Про це повідомляє  theinsider.ua.

  Разом із керівником туристичного клубу "Гряда" Петром Тєстовим INSIDER обрав декілька осінніх маршрутів Житомирщиною.

  Кам’яне Село

  Уся Житомирщина розміщена в межах Полісся і є однією з найбільш лісистих областей в Україні. Крім цього, Житомирська область є краєм боліт та озер. Тут навіть є своя невеличка гірська система – Овруцький кряж.

  А вздовж річки Тетерев, у районі сіл Пісківка та Раска в Радомишльському районі, збереглися вікові діброви з величезними старими дубами.

  Фото: турклуб "Гряда"

  Кам’яне Село – унікальна пам'ятка геології. Посеред лісу раптом з’являються десятки величезних кам'яних брил заввишки з будинок. Якщо дати волю уяві, то в їх розташуванні важко не помітити сільські "вулиці", "церкву" і свій камінний "майдан".

  Фото: Yuriy Bondarchuk, використовується згідно з умовами ліцензії Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

  "За легендою, колись це було заможне та процвітаюче село. Але з дуже жадібними хазяями, які відмовили подорожньому в гостинності. І тому Бог перетворив хати на камені, – розповідає Петро. – Місцеві жителі навколишніх, справжніх сіл, більше, ніж будь-де на Житомирщині, звичні до туристів і охоче переповідають легенди".

  Особливо місцеві жителі пишаються історичною бувальщиною про похід княгині Ольги на древлян, в якому вона дійшла до магічного Кам’яного Села і повернула військо без пояснень назад.

  Кам’яне Село. Фото: Flickr/Julay Cat

  Якщо від Кам’яного Села рушити на північ, у бік села Кованка, можна побачити одне з найбільших боліт Житомирщини - урочище  "Мох".   

 "Тут відчуваєш себе, ніби в безкрайній тундрі. Відразу стає зрозуміло, чому Житормищина – край партизанської слави. Знайти серед боліт і лісів партизанський загін – практично нереально", – розповідає Петро.

 Якщо ж від Кам’яного Села рушити на схід, у бік села Рудня-Озерянська, можна побувати на озері Гать. Дамба цього озера восени – рай для фотографа.

 Озеро Гать. Фото: турклуб "Гряда"

 Як доїхати: автобусом від міста Олевськ до села Рудня-Замисловецька, далі - пішки в ліс за вказівниками. 

  Каньйон Тетерева

  У районі села Дениші річка Тетерев протягом п’яти кілометрів тече у своєрідному каньйоні, висота скель в якому подекуди сягає 30 метрів.

  Дениші біля Житомира – мекка  скелелазіння. Сюди з’їзжджаються з усієї України, а також із Білорусі. Тут є маршрути на різні рівні складності, а біля багаття завжди можна послухати цікаві розповіді бувалих туристів.

  Каньйон Тетерева. Фото: corporative.org.ua

  Як доїхати: маршруткою з Житомира до села Денеші.

  Водоспад на Гнилоп'яті (Вчелька)

  Недалеко від Житомира розкинувся військовий полігон. У 1950-х, аби забезпечити водопостачання та створити штучні перешкоди для тренувань, командувач полігону, генерал Гаркуша вирішив перегатити маленьку річку Гнилоп'ять.

  Водоспад Вчелька. Фото: Sergei Gorobets

 Греблю будували з місцевих гранітів, унаслідок цього водоспад на зливі греблі виглядає, як справжній. Особливо гарний він навесні, коли потужний потік води зливається трьоми порогами з загальним перепадом 10 метрів.

  Відвідувати водоспад можна винятково у вихідні дні - в будні на полігоні можуть проводитися навчання.

  Як доїхати: автобусом від Житомира до села Перлявка, далі - пішки. Під'їзд транспортом до водоспаду: автомобільною насипною дорогою від села Сінгури - 8 км, від села Перлявка - 4 км. Пам'ятка природи розташована на території Житомирського військового полігону.

  Монастир у Бердичеві

  Житомирщина – найсхідніша область України з відчутним історичним "польським впливом". Ще на початку 19 століття більшість маєтків і земель належали польським шляхтичам, а в містах були великі католицькі громади.

  Монастир Босих Кармелітів у Бердичеві. Фото: Did Panas, використовується згідно з умовами ліцензії  GNU Free Documentation

 Досі по області розкиданий десяток костелів і монастирів. Найцікавіші – кармелітський монастир у Бердичеві та василіанський монастир у Любарі. Василіани – це греко-католицький чернецький орден, а в самому монастирі з 1775 року функціонувала школа, яка вважалась однією з найкращих на Волині.

 Як доїхати: до Бердичева електричкою з Києва, або маршруткою з Житомира. До Любара  - маршруткою з Житомира.

 Садиби і палаци Терещенків

 Не оминув Житомирщину цукровий бум другої половини 19-го століття - розбудовувалися залізниці, заводи, млини. Тогочасні "олігархи", серед яких варто виокремити рід меценатів Терещенків, купували та перебудовували палаци та маєтки збанкрутілих шляхтичів.

 На жаль, нині вони переважно в жахливому стані, в них розміщуються школи, інтернати, а деякі будівлі перетворилися майже на руїни.

 Утім туристам варто відвідати садибу Терещенків у селі Дениші, палац Терещенків в Андрушівці, величезний паровий млин у Новій Чорториї та палац Терещенків у Червоному.

 Палац Терещенків у Червоному. Фото: Турклуб "Гряда"

 Як доїхати: маршрутками з Житомира.

 Індастріал-об’єкти

 Основні промислові об’єкти, які цікаво подивитися городянину, – кар’єри, що досі працюють. На Житомирщині видобувають титанову руду, кварцити, граніти й інші копалини, на які багатий український кристалічній щит.

  Кар'єр біля Малина. Фото: soloturn.livejournal.com

 "Тут ви зможете побачити різноманітну монстроподібну кар’єрну техніку, яка нагадає моторошні картини гірничої техніки з Пандори, показаної у "Аватарі", – розповідає Петро.

  Найцікавіші кар’єри розташовані біля Малина та Жовтневого, а також Моїсеївське родовище титану.

  Фото: soloturn.livejournal.com

  Також колись уся Житомирщина була густо покрита мережею торфобрикетних заводів. Нині, на щастя для природи, більшість закрили, але ті, що залишилися, – цікаві екскурсійні об’єкти.

  У селі Озеряни залишилася навіть вузькоколійна залізниця торфозаводу, і тут можна домовитись, аби вас прокатали на торф’яні поля "іграшковим" тепловозом та провели екскурсію заводом.

  Покинутий завод. Фото: soloturn.livejournal.com

  Когось може і зацікавити найдикіша залізнична гілка України з пасажирським рухом Овруч-Білокоровичі, де поїзди їздять лише  два рази на тиждень – у неділю та п’ятницю.

  "Майже порожній дизель пробирається, чіпляючи нависаючі гілки дерев, за вікном – ліси,  болота та поліські села, для яких це – справжня "дорога життя", чи не єдиний варіант у дощову пору року вибратися в "цивілізацію", - розповідає про подорож залізницею Петро.

  Як доїхати: до Коростеня електричкою з Києва, а далі - маршрутками.

  Військово-сталкерські об’єкти

  На Житомирщині розміщувалися декілька укріпрайонів часів Другої світової, тому під час прогулянок лісом зовсім не рідкість побачити ДОТи різного ступеня збереженості. А в селі Рудня-Озерянська є ДОТ просто посеред озера.

  ДОТ посеред озера. Фото: турклуб "Гряда"

  Існують також об’єкти, облаштовані для відвідування туристами. Наприклад, музейний комплекс "Скеля" в Коростені – колишній командний підземний багатоповерховий бункер.

  Як доїхати: електричкою до Коростеня.

  Олексій Василюк, еколог Національний екологічний центр України

  Село поблизу Малина. Фото на головній: Іван Биков, panoramio.com

Джерело: theinsider.ua