Наприкінці XIX століття ця територія являла собою відроги великого болотного масиву Плотниця, де знаходилися витоки р. Болотниця і р. Словечна з їх притоками — річками Плотниця, Червонка, Зимуха, Жолобниця, Бігунь тощо. Після будівництва греблі у верхній частині течії р. Болотниця на початку 30-х років XX століття утворилася штучна водойма — Дідове озеро, яка нині створює підпор для сто­ку болотних вод (в цьому районі в кінці XIX століття південною експедиці­єю під керівництвом генерала Жилінського була побудована Замисловицька осушувальна система) та регулює витрати води з витоків річкових систем. Штучне озеро створювалося в оборонних цілях.

  Ландшафти заказника переважно являють собою лісові та відкриті болота. Більше половини їх площі — насадження природного похо­дження, біля третини — середньовікові лісові культури. Найбільшу цінність та ландшафтну привабливість у гідрологічному заказнику Дідове озеро має саме озеро.

  Глибина озера коливається від 0,2 до 2,0 м, вода в ньому іржаво-коричнева за рахунок вимивання гумусових речовин з торфів. Дно практично у всіх части­нах водойми мулисте на піщаній основі. Для рослинного світу гідрологічного заказника Дідове озеро характерне біорізноманіття. Досить значні площі займають рідкісні та занесені до «Зеленої книги України» (2009) асоціації латаття сніжно-білого та глечиків жовтих. Спостерігаються також плаваючі у воді не­великі за розмірами — від 0,5 м до 2-3 м у діаметрі — торфові острівці, зайняті специфічною рослинністю.

  Плав на озерах Українського Полісся — явище унікальне, адже це — початок утворення болота. Утворюється він «на­повзанням» болота на водне дзеркало. На переплетінні кореневищ вищих рослин оселяються сфагни (болотний мох), які слугують субстратом для оселення інших судинних рослин — очерету, осоки, журавлини болотної тощо. Останнє ущільнює плав, збільшує його товщину, що, в свою чергу, дає змогу оселитися на ньому чагарниковим та деревним видам. Зокрема, на плаву Дідового озера ростуть кущики багна болотного, вересу, кущі верби попелястої та вушкатої, а також дерева вільхи клейкої, берези пухнастої, сосни звичайної.

  Досить своєрідний перехід спостерігається від відкритої водної поверхні до плаву. У каналах вузьку (20-50 см шириною) суцільну смугу практично по периметру всього плаву утворює асоціація плаваючого зануреного у воду комахоїдного виду — пухирника проміжного. Зустрічаються також ділянки бобівника трилистого, вербозілля звичайного, осоки багнової, фіалки багнової, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих, хвощу багнового, комишу лісового та гліцерії високої. Найбільш цікаві ділянки, з ботанічної точки зору, утворилися з угруповання журавлини з бурими сфагнами, висота яких сягає 40-50 см. Їх верхівки до­сить часто зайняті журавлиною дрібноплідною — видом, занесеним до «Червоної книги України» (2009), а також зозулиним льоном. У південній частині озера плав досить різко переходить в угруповання пригнічених березових та соснових лісів сфаг­нових, які є рідкісними на Україні. Деревостан їх розріджений, утворений сосною та березою пухнастою, у віці 80-100 років досягає висоти 4-5 м. Характерні для суходільних ландшафтів також — соснові ліси чорнично-зеленомошні. Дерево­стан в цих угрупованнях складається переважно із сосни з домішкою берези повислої та пухнастої. Крім того, в заказнику є досить значні за площею відкриті та напіввідкриті болота. Зокрема, великий масив осокового болота площею 40,0 га.

  Охороняються популяції видів, занесених до «Червоної книги України» (2009): осока тонкокореневищна, росичка середня, ситник бульбистий, пальчатокорінник Фукса, журавлина дрібноплідна, шейхцерія болотна, верба лапландська, а також малопоширені види у регіоні, такі, як ситник розчепірений, осока багнова, латаття сніжно-біле та ін.

  Значну цінність має тваринний світ заповідного об’єкту. Поблизу озера є токовища глушців та тетеруків, на плаву гніздиться пара лебедя-шипуна. Зустрічаються чорний лелека, гуска сіра, кряква звичайна, попелюх. Озеро є місцем відпочинку та харчування птахів під час сезонних мігра­цій. На прольоті тут зустрічаються червонокнижні кулики — кулик-сорока, грицик великий, кульон великий. В озері водяться карась сріблястий, карась золотистий, щука, окунь, пліт­ка, густера, йорж, лин, в’юн та інші риби.

  Заказник Дідове озеро нині є одним з найцінніших заповідних об’єктів Житомирської області, відіграє важливу водорегулюючу та водоохоронну роль у ре­гіоні, є важливою ланкою екологічної мережі.

Джерело: childlibr.org.ua

Новини Житомира