Ставка Гіммлера "Хегевальд" на Житомирщині, яку свого часу будували радянські військовополонені
Селище Гуйва Житомирського району, Житомирської області мало кому відоме, але саме тут було побудовано ставку “Хегевальд” (в перекладі з нім. Hegewald – “заповідний ліс”, “заповідник”) для рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера, а також рейхсміністра доктора Ганса Ламмерса та міністра закордонних справ Йоахіма Ріббентропа.
Ймовірно, що назва ставки походить від назви резиденції Гіммлера в східній Прусії, де він провів деякий час до прибуття на Житомирщину, а також, можливо, від назви новоствореного послення етнічних німців в південно-східній частині Польщі.
Люк пожежного гідранта
Будівництво велося з 10 жовтня 1941 р. по 1 липня 1942 р. радянськими військовополоненими під пильним наглядом есесівців. Після закінчення будівництва всіх полонених розстріляли. Поруч знаходився двоповерховий штаб військового керівництва, колишній Будинок культури, а нині школа.
Всі села, розташовані поблизу будівництва виселили, а резиденцію відгородили трьома тисячами метрів колючого дроту. Територія ставки, що складала 1,2 тис. кв. м була ретельно замаскована насадженнями з дерев, кущів та дерну.
На відміну від ставки Гітлера “Вервольф” (неподалік м.Вінниця), яка була повністю зруйновна, від ставки Гіммлера збереглися дві залізобетонні коробки, одна з яких розташована на території нинішньої військової частини, а друга – в селищі поруч з житловими будинками, “замаскована” господарськими будівлями.
Товщина стін бункера сягає 3 м, а 4-метрове перекриття було покрите товстим шаром спеціальної гуми (“ефект батута”), а над об’єктом була розтягнута маскувальна сітка, і споруджено дах-обманку. Арматура і труби водопостачання в бункері були з антикорозійним покриттям. Для відпочинку біля бункера облаштували тенісний корт, також організовували прогулянки на конях.
Неподалік ставки збереглася залізнична колія, злітно-посадочна смуга аеродрому та німецькі пожежні гідранти.
Гіммлер бував у “Хегевальді” тільки тоді, коли приїжджав Гітлер в “Вервольф“.
У своїй ставці Гіммлер провів кілька історично важливих зустрічей. Перша відбулася в серпні 1942 р. з керівником політичної розвідки Німеччини Вальтером Шелленбергом, у ході якої обговорювався план усунення Гітлера від влади, за яким Німеччина припиняла війну і укладала мир з країнами Заходу. Проте втілити план у життя не вдалося.
Друга зустріч відбулась влітку 1942 р. з вищими чинами поліції і командирів частин СС, де Гіммлер зачитав відомий план “Ост”, який передбачав проведення етнічних чисток на території Східної Європи, і її німецької колонізації після перемоги над СРСР.
В серпні 1942 р. Гіммлер наказав утворити навколо своєї резиденції перше поселення “справжніх німецьких селян”. План майбутньої Остготської імперії передбачав для початку три колонії: Келенфельд (с. Калинівка неподалік м. Вінниця), Форстештадт (між Черняховим та Коростенем на Житомирщині) та Хегевальд (поряд з ставкою Гіммлера).
Виселення українських селян проводилося без попередження і, як правило, на світанку. Дозволялося на три будинки мати один візок запряжений коровою, коней, худобу, птицю та запаси їжі брати з собою заборонялося. До обіду село повністю заселяли німецькими селянами, які отримували будинок, всі землі та господарство. Очевидці пригадують, що деякі переселенці навіть знаходили гарячий обід в печі. У новостворену колонію Хегевальд увійшло 29 сіл, українські назви яких замінили німецькими. Офіційною датою відкриття колонії стало 1 жовтня 1942 р.
Про існування ставки “Хегевальд” та про таємну зустріч з Гіммлером світу стало відомо з мемуарів Шелленберга (книга “Лабіринт”, Лондон 1956 р.). Проте радянське керівництво ще в роки війни знало про місце знаходження штаб-квартири Гіммлера , оскільки в грудні 1942 р. радянські розвідники взяли в полон імперського радника зв’язку та отримали секретні папери і топографічну карту зв’язку, де червоною лінією позначалися підземні комунікаційні кабелі ставок Гітлера, Герінга та Гіммлера. Проте, з невідомих причин, Москва цією інформацією не скористалася.
Бути похованим на цвинтарі “Хегевальд” було надзвичайно престижно. Нині знайдені рештки німецьких солдат хоронять саме на цьому цвинтарі, яким опікується “Німецький союз з догляду за військовими похованнями”.
Google Maps:
за матеріалами спільноти "Маловідома Україна", Фейсбук