Ландшафтний заказник «Михайловичі»: молодий рогіз та безіменна річка навесні

   Михайловичі — ландшафтний заказник місцевого значення, який знаходиться у Коростенському районі, у віданні Коростенського ДЛМГ.

 

  Територія пропонованого гідрологічного заказника розташована у Бехівському лісництві, займає квартал 16 (виділи 16, 17, 18), квартали 17, 18, 26, 27. Загальна площа природоохоронного об’єкта дорівнює 139,6 га. Охоронний статус отримано рішенням Житомирської обласної ради від 14.11.2008 р. № 665. 

  Загалом згаданий ландшафтний заказник представляє собою сильно обводнене відкрите евтрофне болото, оточене з усіх боків сосновими, сосново-березовими та дубовими лісами, що є типовим для Центрального Полісся України.

 

   Особливу цінність у заказнику представляє собою відкрите, евтрофне, сильно обводнене болото. Значні площі тут займає ценоз рогоза широколистого з харою витонченою. Проективне покриття травостою коливається в ній від 40 до 50%. Рогіз широколистий створює основу травостою - 20-25%, водокрас звичайний - 15%, плавушник болотний - 3-5%, вовче тіло болотне - од., череда поникла - од., череда трироздільна - од., ситняг сосочкоподібний - од. Проективне покриття підводного ярусу дорівнює 90-100%. Утворює його хара витончена - вид прісноводних водоростей, занесений до «Червоної книги України» (2009).

  У напівзарослих мочажинах зустрічається ценоз їжачої голівки прямої. Проективне покриття надводного ярусу травостою тут дорівнює 50-55%. Співдомінують у ценозі їжача голівка пряма - 20% та водокрас звичайний - 20%. Поодиноко зустрічаються: ситняг сосочковий, ряска маленька та гліцерія плаваюча. Проективне покриття підводного ярусу дорівнює 95-100%. Складається він переважно з хари ламкої - 90% та водного моху - дрепаноклада викривленого - 7-10%. На окремих ділянках тут співдомінує у травостої хвощ річковий - до 20%.

   До центру болота обводнення дещо зростає. Проективне покриття надземного ярусу травостою дорівнює 70%. Основу його створює рогіз широколистий - 40%. Значно меншу участь беруть турча болотна - 3-5%, осока вілюйська - 1%, череда трироздільна - 1%, гліцерія плаваюча -3-5%, очерет південний - 5%, пухирник малий - 1%, ряска маленька - 1%, водокрас звичайний - од., череда поникла - 1%, вовконіг європейський - 1%, підмаренник болотний - од. та ін.

 Проективне покриття підводного ярусу становить майже 100%, формується він переважно з хари ламкої - 90% та дрепаноклада викривленого - 10%. Ці рослинні угруповання є в Україні рідкісними та потребують охорони.

  Хвощ річковий.

 Приблизно половину площі відкритого болота займає ценоз очерета південного з харою ламкою. Проективне покриття надводного ярусу сягає 80-85%. Його основу утворює очерет південний - 55-60%. Постійними видами цього ценозу є ряска маленька - 1%, водокрас звичайний - од., череда поникла - 1%, вовконіг європейський - 1%, підмаренник болотний - од., череда трироздільна - 1%, гліцерія плаваюча - 3-5% та ін. Проективне покриття підводного ярусу становить майже 100%, формується він переважно з хари ламкої - 90% та дрепаноклада викривленого - 10%. Ці рослинні угруповання є в Україні рідкісними та потребують охорони.
 
  Молодий рогіз.
 
  Болото дає початок двом безіменним річкам. Вони протікають через квартали, які оточують вищеописане болото. Частково вони підпряжені загатами. Рослинність тут типова для регіону - чагарникові верби (козяча, попеляста, тритичинкова) з комишем лісовим. Саме ці стації облюбовує дикий кабан для лежок у жарку погоду. Через череду заболочених площ, річки утворюють єдине русло і є джерелом живлення річки Кремно (лівої притоки Ужа).

  Безіменна річка навесні
 
  Суходільна рослинність заказника також заслуговує на увагу. Загалом, тут переважає тип лісорослинних умов, перехідний від вологого субору (В3) до вологого сугруду (С3), тому рослинність відзначається різноманітністю та багатством. За площею у кварталах 17, 18, 26, 27 переважають ценози соснових та березово-соснових лісів крушиново-трясучковидноосокових, орляково-конвалієво-різнотравних та чорнично-різнотравних.
 
  Сосново-березовий ліс.

  Вік насаджень в середньому дорівнює 45-55 років, вони відзначаються високою повнотою та продуктивністю. Підлісок густий, зімкнутістю 0,3-0,5 представлений головним чином крушиною ламкою, рідше - ліщиною звичайною. Трав’яно-чагарничковий ярус у згаданих насадженнях густий, проективним покриттям 65-80%. В ньому співдомінують: конвалія звичайна - 20-30%, орляк звичайний - 20-30%, осока трясучковидна - 20-30%, чорниця - 30-50%. Постійними видами є брусниця - 3-5%, наперстянка великоквіткова - 1%, материнка звичайна - 1%, купина лікарська - 1-3%, суниці лісові - 1-3%, перстач білий та ін.

  Купина лікарська.

  У проектованому заказнику мешкають значні популяції водоплавних птахів, переважно крякви звичайної. Також на цій території наявні популяції диких промислових копитних звірів - лося, козулі європейської та дикого кабана. На цій території вони мають як кормові стації, так і добрі захисні.
 
  Вуж звичайний.

  У заказнику охоронятимуться рідкісні види рослин: занесені до «Червоної книги України» (2009): лілія лісова, гніздівка звичайна, любка дволиста, коручка морозниковидна, хара витончена, ситняг сосочковий, хара ламка.
 
  Охоронний режим заказника передбачає заборону меліоративних робіт у заказнику та його охоронній зоні, заборону проведення суцільних рубок. Полювання дозволяється у встановленому законом порядку.
 
Джерело: drevlian.livejournal.com

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework