Рельєф області в основному рівнинний, підземні води приймають незначну участь в формуванні стоку рік. Основу його складають атмосферні опади. Більшість рік беруть початок в області, лише Роставиця, Гуйва, Гнилоп'ять і Случ беруть початок в сусідніх областях і приносять незначні транзитні ресурси. Тому у всіх орієнтовних водогосподарських розрахунках (плани водоспоживання, оперативні баланси) область, як правило, базується на стоку, що формується в межах області.

  Водність рік області досить нерівномірна по сезонах року та кліматичних зонах. Так водність рік в північних районах в 1,5-2 рази вище ніж у південних. До 70% стоку річок припадає на весняну повінь або літні паводки і лише до 30% - на решту року.

  В літню межень значна частина рік південних районів в сухі роки пересихає, що робить неможливим водозабір з них без будівництва підпірних споруд, ставків та водосховищ.

  Всього на території області несуть свої води 2822 річки загальною довжиною 13,7 тис.км.

  Згідно з наведеною вище класифікацією в структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх річок – вісім.

Річка Случ

  Річка Случ, права притока р.Горинь, бере початок з невеликого озера, що живиться підземними водами, розташованого в 1 км на захід с.Червоне Хмельницької області на кордоні з Тернопільською. Річка Случ впадає в Горинь із правого берега на 105 км від її усття в с.Лютянськ Рівненської області.

  Протяжність – 451 км, в межах області - 194 км. Загальна площа водозбору – 13800 км², в межах області – 4968 км². На території Житомирської області протікає в Любарському, Романівському, Баранівському та Новоград-Волинському районах.

  Міста, які розташовані вздовж річки: Старокостянтинів, Новоград-Волинський, Сарни та селища міського типу: Любар, Баранівка, Миропіль та Першотравенськ.

  На річці Случ в межах Житомирської області збудовані водосховища: Пединківське, Любарське, Новоград-Волинське, Борушківське та Старочорторійське.

Річка Уборть

  Річка Уборть бере початок на території Житомирської області біля с. Андрієвичі Ємільчинського району. Загальна довжина - 292 км, в межах області - 170,6 км. Загальна площа водозбору - 5820 км ², в межах області - 3800 км ².

  Річка Уборть являється транскордонною річкою з республікою Білорусь.

  На річці в межах Житомирської області збудовані Лопатичське та Озерянське водосховища.

Річка Ствига

  Річка Ствига, права притока р.Прип'ять, бере початок з боліт Клесівської рівнини біля с.Добринь Рокитнівського району Рівненської області, впадає у Прип'ять на схід від с.Турова. Протікає в Рівненській та Житомирській областях.

  Довжина річки - 178 км, в межах області - 1 км. Загальна площа водозбору – 5440 км ², в межах області – 428 км ². Понад 40 відсотків площі водозбору заболочено

Річка Словечна

  Річка Словечна, права притока р.Прип'ять, бере початок на захід від с.Задорожка Овруцького району Житомирської області. Протікає в межах Житомирської області та Гомельської, республіки Білорусь, впадає в р.Прип'ять на схід від села В'яжичі.

  Довжина річки - 158 км, в межах області - 40 км. Загальна площа водозбору – 2670 км², в межах області - 600 км².

  На річці в межах Житомирської області збудовано Словечанське водосховище.

Річка Уж

  Річка Уж, права притока річки Прип'ять, бере початок на території Ємільчинського району Житомирської області. Уж впадає в річку Прип'ять на південно - східній околиці міста Чорнобиль. Протікає в межах Житомирської та Київської областей.

   Загальна довжина -256 км, в межах області - 162 км, загальна площа водозбору – 8080 км², в межах області - 6016 км². На території Житомирської області протікає в межах Ємільчинського, Коростенського та Народицького районів.

  На річці Уж в межах Житомирської області збудоване Бардівське водосховище, а на її притоках Повчанське, Червоненське та Шоломківське водосховища. Річка Уж - джерело питного водопостачання м. Коростень.

Річка Тетерів

  Річка Тетерів, права притока р.Дніпро - середня річка, бере початок на відрогах Волино-Подільської височини, приблизно за 4 км на південний захід від с.Носівка Чуднівського району Житомирської області. Загальна довжина - 365 км, в межах області – 247 км. Площа водозбору – 15100 км², в межах області-10981 км². Протікає в Житомирській та Київській областях.

  Ліси займають 15 відсотків, а болота – 4,4 відсотки басейну. Перетенаючи Український кристлічний щит, р.Тетерів має добре зрізані, здебільшого скелясті береги з виходами на денну поверхню гнейсів та гранітів.

  У межах області річка Тетерів приймає багато приток, з яких найголовніші: Гнилоп'ять (на її березі знаходиться м.Бердичів) та Гуйва, що протікає через м.Андрушівка. Найбільшою лівою притокою є р.Ірша.

  Міста та села побудовані вздовж Тетерева: Житомир, Коростишів, Радомишль, Чуднів, Іванків та Левків.

  На р.Тетерів в межах Житомирської області збудовані водосховища: Чуднівське, Денишівське, Відсічне, Житомирське, Білокриницьке, а на її притоках: Андрушівське, Ліщинське, Млинищанське, Старосільське, Бердичівське, Скрагліївське, Бистрикське, Швайківське, Слободищанське, Руднє-Городищенське, Райківське, Дворищанське, Іршанське, Малинське, Вознянське, Лумлянське, Карабачинське та Червонське водосховища.

  Річка Тетерів - джерело питного водопостачання м. Житомира.

Річка Ірша

  Річка Ірша, ліва притока річки Тетерів, бере початок на південь від с. Івановичі Червоноармійського району Житомирської області та впадає у річку Тетерів неподалік села Заруддя. Загальна довжина - 132 км, в межах області- 126 км. Загальна площа водозбору – 3070 км², в межах області-3064 км². Живлення водотоку грунтове та снігово-дощове.

  Протікає в Житомирській та Київській областях. У межах Житомирської області протікає в Червоноармійському, Володарсько-Волинському, Коростенському та Малинському районах.

  Назву річки пов'язують з відтінком води («іржа»), яка має рудий колір через поклади ільменіту в річці, який сьогодні добувають в смт. Іршанськ.

  Вздовж Ірші розташовані населені пункти Володарськ-Волинський, Іршанськ та Малин.

  На річці Ірша збудовані Дворищанське, Іршанське та Малинське водосховища.

  Річка Ірша – джерело питного водопостачання міста Малина, смт. Іршанська та смт.Нова Борова.

Річка Ірпінь

  Річка Ірпінь, права притока р.Дніпро, бере початок поблизу с. Яроповичі Андрушівського району Житомирської області. Протікає в Житомирській та Київській областях. В межах області протікає в Андрушівському та Попільнянському районах. Довжина річки - 153 км, в межах області - 43 км. Загальна площа водозбору – 3340 км², в межах області - 897 км².

  На річці Ірпінь збудовані Корнинське, Сущанське водосховища та водосховище «Лісне», а на її притоках: Романівське, Єрчицьке, Миролюбівське, Кошляківське водосховища та водосховище Жовтневе.

Басейн річки Рось

  Річка Рось в межах області не протікає, протікають лише її притоки: Роставиця та Кам'янка.

  Загальна площа водозбору р.Рось - 12800 км², в межах області її притоки – 1298 км². Довжина річки - 346 км, в межах області притоки – 322,5 км.

  Річка Роставиця, довжина — 116 км, площа водозбору — 1 465 км². Роставиця бере початок біля південної околиці міста Козятина. Протікає Придніпровською височиною, в межах Козятинського району Вінницької області, Ружинського і Попільнянському районах Житомирської області та Сквирського і Білоцерківського районів Київської області.

  На річці Роставиця в межах Житомирської області збудовані Прибережне, Ружинське, Карабчиївське, Трубіївське, Паволочське, Голуб'ятинське та Строківське водосховища.

  На р.Кам'янка - Василівське, Почуйківське, Ставищанське та водосховище Парипське.

Джерело: zouvr.gov.ua

Всі Новини Житомира