У 1958 році в будинку настоятеля костелу відкривається професійно-технічне училище №3, яке функціонує на території фортеці до 1983 року. Також в 1958 році піднімаються питання про початок реставрації костелу, яка почалася лише в 1970-х.

  У 1967 році фортеці-монастиря Босих кармелітів було надано статус пам'ятки архітектури і почалася його повільна реставрація. Але грошей на реставраційні роботи виділяється дуже мало, в зв'язку з чим реставрація йде з численними порушеннями: територія костьолу як слід не вивчається в археологічному плані, велика частина руїн зі збереженими елементами фасадів і архітектурних деталей були вивезені на звалище. Через відсутність охорони, доступ до всіх приміщень фортеці залишається відкритим для сторонніх, що не йде на користь збереження комплексу.
  план міста на 1874 рік

  Так виглядала фортеця-монастир Босих кармелітів в кінці 19-го століття/
 

  1895-1905

  У 70-ті роки під час проведення реставраційних робіт працівниками Укрреставрації поруч зі входом в келії був знайдений невеликий скарб - в чаші з дорогоцінного металу знаходилися золоті монети. Скарб був конфіскований і переданий державі. У 70-х роках у відреставрованих приміщеннях монастиря працює дитяча музична школа, а з 1979 року поряд з нею відкривається міська художня школа.
На початку ХХ століття праворуч від головного входу розташовувався комплекс приміщень, в яких знаходилися торгові лавки євреїв. Ці приміщення постраждали під час війни, але не були зруйновані повністю. Незважаючи на це, радянські реставратори не вважали за потрібне їх відновлювати і приміщення були розібрані на будматеріал в 1960-х.
  1905

  1941-1942

  Фортечні вежі були знищені під час Другої світової війни. Відновлювати їх не стали 

  після війни

  1950-ті

  Окремо потрібно згадати про систему підземних ходів фортеці і пов'язаних з нею легенд. У 19-му столітті Бердичів володів протяжної мережею підземних ходів, яка з'єднувала між собою підвали й льохи купецьких будинків, а також підземелля фортеці. У 1867 році в рамках спеціально створеної комісії для обстеження бердичівських підземель було виявлено 130 підземних ходів і 78 льохів, розташованих під міськими вулицями. Ця система пагорбів, пов'язаних підземними ходами, сприяла тому, що в 19-му столітті Бердичів став одним з головних центрів контрабанди у Східній Європі. Природно, підземелля Бердичева обростали численними легендами. За однією з легенд, фортеця була пов'язана з протилежним берегом річки за допомогою підземного ходу, прокладеного під руслом річки Гнилоп'ять. Теоретично, такий підземний хід міг існувати, але ніяких фактів, що підтверджують легенду немає. А найбільш смілива версія легенди, яку розповість вам кожен третій бердічевлянін, стверджує про існування підземного ходу, що веде з фортеці аж до самої Польщі. Походження цієї легенди дуже легко пояснити: до 1793 року Бердичів знаходився в складі Польщі, так що будь-який підземний хід, що зв'язує фортеця і місто, вів до Польщі.

  1960-ті

  1970-ті

  До 1987 року на території фортеці існували входи в підземну систему, але після того, як в 1987 році в підземеллях пропала дівчинка, всі входи в них були забутовани. На сьогоднішній день від системи підземних ходів не збереглося зовсім нічого, лише провали в землі, які іноді трапляються на центральних вулицях міста, нагадують про те, що під містом існують залишки покинутої мережі підземних ходів. У 1990-х в центрі міста в підземні ніші посеред ночі провалилися два старих дореволюційних багатосімейних будинку, що спричинило за собою безліч жертв. Так що історія іноді нагадує про себе такими трагічними випадками.
 

    У 1991 році після краху радянського союзу і атеїстичної доктрини, монастир знову повернувся католицькій громаді і монахам, які почали його відновлення за свій рахунок. Вже в 1991 році було освячено верхній і нижній костели Босих кармелітів і проведена перша за 65 років служба в храмі. До 1997 року були відновлені і почали використовуватися вежа, келії і нижній храм костелу. У наступні роки реставруються будинок настоятеля і внутрішні приміщення верхнього Маріїнського костелу а також його фасад. Реставрація верхнього костелу була завершена лише в 2012 році, коли костел був урочисто відкрито та освячено.

  кінець 19 століття

   дольний (підземний) костел

  1910-ті

  1930-ті

 1970-ті

   Підносящуюся на високому лівому березі річки Гнилоп'ять в Бердичеві кам'яно-цегляну Кармелітську обитель, що складається з надвратного корпусу, костелу Непорочного Зачаття Діви Марії і п-образної будівлі келій, сьогодні, як і багато століть тому, надійно зберігають залишки кріпосних стін з бійницями і дозорними вежами. З метою підвищення обороноздатності двох'ярусному надбрамному корпусу (XVIII ст.) були додані ламані контури з двома лініями бійниць і парою важких чавунних воріт, які забезпечили йому ім'я «звивисті». Він складається з двох частин з вежею-перемичкою під захистом символу ордена декорованого бароковим спливов від фронтону і з'єднаний з напівкруглим в плані виступом келейного периметра.

  трохи листівок

  1880-1910

   1903

   1905

   1910-ті

  Тринефна шестистовпна хрестоподібна з трансептом базиліка Маріїнського костелу (довжина - 32 м, ширина - 20м, висота - 24м) виконана в стилі бароко з обробкою пілястр і напівколон коринфського ордера і єдиним увінчаним невеликий сигнатуркою куполом на високому світловому барабані з широким фризом, коробовими арками віконних прорізів і люкарнами. Його центральний вирішений увігнутим контуром на всю висоту будівлі вхід передбачають одномаршові напівкруглі сходи, які вінчає портал, широкий фриз з картушами, кругле вікно з перемичками і ступінчастий фронтон з ликом Богородиці, кам'яними різьбленими фігурками святих (Богородиця, Іоанн Хреститель і Терези) та вазонами. Нижній храм повторює контури верхнього з тією лише різницею, що по периметру його оточують крипти-келії.

  Замикає внутрішній периметр примикаючий до храму двоповерховий келійний корпус з широким аттиком, який по кутах від костелу вінчають дві симетрично розташовані триярусні вежі-дзвіниці вирішені в тому ж стилі бароко з декоруванням капітелей коринфским ордером, що і святиня. Сама будівля має коридорне планування з одностороннім розташуванням кімнат під напівциркульними і хрестовими склепіннями.

  ну і ще кілька пропушенних

  Колектив державного музейного заповідника "Кляштор Босих кармелітів" 20 вересня 1931 року

  ескіз Яна де Вітте

  ну і Наполеон Орда, як же без нього ...

 Джерела/источники:
technolirik.livejournal.com
technolirik.livejournal.com
zabytki.in.ua
polona.pl/search
www.fototeka.ihs.uj.edu.pl
smolbattle.ru/threads
etoretro.ru
my.berdychiw.in.ua

за матеріалами m-a-d-m-a-x.livejournal.com

  Новини Житомира