Топ-5 архітектурних пам’яток в Андрушівському районі. ФОТО

Топ-5 архітектурних пам’яток в Андрушівському районі. ФОТО

  Мало хто знає, що Житомирщина має безліч архітектурних пам’яток.

   Сьогодні, ми пропонуємо переглянути найкращі пам’ятки в Андрушівському районі.

  1. Костел Святої Клари

  Село Городківка Андрушівського району Житомирської області, колишній Халаїмгородок, що стоїть на правому березі річки Гуйви. Городківка відома тим, що тут стоїть один з найкрасивіших, єдиний в Україні неоготичний костел Святої Клари.

  Згідно з заповітом Клари Івановської, костел на її честь намагалися спорудити з 50-х років 19 ст., однак російська влада не давала родичам відповідного дозволу, й костел постав лише 1913 року.

  Костел Святої Клари в Городківці поєднує в собі елементи романського стилю й готики, має дивовижну башту-дзвіницю та унікальні, дуже масивні ковані двері.

  Спорудили костел Св. Клари польські майстри на чолі з архітектором Яблонським. Після встановлення Радянської влади, католицька церква та ксьондзи Городківки зазнали репресій і у 1935 році Халаїмська парафія Святої Клари припинила своє існування.

  У часи німецької окупації костел Св. Клари відновив свою роботу, новим ксьондзом парафії став авторитетний отець Йосип Козинський, відомий тим, що у важкі часи комуністичних репресій та Голодомору провадив серед селян збирання коштів на допомогу засланим та засудженим священникам і зрештою був заарештований комуністами у справі "Фашистської контрреволюційної організації римсько-католицького та уніатського духовенства на Правобережній Україні".

  Після повернення радянської влади костел Святої Клари 1961 року було знову забрано в громади й перетворено на колгоспну комору, орган та внутрішні розписи знищено.

  Лише 1989 року костел Клари було повернуто католицькій громаді села Городківка.

  Сьогодні костел в Городківці є діючим католицьким храмом Ружинського деканату Києво-Житомирської дієцезії, що належить до парафії Святої Клари.

  Стараннями громади та передусім старости костелу Анатолія Куренівського храм дотримується у надзвичайній красі як всередині, так і ззовні.

  Територія довкола костелу Св. Клари засаджена квітами, так само багато квітів і всередині костелу. Приміщення фактично повністю реставровано, включно з дзвіницею, невдовзі очікується встановлення викрадених при радянській владі дзвонів.

  У костьолі Св. Клари, зберігається частинка мощів Папи Римського Івана Павла ІІ, декілька оригінальних місцевих ікон, стародавній клавесин.

  Люди відзначають надзвичайно добру й заспокійливу атмосферу всередині цього невеличкого храму.

  2013 року костел Святої Клари в Городківці відзначав своє 100-річчя.

  Адреса: Житомирська область, Андрушівський район, с. Городківка

  Координати: 49°53′57″ пн. ш. 28°59′02″ сх. д.

kk25111996 2

  1. Костел Святого Антонія Падуанського

  Цікавою пам'яткою архітектури є побудований у стилі барокко костел св. Антонія Падуанського 1786 р. Костел в стилі барокко являє собою цегляну, трьохнефну, чотирьохстовпну базиліку з п'ятигранним пресбитерієм и прямокутними сакристіями, з гвинтовими дубовими сходами (аналогічні гвинтові сходи були розміщені по обидва боки головного входу і вели на хори).

  Костел в стилі бароко, вибудований з червоної цегли, потинькований. Належить до типу тринавних, чотиристовпних базилік з гранчатим пресбитерієм і прямокутними сакристіями, з гвинтовими дубовими сходами (аналогічні гвинтові сходи були розміщені по обидва боки головного входу и вели на хори). Центральна нава вища за бічні, склепіння — напівциркульні. На фасаді центральна нара прикрашена трикутним фронтоном, поєднаним волютами з бічними навами. Склепіння в бічних навах хрещаті. Архітектурний образ споруди справляє враження благородної пам'ятки архітектури високого мистецького щаблю, нечастого на теренах Житомирщини.

  Фасади прикрашали спаренними пілястрами іоничного ордера з гірляндами в капітелях, арка головного входу фланкірована тосканськими колонками.

  Пам'ятник був огороджений цегляною огорожею з воротами та трипрохідною дзвіницею. В цьму костелі здійснювались всі метричні записи католиків навколишніх сіл Житомирщини.

  Сам костел знаходиться на території старовинного городища, яке возвишається над р. Гуйвою і з якого відкривається чудовий краєвид на долину річки і навколишню місцевість. Збереглись ще й залишки валу, яким було оточене городище.

  Стара Котельня, по праву, може вважатися одним з найстаріших міст України. Згадки про це село з населенням трохи більше тисячі чоловік зустрічаються в літописах ще з середини 12-го століття.

  Адреса: Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня

  Координати: 50°06′12″ пн. ш. 28°56′51″ сх. д.     

kk25111996 3

  1. Палац Терещенків (с. Червоне)

  Взагалі, палац Терещенків був побудований родиною Грохольських, чий герб і досі красується над головним входом в палац. Вдова Адольфа Грохольського, емігруючи за кордон продала маєток Миколі Терещенку. Звали її Вандою, і походила вона з шанованого роду Нарбутів. Батько Ванди Грохольської був одним з провідників польського антиросійського повстання 1831 року. Новий власник розбудував цілу мережу цукрових заводів на цих землях, що дало змогу цій родині простих селян придбати панські палаци в Червоному, Андрушівці та Івниці і побудувати свої резиденції в Турчинівці і Денишах. Сьогодні частину палацу займає жіночий монастир Різдва Христового від Московського Патріархату. Хоча й нові хазяї не дають нищити пам’ятку, але вони займають тільки частину палацу, а більша його частина таки руйнується.

  Унікальний палацовий театр, де ще можна побачити сцену, теж руйнується. А свого часу на ній співав сам Шаляпін. З спогадів Грохольських відомо, що в вестибюлі були сходи з білого мармуру, а у бальній залі зі стелі звисали жирандолі венеціанського кришталю. Також була мистецька колекція Франциска Ксаверія Грохольського та його сина Яна, що складалася з  мармурових статуй та картин голландських художників. Та й сама резиденція була не такою похмурою, але після пожежі 1928 року стіни стали темного кольору з похмурим виглядом. Від Грохольських Терещенки успадкували стайню для арабських скакунів, що до сьогодні не збереглася, парк і озеро з островом у вигляді серця. Але Терещенки більше цінували техніку та механізми. Федір Терещенко був затятим авіатором, тому в Червоному він заклав майстерні для збирання літаків. Ще одна цікава споруда залишилась живою – це лівий флігель палацу з понівеченою башточкою. Його можна вважати палацом в мініатюрі. До речі, в ньому досі живуть люди. Правий флігель не зберігся до наших часів.

  Адреса: Житомирська область, Андрушівський район, село Червоне

  Координати: 49°57′09″ пн. ш. 28°51′48″ сх. д.

kk25111996 4

  1. Парк-садиба Терещенків

  З кінця XVII століття Андрушівка належала польському роду Бержинських. Вони розбили тут парк та збудували палац. А в 1848 році в Андрушівці було зведено цукровий завод. Цей завод привернув увагу "цукрових королів" Терещенків і вони у 1869 році придбали підприємство. А разом з ним і маєток напівзбанкрутілих Бержинських та 18600 десятин землі. Більша частина земель були орними. Терещенки на них вирощували пшеницю, ну й, звичайно, цукровий буряк. Буряків на андрушівських землях щорічно збиралося до 400 тисяч тон.

  На замовлення Миколи (Ніколи) Терещенка палац Бержинських перебудували у стилі неоренесансну. Він був долучений до величезної колекції палаців та маєтків терещенківського роду (Дениші, Турчинівка, Червоне, Ворзель та ін.). В Андрушівському палаці (як і в більшості інших) Терещенки не жили, це була їх заміська резиденція, а мешкали магнати у Києві. Поряд із палацом стояв господарський корпус. Його галереєю приєднали до палацу. А в галереї створили оранжерею.

  За часів Терещенків значно розвинувся парк, закладений ще Бержинськими.

  В 20-х роках минулого століття у палаці розмістили загальноосвітню школу, яка займає приміщення і зараз. Звичайно для освітніх потреб приміщення модернізували, перебудувавши розкішні кімнати у шкільні класи.

  Адреса: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 1

kk25111996 5

  1. Садиба де-Шодуара

  У старовинному парку Івниця розташована садиба француза де-Шодуара приблизний вік якої датується 18 століттям. Рід барона де-Шодуара довгі роки був власником села Івниця і був настільки заможний, що легенди про зариті скарби досі не дають спокою шукачам скарбів. Ці скарби продовжують шукати з 1919 року, саме тоді помер останній представник роду Шодуара.

  Барон Станіславів де-Шодуар для Івниці залишив багату спадщину – це кращий в області музей картинної галереї, де зібрані предмети античної епохи, гравюри і велика колекція рідкісних старовинних монет.

  У садибі була величезна бібліотека, де знаходилося близько 40 тисяч різних рукописів, стародруків з автографами королів і польської знаті. Ще за життя останнього барона частина цінного раритету була передана до музеїв та бібліотек Санкт-Петербурга, Києва і краєзнавчому музею Житомирської області.

  Садиба французького барона офіційно вважається пам'ятником архітектури і знаходиться під охороною держави. Її оточує парк, в якому зелений масив займає 14 га, площі і тягнеться він по схилу річки Случ. Парк був закладений ще в 18 столітті і багатий на різноманітність рослинності, де можна побачити близько 50 різних видів чагарнику і дерев. Є серед насаджень парку і довгожителі, яким понад 200 років в основному це ялина, в'яз і ясен. І в наші дні весь палацово-парковий ансамбль має всього лише кілька збережених споруд. Перше що можна побачити це парадні в'їзні ворота, виконані в одному зі стилів бароко. Далі баштові огорожі і господарські споруди. На жаль, ми вже ніколи не відвідаємо прекрасного палацу французьких баронів, так як його зруйнували ще в другій середині 19 століття.

  Адреса: Житомирська область, Андрушівський район, село Івниця

 Координати: 50°08′37″ пн. ш. 29°02′16″ сх. д.

kk25111996 6

За матеріалами tic.zt.ua/

Новини Житомира

       
 

Оставить комментарий

Убедитесь, что Вы ввели всю требуемую информацию, в поля, помеченные звёздочкой (*). HTML код не допустим.

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

 

 

 

 

marschrut

Погода
Погода в Житомире

влажность:

давление:

ветер:

BP link u

Loading...

Go to top