Бартуха: річки, сміття і загублений маєток. ФОТО

  Заварюйте чашку чаю, діставайте свої улюблені солодощі — ми вирушаємо у віртуальну подорож 2018 року. Її поведе автор від свого ж імені.

   Далі матеріал ми подаємо дослівно, як його написав автор в блозі velodroma. Стаття розміщена на velodroma.wordpress.com:

   Надворі був суботній день 6 жовтня. У моєму рюкзаку лежали два снікерси, печиво, пляшка з водою, старий надійний фотоапарат і кілька різних карт місцевості — я їхав шукати загублений панський баронський маєток на сході Романівського району.  Давайте проїдемося зі мною ще раз і оглянемо все по черзі.

  Маршрут виглядав доволі невигадливо: спочатку найкоротшим шляхом з Романова до Гвіздярні, потім польовими дорогами понад річкою до Бартухи, розвідати там все, а вже звідти гайнути до млина у Карвинівці і — додому.

kd26121809 1 Поїхали 

kd26121809 2  Погода того дня була настільки ідеальною, що дика айва біля Садок зацвіла вдруге за рік.

  До Гвіздярні чудово їхалося майже без затримок. Перша зупинка і фото села на фоні повноводної Лісної.

kd26121809 3kd26121809 4

  У самому селі пірнаю у відгалуження дороги, що веде до річки та мостика між Гвіздярнею та Іванівщиною. Нам туди, донизу.

kd26121809 5   На луках понад Лісною буяли осінні фарби, на відміну від життя в селі. Гвіздярня взагалі у топі рейтингу сіл району, які скоро можуть зникнути ?

kd26121809 6

kd26121809 7kd26121809 8

  Ось і місток. Подейкують, що він витримує навіть легкові авто. Перевірити легенду не вдалося, бо я на коні.

kd26121809 9   Відразу за містком починається село Іванівщина — ще один кандидат на забуття, навіть при всій його миловидності і зручності розташування.

kd26121809 10 kd26121809 11kd26121809 12   Село проводжає патріотичною палітрою кольорів.

kd26121809 13   Далі — дорога крізь луки, знову понад річкою, з великими і маленькими містками та бродами через Лісну.

kd26121809 14   Якихось півгодини часу, проїжджаю Лісну Рудню і я вже на піщаних пагорбах, з яких відкривається широка панорама на Бартуху та головне місце мого призначення. 

kd26121809 15

  Воно сховане серед отих велетенських дерев, і це — залишки маєтку барона Миколи Фіркса (Николая Фиркса).

  Ще один погляд із берега річки:

kd26121809 16   Історія бере початок 1817 року, коли десь у Курляндській губернії Російської імперії (сучасна територія Латвії) у сім’ї дворян народжується син. Його повне ім’я — Олександр Олександрович Фіркс (Александр Александрович Фиркс). У віці 19 років цей юнак стає випускником школи гвардійських підпрапорщиків, отримує звання прапорщика і стає на службу Волинського лейб-гвардії полку у Варшаві.

kd26121809 17   Полковий нагрудний знак Волинського лейб-гвардії полку

  У 1840 році Олександра Фіркса бере участь у війні, яку в той час розпочала Російська імперія проти народів Кавказу. Вже через рік він повертається у Волинський полк, де служить до зарахування у війська запасу в 1855 році.

  За три роки до виходу в запас у житті Олександра стається важлива подія: 11 березня 1852 року у нього народжується син Микола (Николай).

  Микола йде стопами батька, пов’язуючи своє життя із військовою службою.

  1870 рік — він закінчує найпрестижніший військовий навчальний заклад Російської імперії — Пажеський корпус. 1881 рік – закінчує навчання у Академії Генштабу. Обидва заклади знаходились у Санкт-Петербурзі. Далі його кар’єра розвивається напрочуд успішно і мало стосується нас, проте є кілька моментів, які безпосередньо пов’язані з Романівщиною.

 Момент перший. Хтось із згаданих осіб отримав Бартуху у володіння, скоріш за все за видатні заслуги, так як обоє мали відношення до територій Волинської і Київської тодішніх губерній. Село було засноване у 1840 році згідно документів, власником міг стати як Олександр, так і Микола.

  Момент другий. У Миколи Фіркса був син, який помер орієнтовно у 1881-1884 роках і на його могилі у Бартусі (!) було збудовано каплицю.

  Таким чином, у селі я хотів оглянути те, що лишилося від маєтку і знайти  каплицю, де б вона не була.

  І мені це вдалося. 

  З розташуванням маєтку проблем не було, адже є чіткі карти і допомога місцевих жителів.kd26121809 18

kd26121809 19

  Оригінал карти І карта з позначенням маєтку

  Зображення з супутників гарно співпадають із позначками на карті — темний острівець дерев зліва і є тим маєтком.

kd26121809 20

kd26121809 20

kd26121809 20

kd26121809 20

kd26121809 20

  Якщо заїжджати з північної сторони села вулицею, то там нас зустрічає молода липова алея.

kd26121809 25   Зліва від неї, за купами дерев’яччя, ховається будинок маєтку Фіркса. Ну, принаймні розташування дому один-в-один співпадає зі старою картою і селяни підтвердили, що то був панський дім.

  Ось він:

kd26121809 26   Фото зі стежки, що веде до вулиці

  Дуже скромно, навіть як на відносно бідну шляхту 19 століття.

kd26121809 27

  Фото у профіль

  Згідно доступних даних цьому будинку вже не менше сотні років. Після 1919 року маєток було віджато пролетаріатом і згодом організовано тут школу, яка пропрацювала фактично до цього століття.

kd26121809 28   Далі трохи деталей. Вони виглядають дуже просто, але підкуповують своєю автентичністю.

kd26121809 29

kd26121809 29

kd26121809 29

kd26121809 29

kd26121809 29

kd26121809 29

kd26121809 29

kd26121809 29

  Прибудинкова територія зараз — суцільний смітник. Маєток не несе жодної естетичної цінності, небагаточисельним місцевим на нього просто плювати, тому територія обростає шаленими об’ємами пластику, ганчір’я, обрізків дерева…

  Біля входу – сміття.

kd26121809 37   У руїнах кам’яного (!) льоху – сміття.

kd26121809 38   Ба, навіть на місці каплиці Фіркса теж смітник!

  Так, я опитав купу народу в селі, щоб знайти це місце. Ніхто точно не міг згадати про каплицю, але більшість впевнено махали в одну сторону і казали, що я маю подивитися “на горбках”. Я обстежив вказаний напрямок і в дальньому закутку маєтку, під старим дубом, віднайшов оце:

kd26121809 38   Залишки розкиданих стін, каміння із висіченими написами і кілограми сміття. Логічні роздуми змушують повірити, що це та сама каплиця, де покоїться син Миколи Фіркса.

  Так безславно і безповоротно зникає історія цього села.

kd26121809 40   Той самий дуб

kd26121809 41   Вид на будівлю маєтку від дуба

  Взагалі у Миколи Фіркса було двоє дітей. Про долю ще одного сина нам фактично нічого невідомо, окрім цих двох фото, де він на могилі матері Антоніни Василівни у м. Панчево.

kd26121809 42   Олександр Фіркс помер у 1889 році.

kd26121809 43

  Микола Фіркс, його син і власник маєтку, ще довго служив, в часи революції був учасником руху “білих”, евакуйований з дружиною у 1919 році в тодішню Югославію. Померли обоє в Сербії: дружина 1926 року у місті Панчево, Микола — 1941 року у місті Чока.

  Що ж, останній погляд на маєток з осунутим дахом.

kd26121809 44   Тепер можна скласти собі просту карту місцевості:

kd26121809 45  Рухаємося далі!

  Бартуха для баронів була непоганим місцем для проживання: дві річки — Тетерів і Лісна, ліс із кількох сторін, близкість до дороги на Житомир. У південній частині села є значна кількість глини, з якої можна було робити цеглу собі і на продаж:

  kd26121809 46

kd26121809 47

kd26121809 48

  Жителі, з якими спілкувався, називають цей куток “Глинки” або “на Глинках”.

  Зараз же село має можливість похвалитися лише цегляною “вежею” з прапором та приємним місточком через Тетерів:

kd26121809 49kd26121809 50

kd26121809 51

  Сусідня Карвинівка, куди я перебрався по цьому мосту, має неймовірні види на долину Тетерева.

kd26121809 52   Тут, мабуть, найкраще місце для невеликого привалу.

kd26121809 54

kd26121809 55   На виїзді з Карвинівки надовго завис біля старого млина.

kd26121809 56

kd26121809 56

kd26121809 56

kd26121809 56

  Після нього повернув на захід і понад річковими плавнями та древніми курганами знову проїжджаю Бартуху. Останні погляди на маєток:

kd26121809 60   Хащі довкола маєтку із заходу

kd26121809 61   Село і маєток ще далі із заходу

kd26121809 62   На закуску відвідав понищений парк у Лісній Рудні. Про нього спробую написати окрему розповідь, надто вже неординарне місце.

  Потім — церква в Монастирку.

kd26121809 63

kd26121809 64kd26121809 65

  Ось такою вийшла одна із найнасиченіших подорожей цього року.

kd26121809 66

  Далі у нас підбиття підсумків 2018, ВЕЛЕТЕНСЬКА купа задумів на 2019 і взагалі 

Джерело: velodroma.wordpress.com
 

Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework