Історія одного з найдавніших українських міст на Житомирщині. ВІДЕО

Історія одного з найдавніших українських міст на Житомирщині. ВІДЕО

  Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а у 1918 р.

   Тут протягом кількох тижнів працював уряд Української Народної Республіки. 

  Археологами поблизу міста виявлені поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного віку. В межах міста розкопано також могильники VII ст. та залишки староруського городища Х-XIII ст. 

  За місцевою легендою, яку записав історик ХІХ ст. священик Микола Трипольський, місто було започатковано близько 884 р., і свою назву одержало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра – Житомира, що нібито відмовився служити Олегу, сховався у лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки і Тетерева. Згодом над глибоким урвищем над Кам’янкою збудували дерев'яний замок. 

  Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище – майбутній Житомир – виникло як центр племені житичів, що входило у племінний союз древлян. Назва міста – мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури – жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир – це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя. 

  У Житомирі, як і на всій древлянській землі, у 945 р. спалахнуло повстання, яке описане в Іпатіївському літописі. Незабаром після цього древлянські землі остаточно ввійшли до складу Київської Русі. 

 Перша літописна згадка про Житомир відноситься до 1240 р. у зв‘язку з походом на захід війська Батия після розгрому Києва. Житомир під час монголо-татарського нашестя було цілком розорено й зруйновано. Місто страждало від татар ще кілька разів до XVII ст. 

 У 1320 р. житомирську фортецю захопив литовський князь Гедимін, таким чином звільнивши його з-під влади Золотої орди та приєднавши до складу Великого князівства Литовського. Внаслідок цього почастішали набіги татар, і місцеве населення будувало оборонні спорудження з підземними ходами, залишки яких знаходять ще й досі. 

  У 1399 р. золотоординський хан Едигей розгромив військо литовського князя Вітовта, захопив і розграбував Житомир. За словами літописця, «...без меры много зла сотвориша» набіг кримських татар у 1469 р. Вщент зруйнували місто орди хана Менглі-Гірея у 1482 р. 

  У 1444 р. Житомир отримав магдебурзьке право. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Центром був замок, який у 40-х рр. XVI ст. був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після Люблінської унії 1569 р. Житомир потраплив під владу Речі Посполитої. 

  У 1594-1596 рр. спалахнуло повстання під керівництвом Северина Наливайка і Григорія Лободи, житомиряни боролися у селянсько-козацьких загонах. 
Визвольна війна українського народу проти польського панування, яку очолив Богдан Хмельницький, викликала новий підйом народного руху. У 1648 р. військо Хмельницького штурмом узяло житомирський замок, а у 1651 р. на північній околиці Житомира козацькі загони Івана Богуна розбили 17-тисячну армію польського князя Четвертинського. Шляхта обрала Житомир місцем судової розправи з повстанцями. У селі Кодня, біля Житомира, було страчено біля трьох тисяч учасників повстання. 

  Уявлення про те, яким був Житомир у XVIII ст., дає карта 1771 р. Там, де нині знаходяться вулиці Ольжича, Московська, Пушкінська, Короленка, був центр міста, забудований переважно невеличкими одноповерховими будинками. Тут знаходилися чотири монастирі, дві духовні семінарії, кафедральний костьол. 

  У 1804 р. за указом царського уряду Житомир був офіційно затверджений адміністративним центром Волинської губернії. 

  У 1896 р. була споруджена вузькоколійна залізниця Житомир–Бердичів, а під час Першої світової війни широка колія зв'язала Житомир із Бердичевом і Коростенем. Житомир, як і більшість українських міст, переніс події буремних років української революції. За цей час у місті влада змінювалася тринадцять разів. 

  Напередодні Другої світової війни у Житомирі нараховувалося 62 підприємства, у місті діяло 29 медичних установ. Працювали театр, філармонія, палац піонерів, 3 кінотеатри, 4 клуби, музей. 

  Під час війни було знищено близько 40 відсотків житлового фонду, майже всі підприємства, постраждали інженерні комунікації, залізнична станція, трамвайний парк, електростанція тощо. Лише наприкінці 1950-х років чисельність населення міста досягла довоєнного рівня. 

Відео: ZTUEDUUA

Текст: ukrmandry.com.ua

Фото з мережі інтернет

Новини Житомира

       

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top