У селі на Житомирщині знаходиться дерев’яна церква, побудована понад сто років тому. ФОТО
На Різдво 1963 року це село ніби знову народилося - його перейменували. Із назви забрали одну літеру, яка, на думку тодішнього керівництва, робила назву ну зовсім непристойною. Була "Голіївка" - срамота, а стала "Оліївка" - дуже навіть смачно, хоча слово теж якесь таке собі, його вимовити російськомовній людині (а в радянському керівництві усі були такими) непросто, майже як слово "паляниця".
Ну невже сільраді було невтямки, що ніяких голих у назві не було, а була та сама олія, просто в діалектному виконанні. Мабуть вони не чули, як "Гандрій гузенькою гуличкою поніс горачам гобідати".
Село Оліївка лежить при дорозі із Коростеня на Житомир, і тут же, біля дороги, стоїть невелика дерев'яна церква, збудована більше століття назад (1913 р.). Бані на церкві немає - постарались ті ж самі представники російськомовної влади, що й вкрали букву із назви, але храм і без неї (не літери, а бані) виглядає досить симпатично. На вигляд це типовий єпархіальний проект - таких храмів дуже багато в Україні, хоча може є якісь особливості, які мені, як неархітектору, побачити важко.
Храм присвячений Різдву Богородиці, про що свідчить відповідний пам'ятний знак на церковному подвір'ї, встановлений на честь сторіччя.
Роман Маленков, ukrainaincognita.com
