу, на території Замисловецького лісництва поблизу села Рудня-Замисловецька Олевського району Житомирської області і репрезентований скупченням великих елювіальних валунів. Названий природний об’єкт до цього часу не має наукового супроводу і залишається майже не дослідженим (рис. 1).

Рис. 1. Валун в межах Геологічного заказника «Кам’яне село» .
Висота близько 5 метрів, вага - близько 20 тон.

До наступного об’єкта, який заслуговує уваги, збереження і подальшого дослідження, не зважаючи на свій статус геологічної пам’ятки, можна віднести так звані «Флороносні пісковики палеогену», про які на жаль на сьогодні інформація існує лише у сільраді с. Рижани. Пісковики палеогену, які містять залишки листової флори, поширені у Володарсько-Волинському і Коростенському районах Житомирської області (рис. 2).

Рис. 2. Залишки викопної флори у третинних пісковиках Житомирського Полісся.

До заповідної території віднесено ділянку у 0,50 га, від початку р. Паромовки - 5 км уверх до с. Невіровки. Дані пісковики з залишками рослинності третинного періоду мають наукове значення До наступного нового об’єкта геологічного маршруту Житомирського Полісся можна віднести мало відому пірофілітову шахту біля с. Збраньки, а також рідкісні виходи пірофілітових сланців на поверхню в с. Білокоровичі (рис. 3).

Рис. 3. Виходи пірофіліту в кар’єрі серед кварцитів та пірофілітових сланців.
с.Білокоровичі.

Український академік Павло Тутковський одним з перших вивчав пірофілітові породи Волині і називав їх «тальковими сланцями». До їх числа відноситься м’який сланець або пірофілітовий сланець, який був знайдений поблизу с. Збраньки Овруцького району. На Волині він зустрічається в двох різновидах: твердіший – фіолетового кольору і дуже м’який – ніжно рожевого кольору. У своїх дослідженнях учений дійшов висновку, що перші розробки пірофіліту поблизу Овруча відносяться до палеоліту, а в епоху неоліту тут вже працювали сировинні майстерні. Цей мінерал до Х століття був одним з найбільш поширених виробничих матеріалів Київської Русі. На Україні зустрічаються численні залишки майстерень, де йшла обробка цього каменю. Він і зараз міг би широко використовуватися як виробничий матеріал. В Україні родовища пірофіліту відомі тільки на крайньому північному заході УЩ, де пірофілітові сланці розташовані близько до поверхні. Всі відомі родовища пірофілітових сланців розташовані в Овруцькому районі Житомирської області.

Слід зазначити, що у 1930 році була закладена Збраньківська шахта для видобутку рожевого пірофіліту з лінз пірофілітових сланців потужністю від 0,1 до 40 м, які залягають серед рожевих кварцитів товкачівської світи нижнього протерозою. Проте, шахта і окремі штольні пропрацювали нетривалий час і згодом, за нез’ясованих обставин, були занедбані. Згадки про цю шахту можна знайти в окремих виробничих звітах і публікаціях тих років (Безуглий А.М., Козловська О.М. та інших).

Ще одним унікальним об’єктом геотуристичного маршруту можуть стати корінні виходи яшмових жил, про існування яких дізнаємося з робіт Павла Тутковського. Унікальні зразки яшми (яспісу) були знайдені влітку 2013 року у збраньківських ярах в результаті тривалих підготовчих робіт та експедиції, яку організував один з співавторів статті.

Авторами представленої роботи розроблена та опробована (в рамках міжнародної наукової конференції у 2013 р.) дводенна геологічна екскурсія, яка проходить територією Житомирського Полісся і охоплює геологічні та гідрогеологічні заказники державного значення, а також низку кар’єрів та відслонень, які розкривають геологічну будову району.

На території, де запропонований геологічний маршрут, знаходиться значна кількість геологічних об’єктів, які можна віднести до національної спадщини України, а деякі з них внести до списку геологічних об’єктів міжнародного значення. Розроблений маршрут із запропонованими новими геотуристичними об’єктами розрахований таким чином, що учасники мають змогу ознайомитись з усією гемологічною різноманітністю Житомирського Полісся і зібрати свою мінералого-петрографічну та палеонтологічну колекцію.

 

Джерело: vodospad.com

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework