"Місто, яке не існує" недалеко від Житомира. ФОТО
Селище Городниця знаходиться поруч з Новоградом-Волинським, назва якого походить від слів "Город-ниць", тобто "міста не існує", адже за легендою на території селища колись знаходилося спалене ворогами місто.
Уперше в письмових джерелах Городниця згадується у XVII ст. як село, що належало роду Корецьких, а після смерті роду — перейшло до князів Чарторійських, а згодом — Любомирським. У 1799 році тут було збудовано фарфоровий завод, вироби якого свого часу були дуже популярні за межами України.
У 1923-1957 роках Городниця — райцентр, у 1938 році він отримав статус смт. На території селища діяли загони УПА, і у 1945 році в бою з військами НКВД тут загинув генерал-хорунжий УПА Іван Трейко.
Городницький парк закладений у 1890-х роках на березі річки Случ та має 21 гектар території. Біля річки знаходиться зона для відпочинку, щоправда трохи засмічена. Парком прокладено доріжки для прогулянок.
Трохи далі від селищної ради стоїть Городницький Свято-Георгіївський монастир Московського патріархату. Історія монастиря сягає 16 століття, але війська Петра І, відступаючи під час війни зі шведами 1700-1721 років, спалили місто разом з монастирем.
У 1744 році на згарищі ставлять дерев'яну церкву на честь Святого Георгія, яка поступово ставала все більш капітальною спорудою. У 1923 році монастир радянська влада закрила, а у 1942 році його заново відкрили нацисти (про що на сайті церкви не згадують. ггг). Після 1945 року собор діяв як парафіяльна церква. До речі, у монастирі зараз чоловіча та жіноча громади. З 1994 року монастир підпорядковується безпосередньо митрополиту, і на жаль — московському.
Ще одна історична споруда міста - костел Святого Антонія. Збудований на початку ХХ ст., але зараз майже не функціонує. Принаймні так мене запевняли місцеві мешканці.
Місцеві жителі кажуть, що місто — основний оплот "вати" та Московського патріархату на Житомирщині. Разом з тим, у селищі є пам'ятник військовим, які загинули в україно-російській війні.
Джерело: lb.ua