Університетська “плантація дров”

  Керівник проекту, кандидат сільсько-господарських наук Володимир Зінченко жартома називає ділянку гігантської трави “плантацією дров”.

  «Міскантус гігантус може стати рятівною соломинкою на шляху до енергетичної незалежності України, – впевнений він. – Ця непримхлива рослина може рости на будь-яких грунтах з низькою кислотністю».

  Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність міскантуса приблизно однакова, продовжує Володимир Зінченко. «От тільки ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га, – пояснює він. – А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 тонн, тобто продуктивність гігантуса вища у чотири-п’ять разів».

  Більше енергії і робочі місця

  При спалюванні міскантус виділяє від 16,5 – 18 МДж/кг енергії, тоді як дрова із дуба – 19 МДж, додає Володимир Зінченко.

  У Житомирському національному агроекологічному університеті технологію вирощування та використання міскантуса досліджують та удосконалюють вже більше 10 років. Плантація була закладена у 2004 році.

  За словами Володимира Зінченка, міскантус проводить фітореабілітацію території, тобто витягує радіонукліди з грунту.

  «Із землі радіація зникає, а в рослині майже не накопичується, – розповідає він. – У якості експерименту спільно з польськими колегами ми висадили плантацію міскантусу у другій зоні радіоактивного забруднення: міскантус набирав щонайбільше 50-60 Бк/кг Цезію 137, тоді як допустимий рівень Цезію 137 щільного забруднення сягає 600 Бк/кг».

  Вирощування міскантусу дозволить задіяти великі площі радіоактивно забруднених земель для вирощування біопалива і забезпечити людей роботою.

  Що варто знати про міскантус?

  Міскант — швидкоростуча енергетична культура, багаторічна трава, яка вважається однією із енергетичних рослин європейської кліматичної зони.

  Площі під цією культурою щороку збільшуються, так як вирощування міскантусу, як сировини для виробництва біопалива, вважається одним з найменш витратних.

  В Україні, завдяки вирощуванню міскантусу гігантського, можна вирішити мінімум дві проблеми: використовувати для вирощування малопродуктивні землі та зменшити залежність від викопних джерел енергії – газу та вугілля.

  Міскантус гігантський здавна відомий на трьох континентах – в Азії, Африці та Австралії, а от до Європи потрапив на початку 1900-х. Його зоряний час настав лише через століття, коли питання енергозалежності постало дуже гостро. Тоді рослину визнали революційною культурою в сільському господарстві як сировину для виробництва біопалива, а також і для виробництва енергії шляхом безпосереднього його спалювання.

  Наразі міскантус гігантус вирощується і переробляється для продажу у вигляді пелет або брикет у багатьох європейських країнах: Австрії, Данії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі, Швеції, Великобританії та інших. Причому, площі під цією культурою постійно збільшуються. Наприклад, у Великобританії, починаючи з 2006 року, вирощування міскантусу гігантського зросло до декількох тисяч гектарів.

Новини Житомира