Архітектура, що збереглась з XII століття: Овруцький Свято-Василівський жіночий монастир. ФОТО

  Овруцький Свято-Василівський жіночий монастир — діючий православний (УПЦ МП) храм у місті Овручі, цінна давня археологічна, історико-архітектурна і сакральна пам'ятка міста і регіону.

   Це один з найдавніших українських храмів з напівлегендарною понад 1000-літньою історією.

  Мурований собор святого Василя було споруджено в Овручі близько 1190 року князем Рюриком Ростиславичем. Він постав на місці старої дерев'яної церкви (за переказами, побудованої 997 року рівноапостольним Великим князем Володимиром Святославичем, який отримав при хрещенні ім'я Василь).

  Церкву, мабуть, зводив Петро Милоніг, придворний зодчий Рюрика Ростиславича. Храм входив до палацового комплексу князя. Спочатку купол храму був позолочений і церкву в народі називали «Золотоверхою».

  Храм неодноразово піддавався розоренню. Двічі на нього нападали татари, а 1321 року храм зруйнував литовський князь Гедимін.

  У XVI столітті серед руїн була побудована дерев'яна церква, яка незабаром згоріла. Наступна дерев'яна церква, збудована на тому ж місці, в 1734 році була розібрана по старості.

  У 1848 році впали склепіння храму-руїни, від давньоруської церкви залишилося три апсиди й частина північної стіни. Але вже на кінець XIX століття церкву було практично зруйновано.

  1876 року біля північної стіни побудована Василівська каплиця, розібрана на початку 1900-х років.

  Перша жіноча обитель біля Свято-Василівського Храму з'явилась в 1906 році. Сестри обителі допомагали у відновленні Храму. У 1911 році відновлена церква Святого Василія Великого стала соборним Храмом Свято-Василівського жіночого монастиря, в обов'язок якого входило свято берегти перлину древлян.

  У 1914 році в монастирі проживало 75 монахинь.

  У 1907—1909 роках російський архітектор О. В. Щусєв склав проект реставрації і виконав справді ювелірну роботу — він реставрував храм, по цеглинці збираючи залишки північної стіни, на основі ретельних досліджень П. П. Покришкіна (виконавцями робіт виступили архітектори А. А. Веснін та В. М. Максимов). Кошти на відновлення храму збирали всі православні церкви Російської імперії, значні пожертви робили владоможці (так, російський імператор Микола II вніс 10 000 рублів пожертвувань і велике панікадило).

  Таким чином Василівській церкві Овруча було повернуто первісний вид. Тоді ж біля храму було збудовано двоповерховий корпус келій жіночого монастиря, трапезну та дзвіницю. У розписі інтер'єру брали участь відомі художники К. Петров-Водкін, Ф. Волков, Б. Максимов. На освячення реконструйованої церкви приїжджав цар Микола II. У 1910 році О. В. Щусєву було присвоєно звання академіка архітектури за вдалу за результатами та оригінальну за методом реставрацію храму в Овручі.

  Після реставрації при храмі відкрили жіночу обитель, що діяла до 1935 року, коли її було закрито радянською владою.

  Обитель знову діяла у період Другої світової війни і у перше повоєнне десятиріччя — протягом 1944—59 років.

  У 1990 році овруцький Василівський храм був освячений і відкритий для богослужінь. У будівлі при церкві наразі діє жіночий монастир.

  У 1997 році на території овруцького Свято-Василівського собору був встановлений хрест на пам'ять святкування 1000-річчя Свято-Василівського храму, перед яким — гранітна плита зі словами молитви Св. князя Володимира при прийнятті ним хрещення.

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Катерина КОСЯКЕВИЧ

Новини Житомира

       
 
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

Go to top
JSN Time 2 is designed by JoomlaShine.com | powered by JSN Sun Framework