Троїцька церква в Троковичах майже з усіх боків унікальна, оскільки "за складністю та оригінальністю... не має аналогів в усій дерев'яній архітектурі України" (В. Завада). Але все ж таки "майже": серед мурованих храмів ми таки віднайшли один аналог, передає silske.org.

  Далеко не шукали: судячи з усього, прообразом троковицького дива послужила церква Різдва Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври. В обох випадках до класично-тридільного храму додано чотири об'єми - два до бабинця (двоповерхового, з хорами) і два до вівтаря. Семибанні церкви - велика рідкість. Але якщо лаврська святиня такою і лишилася, то троковицька внаслідок добудови у кінці XIX ст. двох бічних приділів стала дев'ятибанною, наздогнавши Троїцький собор в Новомосковську. І в дечому, на сьогодняшній день, навіть обігнавши.

  Зокрема, у поліській церкві вражає старий 15-метровий іконостас - з характерним для кінця XVIII ст. поєднанням барокових і класицистичних рис. Щоправда, більшість його ікон мають пізніше походження, але царські врата і різьблення - однозначно первісні. А ще тут можна помилуватися автентичним вирізом між навою та бабинцем - подібних раритетів збереглося украй мало.

  Дякувати за таку красу належить двом фундаторам храму- священику Яновицькому і поміщику Квятковичу. На жаль, їхні імена нам невідомі. Зате сотні імен рядових мешканців села, які добре дбали про свою дивовижну церкву протягом останніх 200 років, записані у старих метричних книгах, чудом вцілілих у церкві. Що ж, це, безперечно, нагорода. "Від Господа це сталося і дивне воно в очах наших"...

  Поблизу церкви Святої Трійці в Троковичах мандрівників зацікавлять знайдені тут козачі кургани, пам`ятники воїнам, полеглим у Великій Вітчизняній війні, і дерев`яний хрест, покликаний захистити село від напасті.

Джерело: silske.org 

Новини Житомира